Ухвала суду № 95855542, 29.03.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/622/21

Провадження № 2-з/559/10/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненсько області Панчук М.В., перевіривши дотримання вимог ст.ст. 151-152 ЦПК України при зверненні представника – адвоката Баженова Андрія Валерійовича в інтересах заявника Акціонерного товариства «ТаскомБанк» (місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443) із заявою про забезпечення позову, інші особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_1 (вказане місце проживання: АДРЕСА_1 ),

встановив:

представник - адвокат Бажанов А.В. в інтересах заявника АТ «ТаскомБанк» звернувся у Дубенський міськрайонний суд Рівненсько області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, інша особа, яка може отримати статус учасників справи ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначається, що АТ «ТаскомБанк» подає позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 505/5149965-СК від 28.08.2019 в розмірі 108013,62 грн. Відповідачка навмисно не здійснює виконання зобов`язання за кредитним договором щодо погашення суми боргу. Кредитні кошти у встановленні договором строки не повернуті і станом на 04.03.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 108013,62 грн.

АТ «ТаскомБанк» відомо, що у приватній власності ОСОБА_1 є нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно боржника, як спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже має конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому саме такий вжитий судом захід до забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Таким чином, з огляду на розмір заборгованості, вказує, що існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника, у зв`язку із чим АТ «ТаскомБанк» звернулося до суду з даною заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є борг в сумі 108 013,62 грн.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не зазначено про вичнення відповідачем дій, спрямованих на утруднення чи ухилення від виконня можливого рішення суду про задоволення позову, або вчинення дій по відчуженню майна, тощо, що утрудний чи унеможливить виконння рішення суду, не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки майно, на яке позивач просить накласти арешт, не є предметом спору.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника Бажанова А.В. в інтересах заявника АТ «ТаскомБанк» про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

відмовити представнику Баженову Андрію Валерійовичу в інтересах заявника Акціонерного товариства «ТаскомБанк» в заяві про забезпечення позову за позовом Акціонерного товариства «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом 15 днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя М.В. Панчук