Рішення № 95866126, 24.03.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.03.2021 провадження № 2-а/389/91/20

ЄУН 389/3358/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області Довбиша Сергія Анатолійовича, Управління патрульної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області Довбиша Сергія Анатолійовича та Управління патрульної поліції у Кіровоградській області, в якому просить скасувати постанову від 16.11.2020 винесену відповідачем відносно нього про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3440613.

Вимоги обґрунтував тим, що 16.11.2020 відповідачем винесено постанову на позивача щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Зі змісту постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD державний номер НОМЕР_1 16.11.2020 о 23.42 год. в м. Знам`янка Кіровоградської області по вул. Михайла Грушевського,24 здійснив зупинку автомобіля в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР України. Вказав, що він дійсно рухався на автомобілі у вказаний час у вказаному місці, але біля будинку № 22 зупинився щоб висадити пасажира на декілька секунд, що не суперечить вимогам визначенню «зупинка» відповідно до п.1.10 ПДР України. Його зупинка була не більше 5 хвилин. Також наголосив на тому, що здійснив зупинку на ділянці вулиці де стояли автомобілі таксі, але до них у працівника поліції претензій не було. Після складання постанови він продовжив рух. Факт порушення позивачем ПДР технічними засобами, що мають функцію фото фіксації не проводилося, що ставить під сумнів об`єктивність дій поліцейського. В постанові не вказано де зупинили позивача, що є порушенням ч.3 ст. 283 КУпАП в частині відображення в постанові відомостей про час, дату та місце вчинення адміністративного правопорушення. Також, працівник поліції позбавив його права скористатися юридичною допомогою адвоката. Таким чином, у відповідача не було підстав для винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та застосування такого виду покарання, як штраф.

Також вказав, що в зв`язку з непрофесійними діями відповідачів позивач отримав моральну шкоду, вимушений звертатися до суду, марнувати свій час, яку він оцінив в 1000 гривень.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ДПП Управління патрульної поліції в Кіровоградській області надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача та надав матеріали відеозйомки правопорушення на DVD-R диску. Вказав, що 16.11.2020 при здійсненні патрулювання екіпажем поліцейських взводу №1 роти №2 батальйону УПП в кіровоградській області інспектором поліції Довбиш Є.А. зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD державний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34, здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.8.4 в ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Додані до позовної заяви роздруковані фотокартки не є достовірними доказами, оскільки на них відображається ділянка дороги, яка не має відношення до місця вчинення правопорушення, що підтверджується витягом з картографічного сервісу Google maps з місцем розташування транспортного засобу позивача в момент вчинення адміністративного правопорушення саме по вул. Михайла Грушевського, 24 в м. Знам`янка, а також з місцем розташування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» по вул. Михайла Грушевського в м. Знам`янка. На місці події велася відеофіксація за допомогою портативного відео реєстратора ВА0002, вказаний відеозапис долучений до постанови, про що вказано в п.7. Звертає увагу на те, що позивач спочатку вказує на те, що здійснив зупинку для висадки пасажира, а потім змінює свої показання на технічну несправність транспортного засобу, що може свідчити про намагання уникнути адміністративної відповідальності. Також вказав, що позивачу було роз`яснено всі його права та він не заявляв клопотання про бажання скористуватися правовою допомогою.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стосовно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3440613, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD державний номер НОМЕР_1 16.11.2020 о 23.42 год. в м. Знам`янка Кіровоградської області по вул. Михайла Грушевського,24 здійснив зупинку автомобіля в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування. Вказує на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначає, що правил дорожнього руху не порушував, докази такого відсутні.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ПДР дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У оскаржуваній постанові вказані відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а саме відеореєстратор ВА0002, 00004.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не приймає до уваги як доказ надані позивачем роздруковані фотокартки місця вчинення правопорушення, які не відображають дійсного місця події. На фотокартках не вказана адреса, місце зйомки та з візуального спостереження вбачається, що на фотокартках відображене зовсім інше місце відмінне від місця скоєння правопорушення.

Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем витягів з картографічного сервісу Google maps вбачається розташування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» в м. Знам`янка по вул. Михайла Грушевського, однак з наданого відеоматеріалу неможливо встановити місце розташування транспортного засобу та те, що місцем події є саме вул. Михайла Грушевського, 24 в м. Знам`янка, на відрізку дороги, де діє вимога дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що надані відповідачем відеоматеріали з бодікамери 0002 та 00004 не підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що в судовому засіданні не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша). Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункти 1-4 частини другої); моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя).

В обґрунтування заявленої вимоги про стягнення 1000 гривень моральної шкоди позивачем вказано, що в зв`язку з непрофесійними незаконними діями відповідачів він отримав моральну шкоду.

На думку суду, вимога про стягнення моральної шкоди є необґрунтованою, судом не встановлено непрофесійні та незаконні дії відповідачів. З огляду на необґрунтованість вимоги про стягнення моральної шкоди, а також на те, що така вимога є похідною від первісної вимоги позову, в задоволенні якої слід відмовити, така вимога задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 9, 72, 77, 90, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області Довбиша Сергія Анатолійовича, Управління патрульної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Постанову серії ЕАМ №3440613 від 16.11.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

В задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду (м. Дніпро вул. Василя Жуковського, 23) протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - інспектор 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області Довбиш Сергій Анатолійович, місце знаходження: м. Кропивницький вул. Ю.Бутусова, 22б, 25030.

Відповідач - Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Кропивницький вул. Ю.Бутусова, 22б, 25030.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Український В.В.