Ухвала суду № 95855413, 29.03.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2422/21

Провадження № 1-кс/303/780/21

У Х В А Л А

м.Мукачево 26 березня 2021 року

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Котубей І.І.,

за участю секретаря Дорош У.О.,

прокурора Горват А.А.,

слідчого Турик М.Ф.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Дренкалюк І.І.,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071040000286 від 24 березня 2021 року.

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф. 26.03.2021 року звернувся до суду в порядку ст. 183 КПК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071040000286 від 24 березня 2021 року.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.

Підозрюваний, якого було затримано в порядку ст. 208 КПК України, доставлений в судове засідання, копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, отримав о 18 год. 15 хв. 25 березня 2021 року, що підтверджується його особистим підписом. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено 25.03.2021 року о 18.10 год., що підтверджується його особистим підписом.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що 24 березня 2021 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці, біля будинку № 87 по вул. Крилова в м.Мукачево, діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили хуліганські дії за наступних обставин: ОСОБА_1 перебуваючи на вулиці навпроти будинку АДРЕСА_2 , безпідставно підійшов до потерпілого ОСОБА_2 , схопив останнього за одяг та погрожував застосувати фізичне насильство, на що потерпілий ОСОБА_2 , вирвавшись від ОСОБА_1 , зайшов на подвір`я свого будинку АДРЕСА_2 .

В подальшому, на вулиці до ОСОБА_1 приєднався ОСОБА_1 , з яким безпідставно почали пошкоджувати ворота будинку та автомобіль марки Дейво, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом нанесення ударів ногами та киданням каміння, із метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та переслідуючи його, перелізли через ворота домоволодіння АДРЕСА_2 , чим проникли на територію будинку, де в той час перебували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розділившись між собою, а саме ОСОБА_1 застосував відносно потерпілого ОСОБА_3 , насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому удару рукою, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження, а в цей час ОСОБА_1 застосував відносно потерпілого ОСОБА_2 , насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, після чого схопивши в руку металеву трубу яку пристосував для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, що створювало реальну загрозу для його життя чи здоров`я, наніс декілька ударів вказаною металевою трубою по різних частинах тіла ОСОБА_2 ..

Після чого, ОСОБА_1 через відчинені ворота вибіг на вулицю, а вслід за ним вибіг ОСОБА_1 та пішов до будинку АДРЕСА_3 , звідки вийшов з сокирою в руці та погрожував потерпілим спричинити сокирою тілесні ушкодження. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , знову перелізли через ворота домоволодіння АДРЕСА_2 , чим проникли на територію будинку, де знову розділившись, а саме ОСОБА_1 , продовжив застосувати відносно потерпілого ОСОБА_3 , насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження, а в цей час ОСОБА_1 продовжував застосувати відносно потерпілого ОСОБА_2 , насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, після чого протиправні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було припинено сторонніми особами.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

24.03.2021 року о 21 год. 47 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 25.03.2021 року о 18.10 год. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, пояснили, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років. Підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання і застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід. Пояснив, що повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, співпрацює зі слідством, дає правдиві покази, ухилятися від слідства не буде. Даний злочин він вчинив вперше, раніше ніколи до кримінальної відповідальності не притягався, про вчинене дуже жаліє і просить вибачення в потерпілих. Він має намір примиритися з потерпілими, оскільки розуміє, що вчинив неправильно. В той день він святкував свій День народження, не порозумівся з потерпілим, який є його сусідом, і під впливом емоцій вчинив такі дії.

Захисник підозрюваного – адвокат Дренкалюк І.І. просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно його підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, позицію підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є досягнення дієвості кримінального провадження шляхом забезпечення належної процесуальною поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 (частина 1 статті 131, частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним/обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд погоджується з твердженням прокурора про існування ризику переховування від органів досудового розслідування.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , за ч.4 ст. 296 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років).

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проте, суд приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 4 статті 194 КПК України, визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні) частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу – домашній арешт, альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю із визначенням строку у межах двох місяців, відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України.

З таких обставин, клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 176-179, 181, 184, 194, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на два місяці, тобто по 24 травня 2021 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Вручення копії цієї ухвали підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя Мукачівського

міськрайонного суду І.І. Котубей