Постанова № 95855646, 25.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9500/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2021 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенка І.І., розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Словенії, уродженки Російської Федерації, Єкатеринбурзька область, м. Верхотурє, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), закордонний паспорт НОМЕР_1 від 01.03.2013 року, виданий UE Radlje ob Dravi, за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

26.08.2020 року, о 17 год. 52 хв., в зону митного контролю митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби, на смугу «зелений коридор» в напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «Alfa Romeo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_2 , під керуванням громадянки ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ).

ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) 28.02.2019 року ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в режимі «тимчасового ввезення» з метою «особистого користування» легковий автомобіль марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, громадянка Словенії ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) мала вивезти транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , в термін до 29.03.2020 року, включно, але не зробила цього і тим самим перевищила граничний термін тимчасового ввезення більше ніж на тридцять діб.

Таким чином, громадянка Словенії ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби у судовому засіданні вважає, що ОСОБА_4 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 25.03.2021 року, не з`явилася, будучи належним чином повідомленою шляхом надсилання тексту судової повістки у вигляді SMS-повідомлення, що доставлено 17.02.2021 року, при цьому її захисник – адвокат Лук`яненко А.О. надіслав до суду 04.03.2021 року через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначив, що ним отримано повістку на судове засідання, яке призначено на 25.03.2021 року о 15.00 год., просить розгляд справи здійснити без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника.

Разом з тим, від захисника надійшли до суду 07.10 та 08.10.2020 року через систему «Електронний суд» заяви, до яких у якості додатку зазначені: ордер ОСОБА_5 ; докази вивезення та утилізації авто в Словенії. Згідно з цими заявами захисник просить винести постанову про проведення додаткової перевірки у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), а саме: скласти протокол опитування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; скласти протокол вилучення транспортного засобу та документів до нього; здійснити переклад документів на українську мову, як доказів, на які посилається сторона захисту про відсутність події адміністративного правопорушення; провести перевірку факту вивезення транспортного засобу «Chevrolet Аvео», номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , про що зазначає ОСОБА_4 .

В обґрунтування зазначених вимог захисник посилається на те, що 26.08.2020 року Закарпатською митницею Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_4 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. 15.09.2020 року матеріали справи направлено до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті. Разом з тим, матеріали справи Закарпатська митниця Держмитслужби направила до суду передчасно, допустивши порушення норм матеріального і процесуального права, що унеможливлює розгляд справи судом.

Обґрунтовуючи свої доводи захисник виходить з того, що порушено процедуру провадження у справі про порушення митних правил, визначену розділом ХІХ МК України. Матеріали справи не відповідають імперативним вимогам процесуального права, визначеним ст. ст. 486, 494, 495, 508, 509, 511, 513 МК України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил» від 31.05.2012 № 652, що може призвести до прийняття рішення на підставі недопустимих доказів.

Захисник вказує на порушення припису ст. 509 МК України, а саме складання протоколу опитування, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, Закарпатська митниця не склала протокол опитування громадянки ОСОБА_3 , обмежившись процесуальним документом, який не передбачено розділом ХІХ Митного кодексу України – складено документ з назвою «пояснення». Разом з тим, звертає увагу на те, що в документі «пояснення» ОСОБА_4 вказала, що транспортний засіб вивезено з митної території України. Зазначене підтвердив головний державний інспектор митного поста «Лужанка» ОСОБА_6 у своїй доповідній записці. Проте, митний орган не провів перевірку за даним фактом, обмежившись складанням протоколу про порушення митних правил, який не є абсолютним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Зазначає, що розділ ХІХ МК України не передбачає такої форми як пояснення особи, складене в довільній формі.

Крім того, захисник вказує на порушення приписів ст. ст. 508, 511 МК України, а саме складання протоколу вилучення транспортних засобів і документів. Зауважує, що як вбачається з структури змісту ст. 508 МК України, законодавець чітко розмежував процесуальні дії у точній послідовності, а саме: складання протоколу про порушення митних правил, складання протоколу при опитуванні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складення протоколу тимчасового вилучення транспортних засобів та документів на них. На думку захисника, у даній справі митним органом необхідно скласти щонайменше три протоколи – протокол про порушення митних правил, протокол опитування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та протокол тимчасового вилучення транспортних засобів та документів на них. При цьому, захисник звертає увагу на наступну підміну понять, яку використовує Закарпатська митниця Держмитслужби, а саме на зміст положення ч. 4 ст. 511 МК України, згідно з якою вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі (ст. 508 МК України та Наказ Мінфіну № 652), що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів. Захисник зауважує, що положення ч. 4 ст. 511 МК України лише вказує на те, що протокол про порушення митних правил повинен містити перелік таких транспортних засобів та документів до них або містити додаток до протоколу – опис транспортних засобів та документів. Виходячи з принципу формально-логічного тлумачення ст. ст. 508, 511 МК України провадження у справі про порушення митних правил не обмежується лише складанням протоколу про порушення митних правил і переліком вилучених транспортних засобів та документів до них. Необхідною умовою всебічного і повного розгляду матеріалів справи є складання тих протоколів, процесуальні дії за якими виконує посадова особа Держмитслужби. Логіко-семантична побудова норм ст. ст. 508, 511 МК України підтверджує зазначене вище. Системний аналіз положень ст. 245 КУпАП, ст. ст. 354, 486, 494, 508, 511 МК України, Наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652, при застосуванні методу формальної юридичної логіки та лінгвістичного тлумачення, дає підстави стверджувати, що у протоколі про порушення митних правил митний орган лише зазначає відомості про товари, які вилучені згідно зі ст. 511 цього Кодексу, а положення ч. 4 ст. 511 МК України встановлюють обов`язковість складання процесуального документу, як на підставу вилучення товарів, а саме протоколу про тимчасове вилучення транспортних засобів та документів до нього у справі про порушення митних правил із зазначенням номеру справи. Крім того, підставою для такого твердження слугує відсутність посилання у МК України права митного органу вилучити товари на підставі протоколу про порушення митних правил, який слугує підставою для початку проведення процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Зауважує, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно зі ст. 511 цього Кодексу.

Захисник звертає увагу на переклад документів на українську мову, зазначаючи, що ОСОБА_4 вказала, що транспортний засіб «Chevrolet Aveo», номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , було вивезено за межі митної території України словенською компанією «Sava». Зазначене підтверджується наступними документами: заявкою на право вивезення транспортного засобу; протоколом про утилізацію транспортного засобу «Chevrolet Аvео», номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , на території Словенії від 07.03.2019 року. Зауважує, що суд або митний орган зобов`язані здійснити переклад документів, які підтверджують факт вивезення транспортного засобу «Chevrolet Аvео», номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , та його утилізацію на українську мову.

Також захисник наголошує на міжнародне права, зокрема положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, а також норми Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005. Вказує, що в матеріалах справи не наведено жодних мотивів, у якості належних доказів вини підзахисного, окрім протоколу про порушення митних правил і доповідної записки, якими лише стверджується факт правопорушення без наявних реальних доказів. Звертає увагу, що МК України не визначено спосіб і порядок подання процесуальних документів стороною захисту, якими доводиться той чи інший юридичний факт.

Відповідно до положень ст. 526 МК України вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, враховуючи наявність даних про їх своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, а також не надходження клопотання про перенесення розгляду справи.

При цьому враховую, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

22.08.2019 року набрали чинності зміни до ст. 481 МК України згідно із Законами України від 08.11.2018 року № 2612-VІІІ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16.05.2019 року № 2725-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з диспозицією ч. 6 ст. 481 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до п. п. «в» п. 33 ст. 4 МК України нерезиденти це – фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст. 103 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частиною 1 ст. 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення (ч. 5 ст. 380 МК України).

Згідно з ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Заслухавши представника Закарпатської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України – перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, стверджується зібраними у справі доказами:

протоколом про порушення митних правил № 1319/30500/20 від 26.08.2020 року, в якому викладено обставини порушення ОСОБА_7 митних правил (а.с. 1-5, 7);

даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, з яких убачається, що 28.02.2019 ОСОБА_4 ввезла транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , на митну територію України з метою особистого користування в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» (а.с. 8);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.08.2020 року, в яких остання ствердила, що 28.02.2019 року ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в режимі «тимчасового ввезення» з метою «особистого користування» легковий автомобіль марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 . Не змогла вчасно вивезти даний транспортний засіб у зв`язку з тим, що такий зламався, після чого вона виїхала з митної території України на мікроавтобусі. Вивезенням даного транспортного засобу займалася словенська компанія «Сава» («Sava») та за її даними транспортний засіб виїхав з України. З метою продовження терміну тимчасового вивезення не зверталася, документи, які б підтверджували неможливість вивезення у встановлений термін зазначеного легкового на даний час надати не можу автомобіля. Із зазначених пояснень вбачається, що такі зі слів ОСОБА_8 написано вірно, прочитано, зауважень немає (а.с. 9, 10);

копією паспорта ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) НОМЕР_1 від 01.03.2013 року, виданого UE Radlje ob Dravi (а.с. 11);

копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню (а.с. 12);

доповідною запискою головного державного інспектора відділу № 4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби Багрія К.В., якою підтверджені викладі в протоколі про порушення митних правил обставини (а.с. 14, 15).

Вважаю, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч. 6 ст. 481 МК України.

Вказані докази, на думку судді, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Протокол про порушення митних правил є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення ОСОБА_7 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів у силу положень ст. 251 КУпАП.

При цьому враховую, що у своєму письмовому поясненні митному органу ОСОБА_7 не заперечується факт перевищення встановленого ст. 380 МК України строку ввезення транспортного засобу більше ніж на 30 діб.

Згідно з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 з митної території України, станом на 26.08.2020 року ОСОБА_7 не вивозився та у інший митний режим, згідно з законодавством не поміщений. На момент перетину кордону, у відповідності до ст. 460 МК України, зазначеною особою жодних документів з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили подано не було. З приводу не вивезення за межі митної території України вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_4 не зверталася.

Разом із тим, не встановлено доказів про наявність обставин, передбачених ст. 460 МК України, із настанням яких передбачені ст. 481 цього Кодексу діяння не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а також дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення ОСОБА_7 строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про порушенням митних правил та інших матеріалів порушено процедуру провадження у справі, зокрема складання протоколу опитування та протоколу вилучення транспортного засобу і документів у зв`язку з чим необхідно провести додаткову перевірку у справі. Відхиляючи зазначені доводи в цій частині, беру до уваги те, що складений щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 494 МК України, у ньому містяться всі необхідні й передбачені цією нормою відомості, що також стосується письмових пояснень особи, яка притягується до відповідальності, а будь-яких обставин, які б давали підстави для повернення матеріалів справи для додаткової перевірки суддею не встановлено.

Як такі, що не заслуговують на увагу суддя вважає доводи захисника про те, що митним органом не було складено протокол вилучення транспортного засобу та документів до нього, оскільки такий митним органом відповідно до матеріалів справи не вилучався.

Інші твердження захисника, зокрема те, що транспортний засіб «Chevrolet Aveo», номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак Словенії НОМЕР_3 , було вивезено за межі митної території України словенською компанією «Sava», що підтверджується відповідними документами (заявкою на право вивезення транспортного засобу; протоколом про утилізацію транспортного засобу на території Словенії від 07.03.2019 року), а також те, що суд або митний орган зобов`язані здійснити переклад документів, які підтверджують факт вивезення транспортного засобу та його утилізацію на українську мову, – суддя до уваги не приймає, оскільки такі не ґрунтується на вимогах митного законодавства України й суддею відхиляються як такі, що не спростовують факту порушення ОСОБА_7 митних правил перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу більше ніж на тридцять діб.

При цьому приймаючи рішення суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження своїх доводів та спростування зібраних у справі доказів, якими підтверджується вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялося.

Даних про порушення працівниками митного органу вимог МК України при збиранні вищенаведених доказів не встановлено, а протокол та інші матеріали справи про порушення митних правил складено правильно і підстави для повернення даної справи до митного органу для проведення додаткової перевірки та належного оформлення відсутні.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи заявника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушниці та ступінь її вини, у відповідності до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_9 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 6 ст. 481 МК України, яка є альтернативною, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вважаю, що зазначене стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушниці, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення.

Згідно з протоколом про порушенням митних правил № 1319/30500/20 від 26.08.2020 року на підставі ст. 511 МК України за цим протоколом тимчасово вилучено: документи, потрібні для розгляду справи про порушення митних правил, у тому числі документи, які перебувають в електронному вигляді на носії інформації: контрольний талон LUZ.228576, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 21.07.2020 року; в) в особи, що не має в Україні постійного місця проживання або адреси, – товари, транспортні засоби у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування органу доходів і зборів: легковий автомобіль марки «Alfa Romeo», реєстраційний номерний знак Словенії НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_6 вартістю 48288,95 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст. ст. 481 ч. 6, 527-529 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай