Рішення № 95861376, 25.03.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5025/20

Провадження № 2/577/263/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Степаненко Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника КП Конотопського МБТІ Лазаренко Л.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за заявою ОСОБА_2 до Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Ніна Андріївна, комунальне підприємство Конотопське МБТІ про встановлення факту належності, визнання права власності на частку житлового будинку у порядку спадкування та скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом і просить встановити факт, що ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/2 ч. житлового будинку АДРЕСА_1 .; визнати на нею право власності у порядку спадкування за заповітом на вказану частину будинку після померлої ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/2 ч. вищезазначеного будинку. Вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 , яка за життя мала у приватній спільній частковій власності 1/2 ч. житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1992 р. Надалі вказаний будинок та вулицю перейменовано і перенумеровано на АДРЕСА_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина, яку як спадкоємець за заповітом прийняла. Однак, при зверненні до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину було встановлено, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №226625356 право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 983841459104 житловий будинок за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 ч. вищевказаного житлового будинку. ОСОБА_3 будь-якого відношення до спадкового будинку не має, що і змусило звернутись з позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, фактично пославшись на вищевикладені обставини.

Представник Конотопської міської ради Сумської обл. в судове засідання не з`явився, надали письмовий відзив, в якому просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/2 ч. житлового будинку АДРЕСА_1 , решту позовних вимог задовольнити.

ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Раніше надав письмовий відзив, в якому просить закрити провадження у справі, оскільки предмет спору між ним та позивачкою відсутній.

Приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, при розгляді справи покладається на рішення суду.

Представник КП Конотопського МБТІ Лазаренко Л.Є. вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому пояснила, що внаслідок помилки існує дві інвентаризаційні справи на буд. АДРЕСА_1 . Будинок належний ОСОБА_3 фактично повинен мати № 67 . Не розуміє яким чином раніше оформлялася інветаризаційна справа на нього. Номери садибам присвоює міська рада. Згідно квартальної зйомки від 1994 р., карти міста будинок належний ОСОБА_3 має НОМЕР_4, а ОСОБА_4 НОМЕР_5.

Встановлено судом, що ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної спільної часткової власності належала 1/2 ч. житлового будинку АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 09.06.1992 р. (а.с. 7,12-13,20-25), яка заповіла все своє майно ОСОБА_2 (а.с. 8-11, 27). ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2016 р. (а.с.72, 74-77).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на об`єкт нерухомого майна за №983841459104 житловий будинок за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , а за №24781431 1/2 ч. житлового будинку за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с. 14-19, 73).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням положень ст.ст. 15 ч. 1, 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Однак, доказів того, що право ОСОБА_4 на спірне майно оспорюється чи не визнається, позивачем не надано, правовстановлюючий документ на нього не втрачений. З матеріалів справи вбачається, що в правовстановлюючому документі на будинок АДРЕСА_1 є помилка, через яку позивач не може оформити свої спадкові права.

Право вибору способу судового захисту, визначення кола відповідачів належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13 ЦПК України).

Суд, вирішуючи спір по суті визначається, чи є належним обраний позивачем спосіб захисту прав та чи є належним склад учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

З постанови приватного нотаріуса Конотопського нотаріального округу Ничвидюк Н.А. від 06.10.2020 р. вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 ч. буд. АДРЕСА_1 . після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що не надано відомості (інформацію), необхідні для вчинення нотаріальної дії про реєстрацію права власності померлої на вказане майно. Фактично підставою для відмови стало те що, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.6).

Доказів того, що ОСОБА_2 не може оформити свої спадкові права матеріали справи не містять. Судом встановлено, що позивач і ОСОБА_3 , кожен з них, мають правовстановлюючі документи на буд. АДРЕСА_1 , в той же час згідно технічної документації житлові приміщення є різними. Тобто має місце помилка щодо присвоєння номеру певній садибі.

У справі, яка переглядається, спосіб захисту, обраний позивачем та його представником (встановлення факту належності померлій на праві приватної власності майна і визнання права власності на нього, тоді як сторони мають правовстановлюючі документи, а саме договори купівлі-продажу на житло, які не скасовані і недійсними в установленому порядку не визнані) не є належним, бо суперечить вимогам закону щодо підстав набуття та припинення права власності, а також заявленим позивачкою підставам позову, які пов`язуються нею з відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину через реєстрацію двох будинків за однією адресою.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині встановлення факту належності ОСОБА_4 1/2 ч. житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_2 права власності на вказану частину будинку, оскільки позивачкою неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.

Що стосується позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірний будинок, то вони підлягають задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні оглянуто інвентаризаційні справи Конотопського МБТІ за №№ 6507 та 6508 на буд. АДРЕСА_1 . У першому випадку спірне житло належить померлій ОСОБА_4 , у другому ОСОБА_3 . З візуального огляду технічних паспортів на спірні будинки (а.с. 21-24,74-77) вбачається, що вони є різними за розмірами, плануванням і розташовані у різних місцях, не є спорідненими між собою. Згідно квартальної зйомки від 1994 р., карти м.Конотопа будинок належний ОСОБА_3 має НОМЕР_4, а ОСОБА_4 НОМЕР_5. Тобто в інвентаризаційній справі №6508 щодо садиби належної ОСОБА_5 закралася помилка, а саме замість належного НОМЕР_4 помилково присвоєно НОМЕР_5.

Згідно ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, суд приходить до висновку про небхідність задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки внаслідок помилки у правовстановлюючих документах при присвоєнні номеру садибі відповідача порушуються право позивача на отримання спадщини.

При цьому резолютивну частину рішення суд вважає за необхідне викласти у відповідності до ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з метою належного виконання рішення державним реєстратором.

На підстав ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 840,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.392 ЦК України, ст.ст.1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності запис №15928918 та припинити дане право власності за №15928918 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача ОСОБА_1 , юридична адреса АДРЕСА_7 .

Відповідач Конотопська міська рада Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 8.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Третя особа приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Ничвидюк Ніна Андріївна, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 12

Третя особа комунальне підприємство Конотопське МБТІ, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Садова, 14.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Гетьман В. В.