Ухвала суду № 9586412, 05.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-13423/08 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бараненка І.І., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів» звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001902303 від 28.03.2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ в м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ в м. Житомирі в період з 11.02.2008 року по 07.03.2008 року була проведена перевірка ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»в порушення п.п. 1, 2 ст. 3 та ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто проведено операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідного розрахункового документа, а саме від покупця ПП ОСОБА_2 по прибутковому касовому ордеру № 193 від 30.11.2006 року була отримана готівка від реалізації автомобільних шин в кількості 2 шт. на суму 2240 грн. Зазначені шини не є продукцією власного виробництва.

За наслідками перевірки був складений акт № 1451/23-01/00292698/0100 від 17.03.2008 року.

На підставі акта перевірки ДПІ в м. Житомирі 28.03.2008 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001902303, яким за порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11200 грн.

06 серпня 2006 року між ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу автошин 385/65R в кількості 2 штуки. З метою продажу продавець проводить модифікацію автошин на замовлення покупця.

07 серпня 2006 року був складений акт № 0У-0000246 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»передали ПП ОСОБА_2 2 автомобільні шини.

30.11.2006 року згідно прибуткового касового ордеру № 193 отримано в касу позивача від ПП ОСОБА_2 2240 грн. за придбані шини. В той же день ця сума надійшла на розрахунковий рахунок ВАТ.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із статтею 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Отже, штрафні санкції, які застосовуються за порушення ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є адміністративно-господарськими.

У відповідності до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення п.п. 1, 2 ст. 3 та ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вчинено 30.11.2006 року, а рішення про застосування до ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»штрафних (фінансових) санкцій прийнято 17.03.2008, тобто після спливу встановленого законодавством строку для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07 травня 2010 року.