Ухвала суду № 95856469, 29.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/204/2021

ЄУН 331/2585/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

представників : позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді знаходиться вищезазначена справа.

Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про відвід судді Скользнєвої Н.Г.

Заяву обґрунтовано тим, що заявник був позбавлений доступу до правосуддя.

В суді відповідач заяву про відвід судді підтримав і зазначив, що суддя під час розгляду справи зловживає своїми процесуальними права, а саме : позбавляє його доступу до правосуддя шляхом позбавлення участі в судовому засіданні тощо. Така поведінка судді викликає у нього сумніви щодо її об`єктивності та упередженості в розгляді цієї справи.

Представник відповідача заяву свого довірителя підтримав ; представник позивача проти заяви заперечує.

За змістом частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід ( самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту п`ятого частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що відображено у рішеннях по справах « Гаусшильдт проти Данії», « Мироненко та Мартиненко проти України».

Для цілей пункту першого статті шостої Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі « Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини ( далі – ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається. Серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (« Фей проти Австрії від 24 лютого 1993 року. п.п.27ґ.28 та 30 ; « Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства від 10 червня 1996 року, п.38).

Аналіз тверджень заявника, у своїй сукупності, призводить до висновку, що вони не відповідають дійсності, оскільки я, як суддя дію у відповідності до вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції « Про захист прав людини та основоположних свобод», вимог чинного цивільного процесуального законодавства. Всі мої процесуальні дії по справі спрямовані на чітке дотримання вимог Закону України « Про судоустрій і статус суддів» , ЦПК України, вищенаведених норм Конвенції.

Всі мої процесуальні дії , як головуючого у цій справі, не містять тих суб`єктивних та об`єктивних критерієв,на які вказує усталена практика Європейського суду з прав людини, які б могли свідчити про мою упередженість та необ`єктивність при розгляді даної справи.

Проте, як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти» від 15 січня 2008 року, « Мезранич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

А тому, з метою підвищення авторитету судової влади та щоб у майбутньому не викликати у учасників процесу сумнівів у безпристрасності та об`єктивності суду під час розгляду цієї справи , вважаю за необхідне відвід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36,39,40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Скользнєвої Наталії Георгіївни задовольнити.

Передати справу для її подальшого розподілу у відповідності до статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Н.Г.Скользнєва

29.03.2021