Рішення № 95870668, 29.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2021 року Справа № 280/58/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Комунального підприємства «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького, буд.2А, код ЄДРПОУ 41955911)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Комунального підприємства «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького , будинок 2А, шляхом зобов`язання Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд, приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.02.2020.

Протокольною ухвалою суду від 06.02.2020 відкладено підготовче засідання на 03.03.2020.

Ухвалою суду від 03.03.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 27.04.2020.

Ухвалою суду від 27.04.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.04.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 20.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2020 відкладено підготовче засідання на 21.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 21.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2020 відкладено підготовче засідання на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 10.11.2020.

Ухвалою суду від 10.11.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.11.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 16.02.2021.

Ухвалою суду від 16.02.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.03.2021.

Позивач 16.03.2021 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі. Крім того, представником позивача 11.03.2021 до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького , будинок 2А, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Б Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 15.03.2021 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі для надання сторонам часу для примирення строком на 2 місяці.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву від 04.02.2020 зазначає про те, що КП «Веселівська багопрофільна лікарня інтенсивного лікування» є неприбуткової організацією і її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. Усунути виявлені порушення щодо обладнання системами протипожежного заходу, проведення технічного обслуговування і перевірки працездатності пожежних кран-комплектів, забезпечення об`єктів та приміщення первинними засобами пожежогасіння, забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування хворих, виконання технічного звіту по заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, КП «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» самостійно не має змоги, так як фінансування робіт, пов`язаних з усуненням виявлених порушень повинно здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету. Тому, після розгляду на бюджетній комісії та сесії селищної ради питання виділення коштів з місцевого бюджету, вказані порушення будуть усунуті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Щодо прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, те що уточнена позовна заява подана на стадії судового розгляду, суд вважає за необхідне відмовити прийнятті уточнення позовних вимог.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі для надання сторонам часу для примирення суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення – до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

З огляду на те, що із клопотанням про зупинення провадження у справі для надання сторонам часу для примирення звернувся лише представник відповідача, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Веселівським РС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 16 липня по 17 липня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, за наслідками якої було складено Акт № 138 від 17.12.2019 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди, приміщення Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташовані за адресою: 72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького, буд. 2А, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1.Не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі в приміщеннях КП "ВБЛ інтенсивного лікування.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відсутність плану (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

2.Не проведене обробляння засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнестійкості дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) будівлі дитячої консультації.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

3.Експлуатація електроустановок на об`єктах КП "ВБЛ інтенсивного лікування" здійснюється не у відповідності до вимог ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Відповідно до вимог підпункту 3.1 пункту 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути така технічна документація:

-затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами;

-однолінійні схеми первинних і вторинних електричних з`єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи електрообладнання;

-акти випробувань та вимірювань електроустановок;

-акти прийняття електроустановок в експлуатацію, виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з`єднань.

Відсутність технічної документації для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок сприяє порушенням правил влаштування та експлуатації електромереж та електрообладнання, не проведенню своєчасних їх обслуговувань, що може призвести до аварійної роботи електромережі та електрообладнання та виникненню короткого замикання з подальшою пожежею і створенням загрози для здоров`я і життя людей.

4.З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів на всіх об`єктах підприємства не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за№ 252/26697, з`єднання жил проводів повинно бути здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

При з`єднанні проводів «скрутками» можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

5.Допущено використання тимчасових дільниць електромережі в будівлі хірургічного корпусу.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Влаштування тимчасових дільниць електромережі може призвести до короткого замикання, перенавантаження електромережі, перегрів та утворення іскор в місцях приєднання тимчасової електромережі до основної з подальшим виникненням пожежі, що напряму несе загрозу для здоров`я і життя людей.

6.Допущене розміщення електророзеток на горючій основі (конструкції) в будівлі хірургічного корпусу КП "ВБЛ інтенсивного лікування".

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

7.Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись І раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

8.Об`єкти підприємства не обладнані системами протипожежного захисту до пункту 8.1. додатку А та пункту 10 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за№ 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:20І4 «Системи протипожежного захисту».

Наявність на об`єкті системи протипожежного захисту (автоматичної установки пожежної сигналізації) сприяє швидкому виявленню осередку пожежі в початковій стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та необхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, так і для гасіння пожежі на невеликій площі.

9.Пожежні гідранти та пожежна водойма на території підприємства знаходяться в несправному стані та не утримуються таким чином щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Несправність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об`єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, що в свою чергу напряму загрожує життю та здоров`ю людей, сприяє поширенню пожежі на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо.

10.Не проведено технічне обслуговування і перевірку працездатності пожежних кран-комплектів будівлі хірургічного корпусу шляхом пуску води з періодичністю не рідше 1 разу на рік з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти знаходяться в несправному стані.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Пожежні кран-комплекти на об`єктах призначені для гасіння пожежі персоналом об`єкту або іншими особами як правило самостійно до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів, а також дає можливість застосовувати пожежні кран-комплекти рятувальниками при гасінні пожежі. Несправність або не проведення технічних обслуговувань пожежних кран-комплектів сприяє поширенню вогню на значну площу, не дає змоги своєчасно припинити горіння, що може привести до загрози для здоров`я і життя людей.

11.Об`єкти та приміщення підприємства не забезпечені первинними засобами пожежогасіння які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року N 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року № 225/31677.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною. Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12.На об`єктах підприємства не забезпечено відстань між місцями розташування вогнегасників не більше 20 метрів.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:

-15 м- для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

-20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.

Вказана відстань між вогнегасниками для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд становить 20 метрів. Це дає змогу визначити необхідну кількість вогнегасників, яка повинна бути на об`єкті. Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) сприяє розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, оскільки первинних засобів для ліквідації загоряння не вистачить, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

13.Хірургічний корпус КТІ «ВБЛ інтенсивного лікування» не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування хворих, не здатних самостійно пересуватися під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Відповідно до вимог пункту 3.2 глави 3 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, лікарні та інші заклади охорони здоров`я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих та засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького, будинок 2А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву від 04.02.2020 зазначає про те, що КП «Веселівська багопрофільна лікарня інтенсивного лікування» є неприбуткової організацією і її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. Усунути виявлені порушення щодо обладнання системами протипожежного заходу, проведення технічного обслуговування і перевірки працездатності пожежних кран-комплектів, забезпечення об`єктів та приміщення первинними засобами пожежогасіння, забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування хворих, виконання технічного звіту по заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, КП «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» самостійно не має змоги, так як фінансування робіт, пов`язаних з усуненням виявлених порушень повинно здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету. Тому, після розгляду на бюджетній комісії та сесії селищної ради питання виділення коштів з місцевого бюджету, вказані порушення будуть усунуті.

Крім того, позивач у клопотанні від 15.03.2021 зазначає про те, що станом на 15.03.2021 року КП «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» порушення, які виявлені Веселівським РС Головного управління ДСНС України в Запорізькій області у період з 16.12.2019 року по 17.12.2019 року під час проведення позапланової перевірки Комунального підприємства «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради за наслідками якої складено акт № 138 від 17.12.2019 року, усунуті. Проте, доказів на підтвердження цього не надає.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи, відповідач не надав до суду жодного документа що підтверджує виконання порушень правил пожежної техногенної безпеки наявних в Комунальному підприємстві "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради.

Щодо порушень, які залежать від фінансування, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства.

Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) Відповідача.

Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою «зупинити експлуатацію шляхом зобов`язання», зокрема зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію.

Враховуючи той, факт що зазначені порушення дійсно становить загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького , будинок 2А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Однак, встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області не передбачено нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального підприємства «Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького, буд.2А, код ЄДРПОУ 41955911) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень Комунального підприємства "Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Горького , будинок 2А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки від 17.12.2019 №138.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.03.2021.

Суддя О.В. Конишева