Ухвала суду № 95856121, 26.03.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/2458/19

26.03.2021

Провадження №1-кп/311/39/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., суддів Пушкарьової С.П., Носика М.А., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю учасників кримінального провадження: прокурора Якушева Ю.С., захисників – адвокатів Лишенко С.С., Біленко О.В., Панкратова Ю.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017080000000274 від 16 травня 2017 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

Від захисника Лишенко С.С. надійшло клопотання підтримане обвинуваченим ОСОБА_3 про передачу на відповідальне зберігання автомобіля АCURA, д/н НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію на автомобіль, а також про повернення коштів, внесених у якості застави у розмірі 147 280 грн., мотивоване тим, що автомобіль АCURA, д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , втрачає свою вартість від неналежного зберігання, погіршується його стан. Сторона обвинувачення всупереч наказу від 27.08.2010 року №51/401/649/471/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» не забезпечила зберігання автомобіля. Крім того, застава у розмірі 147 280 грн. внесена ОСОБА_5 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області. Після внесення застави на ОСОБА_3 були покладені обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. в межах строку дії ухвали слідчого судді від 16 листопада 2018 року. Строк дії запобіжного заходу та покладених на ОСОБА_3 обов`язав сплив. Отже, після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Крім того, жодного порушення обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, обвинуваченим за весь час не допущено. Крім того, відносно інших учасників вже повернуто заставу і не обрано жодного запобіжного заходу або обов`язків.

Прокурор заперечував проти задоволення заявлених клопотань.

Інші учасники кримінального провадження просили заявлені клопотання задовольнити з огляду на їх обґрунтованість.

Розглядаючи клопотання захисника – адвоката Лишенко С.С. про передачу на відповідальне зберігання автомобіля АCURA, д/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію на автомобіль його власнику - обвинуваченому ОСОБА_3 , колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по

забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2018 року у справі №335/13253/18 накладено арешт на автомобіль ACURA, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.11.2018 року, арешт було накладено у зв`язку з тим, що санкція інкримінованого ОСОБА_3 злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, вилучене у ОСОБА_3 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тому може бути використане як речові докази у кримінальному провадженні.

В клопотанні сторона захисту посилається на неналежність умов зберігання автомобіля, проте жодних доказів порушення умов зберігання, встановлених Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених постановою КМ України №1104 від 19.11.2012 року, суду не надала.

Дослідивши клопотання захисника про передачу майна на відповідальне зберігання, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що стороною захисту не доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, санкція ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

Розглядаючи клопотання захисника – адвоката Лишенко С.С. про повернення застави, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 16 листопада 2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та одночасно визначено розмір заставив розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 147 280 грн. Зазначена сума була внесена ОСОБА_5 на депозитний рахунок ТУ ДСА. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Після внесення застави і звільнення ОСОБА_3 з-під варти, на нього були покладені обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, які були покладені на ОСОБА_3 сплив.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів в дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Ч. 8 ст.182 КПК України передбачає, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Згідно положень чинного КПК не передбачено необхідність встановлення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави строку його дії.

Наведені захисником в клопотанні доводи про наявність підстав для повернення внесеної застави колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до ч.7 ст.194 КПК України закінчення строків, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, має наслідком лише припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу в цій частині і скасування відповідних обов`язків, в іншій частині ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді застави не припиняє своєї дії і забезпечує обов`язок обвинуваченого з`являтися за викликами до суду.

Отже, підстав для повернення застави колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 177, 178, 331, 383-387 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання захисника – адвоката Лишенко С.С. про передачу на відповідальне зберігання автомобіля АCURA, д/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію на автомобіль – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника – адвоката Лишенко С.С. про повернення застави – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова

Судді: С.П.Пушкарьова

М.А.Носик