Ухвала суду № 95856613, 29.03.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/85/21

провадження № 2/624/96/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, посилаючись на те, що ОСОБА_3 звернувся до позивача АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав 13.03.2007 заяву №б/н. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. ОСОБА_3 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписавши заяву ОСОБА_3 уклав з банком змішаний договір, який містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. На підставі договору банком було відкрито ОСОБА_3 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунків. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_3 зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Проте на порушення умов договору своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями не надав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.07.2018. Спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 03.07.2018 по 03.01.2019. Спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів. Позивачем 27.02.2020 була направлена претензія кредитора до Кегичівської державної нотаріальної контори та 24.03.2020 отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ « Приватбанк». Таким чином відповідачі прийняли спадщину до складу якої входять у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 16.05.2020 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 13.03.2007 становить 10717,40 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 10717,40 грн, в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту – 0,00 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту – 10717,40 грн, заборгованість за нарахованими відсотками – 0,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками – 0,00 грн, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 –0,00 грн, нарахована пеня – 0,00 грн, нарахована комісія – 0,00 грн. У зв`язку з зазначеними обставинами позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 13.03.2007 у розмірі 10717,40 грн станом на13.03.2007, а також судові витрати.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 08.02.2021 у справі було відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Під час виконання вимог ч.6 ст.187 ЦК України на адресу була надана інформація про зареєстроване місце проживання відповідачів, з якої вбачається, що ОСОБА_1 померла.

При відкритті провадження судом була витребувана з Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) засвідчена копія актового запису про смерть ОСОБА_1 .

Згідно з наданої копії актового запису про смерть №4 від 07.11.2019 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає.

Вирішуючи питання можливості слухання справи відносно відповідача ОСОБА_1 яка померла до звернення позивача з позовом до суду, суд, виходить з наступного.

Згідно з наданої до суду копії актового запису про смерть №4 від 07.11.2019 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , яка на час подання позову вже померла.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Зазначені висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного суду викладених у постановах від 16.05.2018 по справі №183/4229/14, 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц від.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 55, 200, 255-256, 258-260, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Провадження у справі в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 - закрити.

Роз`яснити позивачу, що у зв`язку з закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала може були оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Т.В. Крапівка