Рішення № 95861711, 18.03.2021, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2021 р. Справа № 596/220/21

Провадження № 2/596/200/2021

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі судового засідання Кузик М.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що перебуваючи в шлюбі, який згідно рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.02.2020 року розірвано, у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. В добровільному порядку відповідач достатніх коштів на утримання дитини не надає, лише частково надає допомогу на утримання дитини. Відповідач офіційно не працює, але підробляє на власному автомобілі таксистом. Також він являється особою з інвалідністю третьої групи та отримує пенсію.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодився сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1000 грн. Пояснив, що у зв`язку з карантином, на даний час роботи не має, таксистом вже не підробляє, тому іншого джерела доходів, окрім пенсії, не має.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Копичинецькою міською радою Гусятинського району Тернопільської області 20 листопада 2014 року (а.с.5).

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.02.2020 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 03 серпня 2012 року Копичинецькою міською радою Гусятинського району Тернопільської області, актовий запис №44. (Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 03 серпня 2012 року Копичинецькою міською радою Гусятинського району Тернопільської області). (а.с.6).

Відповідно до довідки Копичинецької міською ради Гусятинського району Тернопільської області № 138 від 20.01.2021 року ОСОБА_1 дійсно має на утриманні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.7).

Як вбачається із інформації наданої управлінням праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації від 22.02.2021 року вих. №01-10/341, ОСОБА_2 перебуває на обліку як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (ІІІ група). Даний вид допомоги призначено на період з 20.01.2009 року довічно в розмірі 1769 грн. в місяць. (а.с.8).

Відповідно до ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У силу положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувшись в суд з позовною заявою про стягнення аліментів, просила суд стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1300,00 грн. щомісячно, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач коштів на утримання сина в розмірі, що забезпечив би належне його утримання не надає, у зв`язку з чим дитина перебуває на її утриманні.

Проте, твердження ОСОБА_1 в позовній заяві про те, що відповідач може їй надавати аліменти на утримання сина в розмірі по 1300 грн. щомісячно, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Із пояснень відповідача випливає, що він кошти на утримання сина частково надає.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цих Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісячно, оскільки доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі по 1300 грн. щомісячно, ОСОБА_1 не представлено, а судом не здобуто.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що відповідач не в повній мірі виконує свій батьківський обов`язок утримувати сина ОСОБА_3 , тому є підстави для часткового задоволення позовних вимог в розмірі 1200 грн. щомісячно на дитину, оскільки такій розмір з урахуванням визначеного законом прожиткового мінімуму та рівного з батьком обов`язку матері утримувати дітей забезпечить належні умови для утримання та проживання дитини.

Судовий збір в дохід держави суд стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4,5, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жителькою АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жителькою АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області або безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя : Е.М. Митражик