Рішення № 95855042, 29.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/968/21

провадження № 2/243/933/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов`янська цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У лютому 2021 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 24.06.2019 року між ними було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач отримав у позику від позивача 10 000 доларів США. Факт укладання даного договору був оформлений розпискою від 24.06.2019 року зі строком повернення 24.06.2020 року. Після спливу строку виконання зобов`язання відповідач зазначені кошти не повернув. Крім того, 17.10.2019 року між сторонами було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач отримав у позику від позивача 150 000 грн. Факт укладання даного договору був оформлений розпискою від 17.10.2019 року зі строком повернення 01.01.2020 року. З метою досудового врегулювання позивач неодноразово зверталась до відповідача з приводу повернення боргу, однак відповідач ігнорує виконання ним своїх обов`язків, у зв`язку з чим вона вимушений звернутися до суду. У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача грошові суми за договорами позики у розмірі 10 000 доларів США та 150 000 грн. 00 коп., покласти на відповідача судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через оголошення на сайті суду, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, ними не використано наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 09.02.2021 року (а.с.19), заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт та заборонено відчуження у будь-який спосіб на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,2 кв.м.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 24.02.2021 року (а.с.29), у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, а саме накладання арешту на автомобіль, по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку заборгованості - відмовлено, у зв`язку з відсутністю підстав.

Відповідно до ухвали суду від 03.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.35).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем 24.06.2019 року було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав у позику від позивача ОСОБА_1 10 000 доларів США. Факт укладання даного договору був оформлений розпискою від 24.06.2019 року зі строком повернення 24.06.2021 року (а.с.9).

Крім того, 17.10.2019 року ОСОБА_2 отримав у позику від ОСОБА_1 гроші у розмірі 150 000 грн., що підтверджується розпискою від 17.10.2019 року, зі строком повернення до 01.01.2020 року. (а.с.7).

V. Оцінка суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, передбачено що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З частини 2 ст. 615 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 1046, 1047 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

З огляду на вищезазначені норми цивільного законодавства за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як факт його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Тобто, розписка - це документ, що засвідчує в письмовій формі факт одержання особою у власність, користування чи розпорядження грошей від іншої особи. Крім того, розписка має також містити дату отримання коштів.

Для того, щоб договір позики набрав чинності, необхідне підтвердження одержання позичальником позики.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс 15, в якій зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми та дату отримання коштів.

Розписка, як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, договір позики є укладеним з моменту передання грошей; складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Факт передання коштів повинен бути підтверджений розпискою.

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами були укладені договори позики, а саме від 24.06.2019 року та від 17.10.2019 року, які укладені у формі, передбаченій ст. 1047 ЦК України, тобто відповідають законодавству.

Строк виконання зобов`язання за договором від 24.06.2019 року, зазначений ст. 530 ЦК України - передбачений до 24.06.2020 року.

Строк виконання зобов`язання за договором від 17.10.2019 року, зазначений ст. 530 ЦК України - передбачений до 01.01.2020 року.

З постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 544/174/17 зроблено висновок по застосуванню статті 545 ЦК України і вказано, що у частині 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Оскільки у боржника відсутні боргові документи чи розписки про виконання ним своїх зобов`язань повністю або частково, такі документи знаходиться у позивача.

Отже, судом встановлено, що надані позивачем розписки містять факт отримання відповідачем грошових коштів та зобов`язання про їх повернення, яке не виконано.

При визначені суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином сума заборгованості за борговою розпискою від 17.10.2019 року у розмірі 150 000 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 саме в зазначеному розмірі.

Крім того, за змістом статті 524 ЦК України, грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України, закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти,що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов`язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

Таким чином, визначаючи характер грошового зобов`язання за борговою розпискою від 24.06.2019 року, суд вважає за необхідне стягнути з боржника суму заборгованості саме в іноземній валюті, без визначення її за офіційним курсом НБУ еквіваленту у національній валюті України, оскільки зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, може внести двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року по справі №761/12665/14-ц (Провадження № 14-134цс18).

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за борговою розпискою від 24.06.2019 року, в іноземній валюті, а саме у розмірі 10 000 доларів США.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, суму судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,133,141,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст. ст. 267,525,526,533,551,625,1046-1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість:

-за розпискою від 24.06.2019 року у розмірі 1 0 000 доларів США;

-за розпискою від 17.10.2019 року у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 2270 грн. 00 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко