Вирок № 95856964, 29.03.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/179/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2021смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

прокурора - Караванського Б. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12021225360000013 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Качалівка Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, військовозобов`язаного, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

22 січня 2021 року, близько 09 год. 10 хв., ОСОБА_1 , проходячи поряд з домоволодінням № АДРЕСА_2 , маючий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він помічений ніким не буде, шляхом вільного доступу, таємно викрав електричну ударну дриль ТМ «Ворскла ПМЗ 800», після цього обернув викрадене майно на свою користь і розпорядився ним на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/1850-ТВ від 29.01.2021 р., на загальну суму 349,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечував факту його вчинення при вищевикладених обставинах, пояснивши, що скоїв крадіжку чужого майна.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах встановлених у ході судового розгляду та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відноситься до категорії кримінальних проступків.

Вивченням особи ОСОБА_1 судом встановлено, що він осудний, не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога КНП «Краснокутська ЦРЛ» Краснокутської селищної ради не перебуває, зареєстрований та проживає на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, яка компрометуючими матеріалами відносно нього не володіє, 24.01.2021 року притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України , ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 11.03.2021 року провадження у справі закрито в зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, що вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу на те, що призначаючи покарання, суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєний проступок, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 , покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України, у виді громадських робіт. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

По справі є судові витрати на залучення експерта та проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/1850-ТВ від 29.01.2021 р. в сумі 653 грн 80 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді 100 (ста ) годин громадських робіт.

Речові докази:

- електричну ударну дриль ТМ «Ворскла ПМЗ 800», згідно зберігальної розписки - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи на користь держави в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн 80 коп., які зарахувати на п/р №UA048999980313050115000020649, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, МФО 899998, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. В. Вовк