Рішення № 95856929, 25.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.03.2021

Справа № 336/4713/20

Провадження № 2/334/1229/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Турленко К.С.,

представника позивача – Тищенка Р.В.,

відповідача – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати спожитих послуг. В обґрунтування, якої вказує на те, що між співвласниками будинку АДРЕСА_1 та позивачем укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до умов вказаного договору позивач надавав співвласникам вказаного будинку послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідач, в свою чергу, своїх обов`язків щодо оплати послуг управителя не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути.

Законний представник (матір) відповідача ОСОБА_2 заперечила проти позову. Вказала на те, що відповідачем є її малолітня донька – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала квартиру АДРЕСА_2 у спадок після смерті її батька та відповідне право зареєстровано 17.09.2019 року. Проте, її донька квартирою фактично не користується, а борги утворились ще за попередніх власників. Вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк для пред`явлення претензій, як кредитора спадкодавця, а тому у позові має бути відмовлено.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 01.09.2020 року №336/4713/20 (суддя Зарютін П.В.) відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10.11.2020 року №336/4713/20 справу передано до Ленінського районного суду міста Запоріжжя за територіальною підсудністю.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року справу прийнято до провадження Ленінським районним судом м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження

21.01.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій він також не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року відкладено розгляд справи на 17.02.2021 року, визнано явку сторін обов`язковою, оскільки судом встановлено, що відповідачем є малолітня особа.

У судове засідання, яке відбулось 17.02.2021 року представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року відкладено розгляд справи на 10.03.2021 року, явку сторін повторно визнано обов`язковою.

Судове засідання, яке відбулось 10.03.2021 року відкладено за клопотанням представника позивача для надання йому часу для ознайомлення із матеріалами справи.

У судове засідання, яке відбулось 25.03.2021 року не з`явився представник відповідача, який повідомив суд телефоном про неможливість своєї явки у цей день, проти розгляду справи за її відсутності не заперечував.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вказав на те, що його як кредитора спадкодавця не було повідомлено про смерть попередніх власників квартири, а відтак він не пропустив строк пред`явлення вимоги та просив стягнути суму боргу з відповідача – ОСОБА_1 .

Відповідач в судове засідання не з`явився.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

На виконання рішення Запорізької міської ради від 01.09.2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», яким ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжя за об`єктом конкурсу (група будинків) №1 та 06.09.2017 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» укладено договір № К-199 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно п. 18 вказаного договору, він набрав чинності з моменту його підписання і діє до 05.09.2018 року. Надання послуг в рамках дії договору було розпочато з 01 листопада 2017 року.

У відповідності до приписів п. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору.

Згідно умов договору від 06.09.2017 року № К-199 управитель - ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» зобов`язалося надавати Замовнику послуги з управління будинком та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників (співвласників, орендарів, наймачів) окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Сторони договору погодили, що Замовник сплачує за надані правителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 2-му та вище поверхах будівлі 6,06 гривень на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення в об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №215301358 від 07.07.2020 року (а.с. 7) відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину. Загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 49,65 кв.м.

Таким чином, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язаний сплачувати на користь позивача становить 300,88 гривень щомісячно (площа об`єкту нерухомості X розмір встановленого тарифу = 49,65 кв.м. X 6,06 грн = 300,88 гривень).

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій з боку відповідача до якості отриманих послуг. Відповідач зі свого боку зобов`язання з оплати отриманих послуг виконував не належним чином, що призвело до виникнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з листопада 2017 року по липень 2020 року загалом у розмірі 9929,04грн.

Відповідач є малолітньою дитиною, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 вона набула на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 31 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) встановлено обмеження щодо самостійного вчинення правочинів та перелік таких правочинів, які можуть вчиняти малолітні особи, що не досягли чотирнадцятирічного віку.

Відносини щодо майна малолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Малолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб.

Проте, будучи власниками, малолітні не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки не мають повної цивільної дієздатності. Тому, майном, що належить неповнолітній дитині, управляють інші особи і, у першу чергу, - її батьки (ч. 1 ст. 77 СК України). Право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах малолітньої особи, яка є власником майна. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Відповідач у справі не набув повної цивільної дієздатності та відповідно не став стороною договору № К-199 від 06.09.2017 року на підставі, якого позивач просить стягнути суму боргу і не отримав відповідних обов`язків.

У відповідності до статей 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.

Грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій 51 статті ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, позивач будучі повідомленим про коло своїх процесуальних прав та обов`язків, не вчинив дій направлених на залучення до участі у справі осіб, які за законом мають відповідати за борги малолітніх осіб та не звернувся до суду із відповідними заявами чи клопотаннями для визначення цих осіб. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач, як малолітня особа не набула статусу сторони договору № К-199 від 06.09.2017 року і не отримала таких обов`язків.

Крім того, системне тлумачення статті 16 ЦК України та частини другої статті 1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що норма частини другої статті 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця;

Аналіз частини другої статті 1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

У постанові Верховного Суду України 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15 зроблено висновок, що згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відтак, у випадку пред`явлення позову кредитором спадкодавця належним способом захисту його прав у відповідності до вимог закону є саме стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі, а не вимога про стягнення суми боргу.

Згідно із статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 81, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд –

вирішив:

Відмовити у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В, код ЄДРПОУ 40413159) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) про стягнення суми у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2021 року.

Суддя: Бредіхін Ю. Ю.