Постанова № 95855483, 26.03.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/274/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року смт. Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділення №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року, о 15 годині 40 хвилин, на А/Д Київ-ЧОП+300 км, ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом «Ford Focus» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку, натомість надіслав до суду заяву, згідно якої вину у вказаному адміністративному правопорушенні не визнає повністю, при цьому зазначив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку не відмовлявся, лише мав намір пройти його самостійно, окрім того, зазначає, що його позбавили можливість отримати допомогу адвоката та перекладача у порядку, встановленому чинним законодавством. На підтвердження вказаних обставин, подав CD-диск із відеозаписами події, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091218 від 01 лютого 2021 року за підписом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом огляду від 01 лютого 2021 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 лютого 2021 року, зобов`язання про відсторонення від керування транспортним засобом на 24 години, підписане ОСОБА_1 та копією протоколу серії БАВ №114423.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння.

Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозаписів, які містяться на CD-диску, долученого до заяви ОСОБА_1 , вбачається, що на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився, натомість заявив, що має намір сам пройти такий огляд.

Дані відеозапису узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема письмовими доказами, які досліджені судом.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 щодо самостійного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, суд розцінює, як бажання уникнути відповідальності.

Доводи ОСОБА_1 , щодо надання працівниками поліції безоплатного адвоката, судом відхиляються, з огляду на таке.

Згідно з ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, вбачається, що працівники поліції не позбавляли останнього користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, натомість Законом України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено право особи на вторинну безоплатну правову допомогу лише при адміністративному затриманні та адміністративному арешті.

Способом захисту та необґрунтованими також є доводи ОСОБА_1 про порушення права на захист, а саме у ненаданні працівниками поліції послуг перекладача, оскільки процесуальні документи, подані ОСОБА_1 особисто, складені українською мовою, при складанні протоколу правопорушення у нього не було складнощів у розумінні української мови, окрім того, надані пояснення, які містять в протоколі про адміністративне правопорушення, написані ОСОБА_1 власноручно та української мовою. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справі №219/5455/16 від 11 червня 2019 року та рішенням ЄСПЛ «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року.

Суд критично ставиться до наданого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №100 від 02.02.2021 року, оскільки подія відбулась 01.02.2021 року, а медичне обстеження ОСОБА_1 пройшов 02.02.2021 року о 00 годині 24 хвилин, що на думку суду свідчить про намір ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Таким чином, докази, які долучені працівниками поліції до матеріалів справи є достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою.

Вчинення правопорушення вперше є обставиною, що пом`якшує правопорушнику відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин не виявлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, стягнення необхідно застосувати в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, 221, 280, 283, ч.1 ст.130 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень,з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні на рахунок № UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Пацко