Вирок № 95856132, 29.03.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 617/406/17

Провадження № 1-кп/616/1/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„29" березня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретарів ШЕГДИ В.М.,

ЛОГВІНОВОЇ М.В.

прокурорів ШАБАЛДАСА О.С.,

КУЛИКА К.І.,

ВАРВЯНСЬКОГО М.Ю.,

КАРАЧЕНЦЕВА Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників БОКЛАЧА О.В.,

КУЗНЕЦОВА Ю.А.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ЗІНЧЕНКО С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12017220260000125 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, безпартійного, військовозобов`язаного, розлученого, маючого на утримані неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта професійно - технічна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено (Епізод № 11), що 09 березня 2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 14 год. 00 хв. незаконно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_1 СТ «Федорівське», розташованої в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, яка має часткову огорожу, та переконавшись в тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, таємно, з території вказаної дільниці вчинив крадіжку майна, яке належить ОСОБА_6 , а саме: 2 сокири, вартістю 140 грн 00 к. кожна, 2 молотки-кирки, вартістю 70 грн 00 к. кожний, 1 молоток звичайний, вартістю 50 грн 00 к, 1 молоток - цвяходер, вартістю 70 грн 00 к., 1 ключ розвідний на «36», вартістю 68 грн 00 к., які поклав до рюкзака, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, металевою фомкою, яку він взяв заздалегідь із собою, відігнувши дужку вхідних дверей у будинок, на якій кріпився навісний замок, таємно, проник до вказаного житла, належного ОСОБА_6 , звідки вчинив крадіжку електричного подовжувача, вартістю 55 грн 00 к. та вихрового насосу ТМ «SPRUT QB 602», вартістю 712 грн 00 к., які також поклав до рюкзаку та з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 375 грн 00 к.

(Епізод № 1) Також ОСОБА_1 , згідно обвинувального акта обвинувачується в тому, що в кінці січня 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) біля 14 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 15 год. 30 хв. проник на територію дачної дільниці НОМЕР_8 (лінія НОМЕР_9), та переконавшись в тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом наживи, зламавши врізаний замок вхідних дверей у будинок за допомогою металевої фомки, яку він взяв заздалегідь із собою, незаконно проник до будинку ОСОБА_7 , звідки таємно, викрав електричний подовжувач, довжиною 25 метрів, латунний кран на вмивальник, 2 сокири та плоскогубці, які поклав до мішку, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 395 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

(Епізод № 2) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в кінці січня 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 16 год. 00 хв. маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці НОМЕР_10 (лінія НОМЕР_9), СТ «Моноліт» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, де за допомогою металевої фомки, вийняв скло з віконної рами, після чого таємно проник до будинку ОСОБА_8 , звідки викрав електричну дриль, електричну болгарку, 100 метрів мідного кабелю, 3 хрестові викрутки та молоток, належні ОСОБА_8 , які поклав до мішку, після чого місце скоєння злочину з викраденим майном покинув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1 759 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

(Епізод № 3) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в кінці січня 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 00 хв., маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці НОМЕР_11 (лінія НОМЕР_9), СТ «Моноліт» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, де за допомогою металевої фомки, зламав врізаний замок дверей підвального приміщення, після чого таємно проник до підвального приміщення, яке належить ОСОБА_9 , звідки викрав: настільний універсальний деревообробний станок (УБДН) та 1 сокиру з дерев`яною рукояткою, які поклав до мішку, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1 420 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

(Епізод № 4) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в кінці січня 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 30 хв., перелізши через огорожу, діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці НОМЕР_12 (лінія НОМЕР_8), СТ «Моноліт» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, де за допомогою металевої фомки, яку заздалегідь взяв із собою, зламав врізаний замок вхідних дверей у будинок, після чого таємно проник до житлового приміщення ОСОБА_10 , звідки викрав 3 сокири з дерев`яними рукоятками, мотор з циркулярки, холодильний агрегат з холодильника «Днепр», електричний провід перетином 3 х 2,5 мм, довжиною 40 метрів, які поклав до мішку, після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 2 238 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

(Епізод № 5) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що на початку лютого 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 00 хв., маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, незаконно, таємно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_2 , СТ «Моноліт» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області належної ОСОБА_11 , де за допомогою металевої фомки зламав навісний замок вхідних дверей сараю, незаконно проник до приміщення сараю, звідки викрав металеві тиски, вагою 15 кг, 3 бронзових водопровідних крани, розміром - 1/2 дюйма, 2 бронзових водопровідних кутів, розміром - 1/2 дюйма, 2 бронзових наконечники на труби, розміром - 1/2 дюйма та 1 металевий молоток, які поклав до рюкзаку після чого місце скоєння злочину з викраденим майном покинув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

(Епізод № 6) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що на початку лютого 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Моноліт», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 30 хв. повторно, з метою особистого збагачення, таємно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_3 , СТ «Моноліт» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, де за допомогою металевої фомки зламав врізаний замок вхідних дверей у будинок, після чого таємно проник до будинку ОСОБА_12 , звідки вчинив крадіжку майна потерпілого, а саме: 5 (п`яти) слюсарних викруток звичайних, плоскогубців, бокорізів (кусачок), стабілізатору напруги, які поклав до рюкзаку, після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 330 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

(Епізод № 7) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22-23 лютого 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 00 хв., маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, впевнившись в тому, що його протиправні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, перелізши через огорожу, діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_4 , СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, де за допомогою металевої фомки, зламав врізаний замок вхідних дверей у будинок, після чого таємно проник до будинку ОСОБА_13 , де продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, керуючись корисливим мотивом наживи, вчинив крадіжку майна потерпілого, а саме: 2 електричних подовжувачів, 1 оприскувача садового та 1 болгарки радянського виробництва, з діаметром ріжучого кругу 180 мм, які поклав до рюкзаку, після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 970 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

(Епізод № 8) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22-23 лютого 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 18 год. 00 хв., діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_5 , СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, яка має огорожу, де за допомогою металевої фомки зламав навісний замок вхідних дверей сараю, після чого таємно проник до приміщення сараю, звідки викрав бензопилу ТМ «Poluan», яку поклав в рюкзак, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 791 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

(Епізод № 9) ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 08 березня 2017 року, перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 17 год. 00 хв. діючи повторно, незаконно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_6 , СТ «Федорівське» в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, яка має огорожу, де за допомогою металевої фомки зламав навісний замок вхідних дверей у будинок, таємно проник до зазначеного будинку ОСОБА_15 звідки викрав бухту електричного кабелю, довжиною 25 метрів, розвідний ключ на «36» та алюмінієву каністру, ємністю 10 літрів, які поклав до рюкзаку, після чого з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, спричинивши потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

(Епізод № 10) ОСОБА_1 обвинувачуються в тому, що 08 березня 2017 року, перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на вчинення крадіжки чужого майна, на автобусі направився до СТ «Федорівське», що розташовується в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області, де біля 18 год. 00 хв., маючи злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, незаконно проник на територію дачної дільниці № НОМЕР_7 , СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області, яка має огорожу, діючи повторно, таємно проник до будинку ОСОБА_16 , звідки викрав 2 сокири, 1 ручну пилку по дереву, 1 молоток, 1 електричний подовжувач, довжиною 5 мерів та 1 розвідний ключ на «20», які поклав до рюкзаку, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 675 грн 00 к.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Під час розгляду справи відповідно до ст.22 КПК України, стороні обвинувачення, потерпілим, обвинуваченому та захисту, судом надана можливість відстоювання їхніх правових позицій прав, свобод і законних інтересів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав, пояснивши, що він дійсно проживає в АДРЕСА_1 . 09 березня 2017 року він пішов на ринок та зайшов до кафе. Біля кафе він познайомився з хлопцем, якого звали ОСОБА_17 , після чого вирішили удвох випити. В ході розмови ОСОБА_17 попросив разом з`їздити в смт. Старий Салтів до свого дідуся та забрати звідти речі, оскільки йому самому важко. В другій половині дня разом поїхали в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області. Після приїзду ОСОБА_17 пішов, а він залишився чекати. На територію садового товариства він не заходив. Через деякий час ОСОБА_17 повернувся з повними рюкзаками, яких було два. Вдвох вони знаходились на зупинці, де чекали автобус. Оскільки до прибуття маршрутки залишалось ще біля 15 хвилин, ОСОБА_17 пішов до джерела набрати води. В цей час до нього під`їхав легковий автомобіль, з якого вийшли працівники поліції, один з яких був з автоматом. Працівники поліції запитали чий рюкзак, на що обвинувачений відповів, що рюкзак ОСОБА_17 , який пішов до джерела набрати води. Деякі працівники поліції залишились з ним, а інші пішли до джерела ОСОБА_17 не знайшли. Після цього працівники поліції забрали його з рюкзаками та поїхали в смт. Старий Салтів. 10 березня 2017 року працівники поліції йому показали речі та сказали, що саме з цими речами його затримали. В районному відділку його тримали в кайданках, до того як повели до суду. Під час проведення слідчого експерименту, слідчий показував йому, де необхідно показувати на двері, де на вікно. Під час проведення слідчого експерименту захисника не було. Захисника бачив лише один раз, коли підписувався за вчиненні нібито ним епізоди. Коли його привезли на слідчий експеримент у м. Харків на базар, він почав звати сторонніх людей на допомогу, прохав щоб подзвонили матері та допомогли йому. Також суду пояснив, що під час досудового розслідування прокурор запропонував йому взяти на себе всі епізоди та сказав, що йому за це буде умовний термін, оскільки він раніше не судимий. В суді стверджував, що його затримали 09 березня 2017 року, під час затримання захисника не надали, до суду повели лише 11 березня 2017 року. Весь цей час утримувався працівниками поліції.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 викликались в судове засідання, призначене на 15 травня 2017 року (т.3 а.с.133-135, 148-155), однак до суду не з`явились, в подальшому викликались в судове засідання на 11 липня 2017 року (т.3 а.с.185,188,190-191,193,195-196,198) та на 21 липня 2017 року (т.3 211-214, 219, 221-226).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 21 липня 2017 року накладено грошове стягнення на потерплих ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у розмірі 800 грн 00 к. (т.3 а.с.227-229).

В наступне судове засідання, призначене на 05 вересня 2017 року потерпілі також не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (т.4 а.с.01-12, 15-18). Від потерпілого ОСОБА_10 до суду надійшла заява в якій він останній прохав розглядати справу без його участі через погіршення стану здоров`я (т.4 а.с.19). Від представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката Зінченко С.А. надійшла заява про допуск її до розгляду кримінального провадження, як представника потерпілого, на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 серпня 2017 року № 622 (т.4 а.с.21-22).

В судове засідання, призначене на 15 вересня 2017 року потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 не з`явились (т.4 а.с.57, 60-62, 70-72, 98-100). ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 надали заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі (т.4 а.с.101-107). Викликані на 10 жовтня 2017 року потерпілі також не з`явились в судове засідання (т.4 а.с.115-116, 118, 120-121, 123-128), як і не з`явились в судове засідання, призначене на 30 жовтня 2017 року (т.4 а.с.145-155, 159-163).

Потерпілий ОСОБА_10 на адресу суду направив заяву від 23 жовтня 2017 року, в якому повторно вказав, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я не може з`явитись до суду. Також в заяві вказав, що відкликає свою заяву про крадіжку майна з дачного будинку по лінії 1/18. Просив закрити справу № 617/406/17 відносно крадіжки речей з дачного будинку по лінії 1/18 в кооперативі «Моноліт» (т.4 а.с.156).

В судове засідання, призначене на 10 листопада 2017 року потерпілі в черговий раз до суду не з`явились, судові повістки були направлені за адресами зазначеними в обвинувальному акті (т.4 а.с.184-185, 187-197, 203-206) як і не з`явились в судове засідання призначене на 30 листопада 2017 року (т.4 а.с.233-244, 247-249, 252-256).

Також потерпілі в черговий раз не з`явились в судове засідання призначене на 29 жовтня 2019 рік (т.6 а.с.87-100,112), в судове засідання призначене на 12 грудня 2019 року (т.6 а.с.127-144) та в судове засідання призначене на 14 грудня 2020 року (т.6 а.с.181-189, 192). Потерпілий ОСОБА_14 надав заяву в якій просив розглядати кримінальне провадження без його участі (т.6 а.с.190).

Сторона захисту, посилаючись на відсутність належних і допустимих доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих діянь, в судовому засіданні вказала на наявність підстав для постановлення виправдувального вироку.

У судовому засіданні досліджено докази обвинувачення і захисту. Під час постановлення вироку в нарадчій кімнаті проведено детальний аналіз показань допитаного потерпілого, у взаємозв`язку із показаннями допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Одночасно судом з`ясовано фактичні дані, що містяться в таких показаннях та ті, які відображені у протоколах з додатками слідчих дій, а також висновках експертів, оцінено надані докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України.

За результатами проведеної оцінки суд дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення є обґрунтованим частково, та його обсяг об`єктивно підтверджений у судовому засіданні не в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині за 11 епізодом, а саме: крадіжки майна ОСОБА_6 , що мала місце 09 березня 2017 року повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню, в порядку ст.ст.84-86, 91-93 КПК України, доказами наданими прокурором (т.5 а.с.57-58) і які судом дослідженні в порядку ст.358 КПК України, а саме:

- протоколом огляду місця події від 10 березня 2017 року, відповідно до якого місцем огляду є ділянка домоволодіння, що розташоване за адресою: ділянка НОМЕР_1, Садове товариство «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області. Територія даного домоволодіння частково має огорожу у вигляді дерев`яного паркану. На території домоволодіння розташовується житловий будинок з цегли білого кольору. В будинку мається два входи - перший до підвалу, другий до будинку. Вхід до будинку здійснюється через вхідні двері червоного кольору. На момент огляду двері мають запірні пристрої у вигляді навісного замка та на момент огляду замок розташовувався на одній із дужок, а від замка відходить дріт, який ніде не закріплений. Вхідні двері відчинені. На момент огляду обстановка в будинку не порушена (т.1 а.с.214-217);

- письмовою заявою ОСОБА_1 в якій останній власноручно зазначає, що добровільно передає працівникам поліції брезентовий рюкзак зеленого кольору в якому знаходяться викрадені ним 09 березня 2017 року з дільниці НОМЕР_1 СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області речі, а саме: 2 сокири, 2 молотки-кирки, 1 молоток звичайний, 1 молоток - цвяходер, 1 ключ розвідний на «36», електричний подовжувач зі шнуром на 3 метри, вихровий насос ТМ «SPRUT QB 602», чорного кольору (т.1 а.с.223);

- протоколом огляду предметів від 10 березня 2017 року, яким встановлено, що предметом огляду являються: 2 молотки-кирки з дерев`яними рукоятками, бувалі у використанні, 1 молоток - цвяходер з дерев`яною рукояткою, бувалий у використанні, 1 молоток звичайний з дерев`яною рукояткою, бувалий у використанні, 2 сокири з дерев`яними рукоятками, бувалі у використанні, 1 електричний подовжувач на 1 розетку зі шнуром чорного кольору, довжиною 3 метри, 1 розвідний ключ на «36», сріблястого кольору, бувалий у використанні, вихровий насос ТМ «SPRUT QB 602», чорного кольору (т.1 а.с.224-225);

- висновком товарознавчої експертизи № 25, яким встановлено вартість викраденого майна, а саме: 2 молотків-кирок з дерев`яними рукоятками, 1 молотку - цвяходеру з дерев`яною рукояткою, 1 молотку звичайного з дерев`яною рукояткою, 2 сокир з дерев`яними рукоятками, 1 електричного подовжувача на 1 розетку зі шнуром чорного кольору, довжиною 3 метри, 1 розвідного ключа № 36, вихрового насосу ТМ «SPRUT QB 602», яка на момент скоєння злочину становить 1 350 грн 00 к. (т.1 а.с.228);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10 березня 2017 року (т.1 а.с.229-231).

Таким чином, стороною обвинувачення під час судового розгляду справи надані докази, які вважає як такі, що доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого кримінального правопорушення, вчиненого останнім 09 березня 2017 року на дільниці НОМЕР_1, СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області щодо майна належного потерпілій ОСОБА_6 .

Водночас, суд доходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України по епізодах крадіжок №№ 1-10 з таких підстав.

Так, потерпілий ОСОБА_9 (епізод № 3) в судовому засіданні дав покази, що в кінці лютого 2017 року до нього зателефонував сторож та повідомив, що у нього відчинений підвал. Після приїзду він побачив, що в коридорі відсутній настільний універсальний деревообробний станок, також не було сокири. В підвалі все було розкидано та обрізані проводи. Голова садового кооперативу викликав працівників поліції та він написав заяву, що у нього було викрадено. Викрадені речі йому не повернули. До Вовчанського відділу поліції він не їздив, його працівник поліції повідомив про те, що відкрито кримінальне провадження і його присутність не є обов`язковою. Коли була вчинена крадіжка йому не відомо. Були зламані двері на підвалі та викрадено деревообробний станок, молоток, кувалда. Про крадіжку його повідомив голова кооперативу, оскільки там було здійснено декілька крадіжок.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав покази, що він скуповує від населення та продає на базарі м. Харкова побутові речі. В період грудня 2016 року по березень 2017 року він торгував на базарі, що знаходиться біля вул. Героїв праці в м. Харкові. В цей період до нього приходили працівники поліції разом з обвинуваченим ОСОБА_1 . Працівники поліції з`ясовували, чи впізнає він особу обвинуваченого, на що ОСОБА_19 сказав, що бачить цього чоловіка вперше. ОСОБА_1 в цей час почав кричати та просити про допомогу, вказував, що його б`ють, був дуже заляканий. Після його слів працівники поліції забрали ОСОБА_1 та десь повели. Дільничний інспектор, який обслуговує район в якому він проживає, сказав йому, щоб він підтвердив, що ОСОБА_1 приносив речі та продавав, а він скуповував у нього та що йому за це нічого не буде. Після того як обвинуваченого забрали, він писав якісь документи, однак не пам`ятає які. На наступний день в районному відділку він підписав пусті бланки на яких власноруч написав лише анкетні дані. В судовому засіданні стверджував, що ОСОБА_1 нічого йому не приносив продавати та взагалі він ОСОБА_1 бачив в той день, коли його привели працівники поліції на ринок, вперше.

ОСОБА_20 який, будучи допитаний в судовому засіданні в якості свідка, дав покази, що він є приватним підприємцем та працює на Новосалтівському базарі, який знаходиться біля вул. Героїв праці м. Харкова, скуповує у населення деякі побутові речі, а потім продає. Вперше ОСОБА_1 він побачив у 2017 році, коли вказану особу до нього привели працівники поліції в кайданках. ОСОБА_1 був зляканий, просив про допомогу. Потім обвинуваченому стало погано та його відвели. Працівники поліції написали протоколи допиту, після чого він підписав протоколи, не читавши. Після того дня його більше не викликали та не допитували.

Із показів свідка ОСОБА_21 встановлено, що він проживає в буд. НОМЕР_13, СТ «Федорівське», що знаходиться в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області та працює охоронцем СТ «Федорівське». Загалом в садовому товаристві було вчинено 5 крадіжок. Також чув, що у інших товариствах також було здійснено крадіжки. Вперше обвинуваченого ОСОБА_1 він побачив коли його привели на слідчий експеримент для здійснення слідчих дій. Працівники поліції водили обвинуваченого по дачам, де були викрадені речі та ОСОБА_1 казав, що злочин вчинив він. Ходили до іншого садового товариства «Моноліт», де були також крадіжка. Його взяли понятим. По дачним дільницям в СТ «Моноліт» він не ходив. Протокол слідчого експерименту він підписував в якості понятого в СТ «Федорівське», також даний протокол підписував голова садового товариства ОСОБА_22 .

ОСОБА_22 , який, будучи допитаний в судовому засіданні, дав покази, що він займає посаду голови СТ «Федорівське», що розташоване в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області. На території СТ «Федорівське» були здійсненні крадіжки взимку, остання була вчинена в березні 2017 року. Всього вчинено 5 крадіжок. Йому подзвонив дільничний офіцер поліції та повідомив, що привезуть особу, яка здійснювала крадіжки для проведення слідчого експерименту. На слідчому експерименті він був разом з охоронцем ОСОБА_21 . Також був обвинувачений та працівники поліції. Обвинуваченого водили по дачах та останній показував, де вчиняв крадіжки. Чи був захисник він не знає. Слідчий експеримент проводився 2-3 години. Протокол слідчого експерименту як поняті підписував він та охоронець ОСОБА_21 .

Стаття 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відносить, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст.84 КПК).

Судом було досліджено письмові докази, які на думку обвинувачення, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь (епізоди №№ 1-10).

Так, на думку суду, постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 24 березня 2017 року, протокол огляду місця події від 19 березня 2017 року (т.1 а.с.56-58), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.64-65), протокол огляду місця події від 19 березня 2017 року (т.1 а.с.68-70), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.77-78), протокол огляду місця події від 21 березня 2017 року (т.1 а.с.83-85), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.93-94), протокол огляду місця події від 21 березня 2017 року (т.1 а.с.99-100), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.108-109), протокол огляду місця події від 14 березня 2017 року (т.1 а.с.112-114), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.120-121), протокол огляду місця події від 14 березня 2017 року (т.1 а.с.126-128), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.134-135), протокол огляду місця події від 26 лютого 2017 року (т.1 а.с.138-140), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.158-160), протокол огляду місця події від 26 лютого 2017 року (т.1 а.с.163-165), протокол огляду місця події від 17 березня 2017 року (т.1 а.с.188-190), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.195-196), протокол огляду місця події від 17 березня 2017 року (т.1 а.с.201-203), постанова про призначення судово - товарознавчої експертизи та висновок експерта (т.1 а.с.209-210) лише підтверджують факт можливої події злочину (вчинення крадіжок), однак жодним чином, ні прямо, ані в сукупності з іншими доказами не доводять тієї обставини, що майно було викрадене та у випадку цього, що крадіжку вказаних речей скоїв саме обвинувачений ОСОБА_1 , оскільки вищевказаними протоколами огляду місця події встановлено лише проникнення на території належних потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 дільниць та висновками експерта встановлено вартість викраденого майна кожного з потерпілих. При цьому будь-яких обставин щодо вчинення крадіжки обвинуваченим ані потерпілий, ані свідки не зазначали, також відстуні об`єктивні дані, що при огляді місця події вилучались відбитки пальців рук, сліди зламів, у тому числі за допомогою металевої фомки, як це ставиться в провину органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_1 , тощо.

Крім того, як убачається з протоколу слідчого експерименту від 27 березня 2017 року місцем, де проводився слідчий експеримент є дільниці розташовані в СТ «Моноліт» та СТ «Федорівське», що знаходяться в с. Федорівка, Вовчанського району, Харківської області. З фототаблиці до протоколу вбачається, що на фото під № 1 зображений підозрюваний ОСОБА_1 , який вказує на сарай, який розташовується на території дачного домоволодіння за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Федорівка, СТ «Моноліт», лінія НОМЕР_9, дільниця НОМЕР_2 ; на фото № 2, № 3, № 4 зображений підозрюваний ОСОБА_1 , який вказує на будинки, які розташовуються на території дачних домоволодіння Садового товариства «Моноліт», при цьому, як вбачається із зображення, ОСОБА_1 разом з працівником поліції впритул підійшли до дверей будівлі, що також вбачається з фото за № 7,8 на яких зображено ОСОБА_1 разом з працівником поліції, де підозрюваний вказує на двері будинків, що знаходяться на території Садового товариства «Федорівське», дільниця НОМЕР_6 та НОМЕР_7 відповідно, які огороджені парканом. На фото за №9, №10, №11, №12 також зображені підозрюваний ОСОБА_1 та працівник поліції. Підозрюваний ОСОБА_1 вказує на сарай, який розташовується на території дачного домоволодіння дільниця НОМЕР_5, СТ «Федорівське» (фото №9), вказує на вхідні двері у будинок, який розташований на дільниці НОМЕР_4 СТ «Федорівське» (фото №10), на вхідні двері у будинок, який розташований на дільниці НОМЕР_1 СТ «Федорівське» (фото № 11) та на вхідні двері у підвальне приміщення будинку, який розташований на дільниці НОМЕР_1 СТ «Федорівське» (фото № 12) при цьому перебуваючи на території домоволодінь без добровільної згоди осіб, які ними володіють та без ухвали слідчого судді, що встановлено в судовому засіданні з протоколу проведення слідчого експерименту від 27 березня 2017 року. Окрім того, слід зазначити, що на фотографіях зображені лише ОСОБА_1 та працівник поліції при цьому з жодного фото не вбачається, що при проведенні слідчого експерименту були присутні поняті, захисник (т.2 а.с.53-64).

Отже, проведення слідчого експерименту 27 березня 2017 року проводилось на території дільниць (домоволодінь) без згоди їх власників та без дозволу суду, в разі, якщо власник не встановлений.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Отже, за змістом цієї статті незаінтересованість понятих означає відсутність будь-якого їх відношення до роботи в правоохоронних чи судових органах, родинних або дружніх чи неприязних стосунків з будь-ким із учасників судочинства, зацікавленості в результатах кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження протокол слідчого експерименту від 27 березня 2017 року складено за участю понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , які будучи допитаними у судовому засіданні вказали, що ОСОБА_22 займає посаду голови СТ «Федорівське», що розташоване в с. Федорівка Вовчанського району Харківської області, а ОСОБА_21 працює охоронцем СТ «Федорівське», а тому дані особи є зацікавленими у розкритті кримінальних правопорушень, оскільки повинні здійснювати нагляд та забезпечувати збереження майна членів (учасників) садового товариства.

За таких обставин залучення ОСОБА_22 та ОСОБА_21 у якості понятих при проведенні слідчого експерименту від 27 березня 2017 року не відповідає вимогам ч.7 ст.223 КПК України щодо участі у слідчих діях в якості понятого незаінтересованої особи, що також свідчить про недопустимість зазначеного доказу. Таким чином, дані цього протоколу необхідно визнати недопустимим доказом, тому даний доказ у відповідності з вимогами п.1 ч.2 ст.87 КПК є недопустимим.

Крім того, прокурор посилається як на докази причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України(епізоди №№ 1-10) на показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , наданих під час досудового розслідування при проведенні слідчої дії, а саме: пред`явлення особи для впізнання щодо причетності ОСОБА_1 до крадіжок майна.

Аналізуючи надані у розпорядження суду докази, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, суд прийняв до уваги зазначені у судових дебатах слушні доводи сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 за епізодами крадіжки майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (епізоди №№ 1-10), виходячи з такого.

Так, в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 березня 2017 року зазначено, що перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_19 попередньо з`ясовано чи може він впізнати особу, а також обставини за яких вона бачила цю особу, на що свідок відповів, що зможе впізнати за фотознімками особу, яка регулярно продавала йому речі в тому числі і болгарку. Розповів, що особа, яка продавала йому речі середньої тілобудови, обличчя овальне, задовільного ступеня вгодованості. Розповів, що неодноразово бачив вказану особу, оскільки вказана особа постійно продавала йому бувалі речі. На запитання, чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_19 заявив, що серед зображених на фотознімках осіб він впізнає чоловіка у якого він неодноразово останній раз в кінці лютого 2017 року купив бувалу болгарку, яка зображена на фотознімку під номером № 3 (т.1 а.с.155-157).

Однак, в судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_19 , будучи допитаним згідно із правилами ст.352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, суду дав покази, що він обвинуваченого ОСОБА_1 вперше побачив в 2017 році, коли його на ринок привели працівники поліції. За проханням дільничного інспектора поліції, який обслуговує район в якому свідок проживає та працює на базарі, ОСОБА_19 сказав, що ОСОБА_1 приносив речі та продавав йому, а він скуповував їх у нього. Окрім того, даний свідок зазначив, що він підписав пусті бланки на яких власноруч написав лише анкетні дані. В судовому засіданні стверджував, що ОСОБА_1 нічого йому не приносив продавати.

В протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 березня 2017 року зазначено, що перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_20 попередньо з`ясовано чи може він впізнати особу, а також обставини за яких він бачив цю особу, на що свідок відповів, що зможе впізнати за фотознімками особу, яка регулярно продавала йому речі в тому числі продала в кінці лютого 2017 року бензопилу зеленого кольору ТМ «Poluan». Розповів, що особа, яка продавала йому речі є чоловіком 30-35 років, середньої тілобудови, обличчя овальне, задовільного ступеня вгодованості. Вказав, що неодноразово бачив вказаного чоловіка і зможе його впізнати. На запитання, чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках ОСОБА_20 заявив, що серед зображених на фотознімках осіб він впізнає чоловіка у якого він неодноразово купив речі в тому числі в кінці лютого 2017 року бензопилу ТМ «Poluan», яка зображена на фотознімку під номером № 2 (т.1 а.с.179-181).

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_20 , будучи допитаним згідно із правилами ст.352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 вперше він побачив в 2017 році, коли його до нього привели працівники поліції в кайданках на Новосалтівський ринок, де він працює та скуповує речі. Працівники поліції написали протоколи допиту, після чого він підписав протоколи не читавши. Після того дня його більше не викликали та не допитували.

Відповідно до ст.84 КПК України показання є процесуальним джерелом доказів.

Відповідно до ст.95 КПК України показання це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Прокурор посилається як на докази причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 наданих під час досудового розслідування щодо причетності обвинуваченого до крадіжок потерпілих осіб. При цьому сторона обвинувачення жодним чином не спростовує показання вказаних свідків наданих в судовому засіданні про те, що обвинувачений ОСОБА_1 нічого вказаним особам не приносив продавати та взагалі вони ОСОБА_1 раніше не бачили і дана особа їм не була знайома.

Відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, в основу обвинувачення ОСОБА_1 було покладено протоколи огляду місця події, висновки товарознавчих експертиз, протоколи пред`явлення особи для впізнання, протокол слідчого експерименту, покази потерпілих, свідків.

Однак, із вказаних доказів винуватість ОСОБА_1 за епізодами вчинення крадіжок №№ 1-10 встановити неможливо, оскільки потерпілий ОСОБА_9 вказав лише обставини про те, що мала місце крадіжка його майна з його дільниці в садовому товаристві, але хто її скоїв він не знає, так само і показання допитаних в судовому засіданні свідків не підтверджують вину ОСОБА_1 , оскільки останні не були очевидцями подій. Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 під час допиту в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_1 під час огляду місць подій в СТ «Моноліт» та СТ «Федорівське» говорив, що то він вчинив крадіжки.

Обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не є причетним до викрадень, а надані стороною обвинувачення докази не підтверджують його вину та вказав, що провину визнав під впливом працівників поліції. При цьому суд враховує покази свідка ОСОБА_19 , який вказував на те, що ОСОБА_1 був зляканий, кричав та просив про допомогу.

При цьому суд враховує правову позицію щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК: Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Судовий розгляд проводився лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з дотриманням принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, та надійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає в якості доказів винуватості досліджені під час судового розгляду докази, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Положеннями п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Пункт 2 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь який сумнів трактується на користь підсудного (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Отже, вказаний сумнів, виходячи з приписів ч.3 ст.62 Конституції України, суд відносить на користь обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи зібрані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинах(епізоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10), передбачених ч.3 ст.185 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено винуватість останнього у вчиненні інкримінованих йому діянь поза розумним сумнівом.

У п.23 Постанови № 5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Підсумовуючи слід відмітити, що аналіз наданих стороною обвинувачення доказів, з врахуванням показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, свідчить про відсутність достатніх та переконливих, поза розумним сумнівом доказів винуватості саме обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_11 .

Інших, достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували винність обвинуваченого, долучені матеріали не містять, а додаткових прокурором, який відмітив, що не можуть забезпечити явку потерпілих, не надано.

Неодноразові, у визначений процесуальний спосіб, спроби викликати до суду та забезпечити участь під час розгляду провадження потерпілих, за заявами яких було порушено кримінальне провадження свідчить про незацікавленість потерпілих та ухилення від надання показань в судовому засіданні.

Крім того, в ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено клопотання про проведення перевірки в зв`язку з тим, що працівниками Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області до нього застосовувалося фізичне насильство після його затримання і під час проведення досудового розслідування.

Враховуючи заяву обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року було призначено по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України судове доручення, яким доручено в.о. керівнику Чугуївської місцевої прокуратурі Єні І.В. у строк до 03 травня 2018 року провести перевірку за заявою обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування до нього фізичного та психологічного насильства з боку працівників Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області в ході досудового розслідування кримінального провадження за № 12017220260000125 від 27 лютого 2017 року (т.5 а.с.134-137).

На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 від 12 квітня 2018 року щодо застосування службовими особами Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області фізичного насильства після його затримання 13 квітня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за № 42018221440000052.

Постановою слідчого Другого СВ СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Лісничої О.М. від 24 грудня 2019 року кримінальне провадження № 42018221440000052 від 13.04.2018 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення в діях старшого слідчого СВ Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 та старшого оперуповноваженого СКП СВ Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 . В постанові слідчий вказує, що доводи ОСОБА_1 щодо порушення процесуального законодавства при проведенні слідчих дій (слідчого експерименту, пред`явлення для впізнання) має бути вирішено під час судового розгляду, в тому числі щодо їх допустимості у кримінальному провадженні (т.6 а.с.212-218). Постанова в цій частині на даний час не скасована.

Окремо слід зазначити, що в ході судового розгляду встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11 березня 2017 року, останній в порядку ст.208 КПК України не затримувався. Як убачається із зазначеної ухвали запобіжний захід обирався стосовно ОСОБА_1 за одним епізодом, саме за підозрою вчинення 09 березня 2017 року крадіжки майна ОСОБА_6 (т.2 а.с.80-81).

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 затримали працівники поліції в вечірній час 09 березня 2017 року, і з цього часу він вимушений був перебувати з уповноваженими службовими особами.

Відповідно до ч.5 ст.208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст.104 КПК України, зазначаються місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст.209 КПК України; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Статтею 209 КПК України встановлено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи у приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

З огляду на вимоги ст.209 КПК України, ОСОБА_1 був особою, яка фактично була затримана уповноваженою службовою особою.

Разом із цим, у матеріалах кримінального провадження відсутній протокол затримання ОСОБА_1 , складений відповідно до вимог ст.208 КПК України, тобто фактично з часу фактичного затримання - (вечір 09.03.2017 р) та по 11 березня 2017 р. - (дата розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою т.2 а.с.77-81), обвинувачений незаконно утримувався уповноваженими особами Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 фактично був затриманий 09.03.2017 року, згідно доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1671 від 11.03.2017 року, адвоката Боровського С.В. затриманому призначено лише 11.03.2017 року о 17 год. 00 хв. (т.2 а.с.44), тобто вказана особа на протязі двох діб незаконно утримувалась уповноваженими службовими особами, що є суттєвим порушенням прав та свобод людини.

Таким чином, враховуючи всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України (епізод № 11), при цьому в частині обвинувачення по злочинних епізодах 1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 слід виправдати у зв`язку із недоведеністю факту вчинення ним цих кримінальних правопорушень.

Суд вважає пояснення ОСОБА_1 , що він не причетний до злочину, що мав місце 09 березня 2017 року, направлені на уникнення відповідальності за фактично скоєне діяння і не відповідають встановленим обставинам у справі та спростовуються протоколом огляду місця події від 10 березня 2017 року (епізод № 11) під час якого встановлено незаконне проникнення до будинку, що знаходиться на дільниці № НОМЕР_1 , СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області (т.1 а.с.214-217); письмовою, власноруч написаною заявою ОСОБА_1 в якій він вказує, що добровільно передає працівникам поліції брезентовий рюкзак зеленого кольору в якому знаходяться викрадені ним 09 березня 2017 року з СТ «Федорівське» в с. Федорівка Вовчанського району, Харківської області речі (т.1 а.с.223); протоколом огляду предметів від 10 березня 2017 року (т.1 а.с.224-225); постановою про призначення судово - товарознавчої експертизи від 10.03.2017 та висновком товарознавчої експертизи № 25, яким встановлено вартість викраденого майна на момент скоєння злочину, яка становить 1 350 грн 00 к. (т.1 а.с.228); постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10 березня 2017 року (т.1 а.с.229). Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині обвинувачення суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, які надані органом обвинувачення, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку суду, щодо крадіжки майна ОСОБА_6 , що мала місце 09 березня 2017 року доведена повністю.

Так, досліджені докази в цій частині повністю узгоджуються між собою і відповідають інкримінованим обвинуваченому обставинам кримінального правопорушення та вказують на направленість прямого умислу обвинуваченого на заволодіння чужим майном, вказаний злочин вчинений з корисливих мотивів.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину) щодо крадіжки майна ОСОБА_6 , що мала місце 09 березня 2017 року та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.65 КК України, покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який за місцем мешкання обвинувачений характеризується задовільно, спиртними напоями не зловживає, сварок з сусідами не влаштовує, до адміністративної відповідальності не притягався (т.2 а.с.04), раніше не судимий (т.2 а.с.11), має на утримані неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.12), офіційно не працює, відповідно довідки КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до лікарні не звертався (т.2 а.с.06), у лікаря - нарколога на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває (т.2 а.с.08).

Пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом також не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним покладення на правопорушника обов`язків, відповідно до ст.76 КК України (т.3 а.с.140-142).

Суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за епізодом вчинення крадіжки майна ОСОБА_6 , що мала місце 09 березня 2017 року, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ступінь його небезпечності не перевищує принципу поваги до особистої свободи, а тому суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.ст.75,76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 11 березня 2017 року стосовно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 травня 2017 року, який неодноразово продовжувався (т.2 а.с.80-81). Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 звільнений з-під варти в залі суду (т.4 а.с.212-217).

До набрання вироком законної сили підстав обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу суд не вбачає, прокурором клопотання щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого не заявлено.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодами крадіжок №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, передбачених за ч.3 ст.185 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення останнім даних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за епізодом № 11 та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого

органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про

зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим

органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: 2 молотки-кирки з дерев`яними рукоятками, 1 молоток - цвяходер з дерев`яною рукояткою, 1 молоток звичайний з дерев`яною рукояткою, 2 сокири з дерев`яними рукоятками, 1 електричний подовжувач на 1 розетку зі шнуром чорного кольору, довжиною 3 метри, 1 розвідний ключ на 36, срібляного кольору, 1 вихровий насос ТМ «Sprut QB 60», чорного кольору - які знаходяться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_6 (т.1 а.с.229-230) - залишити у її розпорядженні.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ