Рішення № 95866087, 25.03.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1301/20

2/0187/137/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Боняк О.О., розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Встановив:

28.09.2020 до суду звернувся представник AT КБ «Приватбанк» Гребенюк О.С. з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.06.2011 у розмірі 46 044,73 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідач 06 червня 2011 року підписав заяву з метою отримання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк». Підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. ОСОБА_1 користувався картковим рахунком та використовував кредитні кошти, чим прийняв пропозицію банку на укладення кредитного договору на визначених останнім умовах, однак зобов`язання належним чином по поверненню коштів не виконав, у зв`язку з чим станом на 07.09.2020 утворилась заборгованість у розмірі 46 044,73 грн., з яких: 32 442,25 грн. - заборгованість за тілом кредита в т.ч. простроченим тілом кредита; 13 552,48 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 50,00 грн. нарахована пеня. Оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання не виконує, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 46 044,73 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді від 29.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу термін на надання відзиву на позов.

Ухвалою судді від 20.11.2020 за клопотанням відповідача розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Гребенюк О.С., який діє на підставі довіреності № 3084-К-Н-О від 11.08.2020, в судове засідання не з`явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Бурдік В.І. в судове засідання не з`явилися, подали письмову заяву про проведення судового розгляду в їх відсутність, проти задоволення позову заперечують, просили при ухваленні рішення врахувати поданий ними відзив на позов та письмові дебати.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України представник відповідача адвокат Бурдік В.І. 01.12.2020 надіслав відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю із зазначенням у ньому заперечень стосовно позову. Так, зазначає що 30.04.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт розміром 12 500,00 грн. та він почав користуватися кредитними коштами, 23.03.2016 він у повному обсязі повернув кошти, про що йому було повідомлено Приватбанком. Починаючи з 23.03.2016 він продовжував користуватися кредитною картою та регулярно повертав кредитні кошти, але з 26.02.2018 Приватбанк почав списувати кошти з заробітної картки ОСОБА_4 , в рахунок обов`язкового платежу, а з 11.05.2018 також з його картки почав списувати автоматичне погашення простроченої заборгованості, останнє списування коштів було 27.08.2019 у розмірі 1486,57 грн. Таким чином, своїми внесками, починаючи з 23.06.2016 по 11.03.2019 ОСОБА_4 повернув кошти АТ КБ «Приватбанку» у розмірі 25 210, 16 грн., та автоматичним списанням коштів з його заробітної картки банк повернув ще 14 921,27 грн. Позивач вираховував з нього кошти в загальній сумі 40 131,27 грн., хоча він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг належним чином, а з нього постійно вираховувались кошти. Він з надлишком погасив заборгованість по кредитній картці, а відповідач безпідставно не зарахував їх.

Крім того, у заяві підписаній сторонами відсутні умови договору щодо сплати процентів користування кредитними коштами, строку повернення кредиту (користування ним), вид кредитної картки. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома. У зв`язку із викладеним, підтверджується відсутність між сторонами відносин кредитування.

На підставі викладеного, із врахуванням заключної промови, поданої в письмовому вигляді 22.02.21, керуючись Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (14-131цс19) та Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року № 388/1073/16-ц, просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

24.12.2020 від представника позивача Меркулової В.В. надійшла відповідь на відзив згідно якої, відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Крім того, у заяві зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом у заяві про приєднання. На підставі вказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку відповідач отримав та мобільний телефон вказаний у заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи до якого випущена карта та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку.

Також до матеріалів позовної заяви долучено витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з якого вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 30,00 % на рік, вказано розміри комісій та штрафів. Сторонами при укладенні договору були обумовлені усі істотні умови.

Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Зазначено, що ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини.

Випискою по рахунку стверджується, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задоволити повністю.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, 06.06.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» отримавши платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач погоджується, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», 30 днів пільгового періоду», «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Банком надано розрахунок заборгованості за договором від 06.06.2011, укладеним між «ПриватБанк» та ОСОБА_2 станом на 07.09.2020, згідно з яким за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 46 044,73 грн., з яких: 32 442,25 грн. - заборгованість за тілом кредита в т.ч. простроченим тілом кредита; 13 552,48 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 50,00 грн. нарахована пеня.

Також представником банку надано виписку за вказаним кредитним договором станом на 09.09.2020, згідно якої 30.04.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 15 000,00 грн.; 24.05.2012 кредитний ліміт встановлено в розмірі 15 000,00 грн. (з приміткою: зменшення, відповідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки); та 22.10.2014 кредитний ліміт встановлено в розмірі 12 230,00 грн.( з приміткою: зменшення, відповідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки).

23 березня 2016 року відповідач поповнив кредитну картку № НОМЕР_1 в межах строку її дії (згідно довідки про надання кредитних карток ОСОБА_2 , термін дії 07/17) в розмірі 12 138,00 грн., залишок після операції становив 0,00 грн., що також стверджується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Надалі, із дослідженої виписки слідує, що з 27.03.2016 по 23.03.2019 відповідач користувався кредитними коштами (номери кредитних карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , 29.03.2016 зняття готівки в банкоматі в розмірі 424,00 грн., 31.03.2016 поповнення мобільного НОМЕР_3 через банкомат в розмірі 15,15 грн. і т.д….) та повертав їх (19.05.2016 поповнення готівкою в терміналі самообслуговування в сумі 400,00 грн., 04.07.2016 поповнення в сумі 950,00 грн., 26.07.2016 в сумі 500,00 грн., 09.12.2016 поповнення в сумі 1 000,00 грн. і т.д….).

У відзиві на позовну заяву відповідач також не заперечив про користування кредитними коштами та повернення їх.

23.03.2019 відбулось останнє зняття готівки відповідачем (покупка в розмірі - 716,74 грн.). При цьому, суд звертає увагу «покупка» відбувалася неодноразово 23.02.2019, 23.01.2019, 23.12.2018, 23.11.2018, 23.10.2018 в незмінному розмірі 716,74 грн. без зазначення найменування та адреси, де здійснювалася «покупка», в іншому випадку: АЗС 03040 УКРНАФТА, смт Петриківка вул. Кутузова, 1а; ремонт/будівництво EPICENTR, ELYZOVETIVSK.

З 11 травня 2018 року по 15 серпня 2019 року банком здійснювалось відрахування коштів, погашення платежів автоматично, що стверджується випискою по рахунку.

Банк, надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за договором виконав.

Факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по картковому рахунку.

Як встановлено судом, з 11.05.2018 по 15.08.2019 включно позивачем відбувалось автоматичне погашення заборгованості за кредитним договором і за вказаний період відраховано 10 952,47 грн.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання по кредитному договору не виконав, тому представник позивача звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2ст. 1054 цього Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими відсотками та нараховану пеню.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.06.2011, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини договору.

При цьому, як встановлено судом, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати, відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Разом з тим, у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1ст. 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату, відсотків за користування кредитом, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Встановивши, що сторони по справі не обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків за користування кредитом, неустойки (пені) за порушення строків виконання договірних зобов`язань, суд приходить до висновку про відмову в позові банку в частині стягнення на його користь з відповідача, заборгованості за простроченими відсотками та пенею.

Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідач повернув банку кошти у розмірі 25 210, 16 грн., окрім цього позивач автоматично стягнув із відповідача за період з 11.05.2018 по 15.08.2019 включно 10 952, 47 грн., що перевищує вказану у позовній заяві заборгованість за тілом кредиту 32 442,25 грн. Довідкою про зміну умов кредитування станом на 19.12.2019 кредитний ліміт становить 0.00 грн.

У анкеті заяві не вказано суми кредиту яку відповідач просить йому видати, а витяг із рахунку свідчить про автоматичне списання заборгованості за даним клієнтом, що дає суду підстави для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи також те, що відповідач фактично виконав боргові зобов`язання за кредитом від 06.06.2011, що стверджується випискою по картковому рахунку, то підстав для стягнення із нього заборгованості в тому числі і за тілом кредиту немає.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені стороною позивача судові витрати покладаються на позивача, якому відмовлено в позові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 264, 265 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха