Рішення № 95866544, 30.03.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6313/20 провадження №2-а/489/35/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3471614 від 24.11.2020.

В позові вказав, що 24.11.2020 відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в якій вказано, що 24.11.2020 о 09 год. 38 хв., водій ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 11-А/2 по вул. Миколаївській в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом Daf XF 510 FT, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом (цистерною), номерний знак НОМЕР_2 , яка була неочищена після перевезення бітуму, де рух таким транспортним засобам заборонено, чим порушив п. 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без дослідження жодного доказу та в порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.12.2020, позовну заяву було залишено без руху з метою усунення недоліків поданого позову.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2021, з урахуванням вимог ст. 286 КАС України, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У призначене на 24.03.2021 судове засідання сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, що не перешкоджає розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що 24.11.2020 під час патрулювання інспекторами Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції було виявлено транспортний засіб Daf XF 510 FT, номерний знак НОМЕР_1 з причепом (цистерною), номерний знак НОМЕР_2 , з відповідним маркуванням про перевезення небезпечних вантажів, який рухався по вул. Миколаївській, де рух таким транспортним засобам заборонений та з неочищеною цистерною після перевозки бітума, чим порушив вимоги п. 22 Правил дорожнього руху. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача, а саме винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини справи, дійшов наступного.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3471614 від 24.11.2020 вбачається, що 24.11.2020 о 09 год. 38 хв., водій ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 11-А/2 по вул. Миколаївській в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом Daf XF 510 FT, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом (цистерною), номерний знак НОМЕР_2 , яка була неочищена після перевезення бітуму, де рух таким транспортним засобам заборонено, чим порушив п. 22 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Представником відповідача разом з відзивом надано диск з відеозаписом, який суд вважає неналежним доказом, оскільки його зміст не містить інформацію щодо предмета доказування, а саме вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Інших доказів суду надано не було.

При цьому, постанова у справі про адміністративне правопорушення взагалі не містить пункт Правил дорожнього руху, який порушив позивач, оскільки має лише посилання на розділ 22 Правил дорожнього руху «Перевезення вантажу», а також посилання на інші нормативно-правові акти, які регулюють перевезення небезпечних вантажів.

Суд зазначає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

За частиною 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи фактичну відсутність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, за порушення яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Враховуючи, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не є юридичною особою та є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а також те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, відповідно судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3471614 від 24.11.2020 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань 420,40 грн. судового збору на користь позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового розгляду:

позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1;

Повний текст судового рішення складено 30.03.2021.

Суддя І.В. Коваленко