Постанова № 958556, 03.07.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16.

тел. 230-31-77

І м е н е м України

ПОСТАНОВА

"03" липня 2007 р. Справа № А12/029-07/6

11.10 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Петрової Л.М.

розглянувши адміністративну справу № А 12/029-07/6

За позовом Прокурора Миронівського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Миронівському районі, м. Миронівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького, м. Миронівка

про стягнення 423 988,01 грн.

Представники:

прокурора : Матвієць В.В. (посв. прокурора № 54 від 28.03.2007 р.)

позивача: Король Л.С. (довіреність № 5624 від 05.06.2007 р.)

відповідача: Деньга А.К. (наказ № 01-К)

Обставини спору:

Прокурор Миронівського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Миронівському районі (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького (далі - відповідач) про стягнення 423 988,01 грн. заборгованості.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок чого за ним утворився борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб на виплачену заробітну плату в розмірі 423 988,01 грн., що підтверджується Довідкою № 11/17/32547122 від 31.07.2006 року складеною ДПІ в Миронівському районі за результатами документальної перевірки.

В судовому засіданні представник ДПІ у Миронівському районі подав Заяву про уточнення позовних вимог (погоджену прокурором Миронівського району) та Довідку № 7131/933 від 02.07.07 р. в якій зазначено, що заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб на день перевірки становить 87 291,39 грн.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник прокуратури та представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги підтримують повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню згідно вимог чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечує, письмових заперечень до суду не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

Відповідно до ст. 4 Закону України “По систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі –Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Податок з доходів фізичних осіб згідно ст. 14 Закону № 1251 –ХІІІ відноситься до загальнодержавних податків та зборів

Відповідно п. 1.15 ст.1 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” Товариство з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького (надалі –„Відповідач”) є податковим агентом –юридичною особою, який незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.п.8.1.1 п.8.1. ст. 8 Закону України № 889-IV Відповідач, як податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, повинен утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

Цей податок згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV підлягає сплаті, перерахуванню до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив податок з доходів фізичних осіб в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом.

Відповідач має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, який ним нарахований, але своєчасно не сплачений до бюджету.

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького станом на 02.07.2007 р. має заборгованість перед бюджетом загалом на суму 87 291,39 грн.

Згадана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи:

- Заявою про уточнення позовних вимог (погоджену прокурором Миронівського району) вхідн. № 10130 від 03.07.07 р., та

- Довідкою № 7131/933 від 02.07.07 р. про результати перевірки стану податкової заборгованості по заробітній платі суб’єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького.

Згідно п.п.3.2.1 п.3.2. ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. Чинним законодавством України передбачено, що суб’єкт господарювання який виплачує громадянам доходи, зобов’язаний утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб і самостійно визначати суму податкового зобов’язання. При цьому це податкове зобов’язання, самостійно визначене суб’єктом господарювання не потребує узгодження, оскільки податкове законодавство не передбачає встановлення форми податкової декларації по податку з доходів фізичних осіб та строків її подання.

Згідно п.п.16.3.4. п.16.3. ст.16 Закону України № 889-IV контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноважнного підрозділу.

Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Також Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

На підставі наведеного, керуючись Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-IV; Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року. № 2181-III; Законом України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 року; ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Чкалова,38; код ЄДРПОУ 32547122) на р/р № 3321800600425 код 23569859, ВДК у Миронівському районі, банк УДК у Київській обл., МФО 821018 - 87 291 (вісімдесят сім тисяч двісті дев’яносто одна) грн. 39 коп. заборгованості.

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.

Суддя