Рішення № 95854696, 26.03.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2610/20

Провадження № 2/236/20/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

за участю секретаря судового засідання Теліуса С.С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лиман цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області 06.08.2020 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Позивачка зазначає, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем до 15.04.2019, на теперішній час шлюб між сторонами розірвано, від шлюбу позивачка та відповідач мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Згідно з судовим наказом Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.11.2018 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 2500,00 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.11.2018 і до повноліття дитини.

Позивачка зазначає, що на теперішній час встановлений законом мінімальний розмір аліментів на утримання дитини збільшено, донька позивачки зростає, відвідує школу та хореографічну студію, це потребує додаткових витрат на її утримання. За твердженням ОСОБА_1 , малолітня ОСОБА_3 відвідує гімназію із поглибленим вивченням циклу гуманітарних предметів, це зумовлює збільшення витрат матері на придбання навчальних матеріалів; дитина бере активну участь у різноманітних хореографічних конкурсах, що потребує додаткових витрат матері на придбання додаткового реквізиту для тренування, костюмів для конкурсних виступів, витрат на проїзд, харчування, проживання доньки в іншому місті.

Як вказує позивачка, ОСОБА_2 не надає коштів для щорічного оздоровчого відпочинку дитини, хоча і здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрований як фізична особа- підприємець, його матеріальний стан останнім часом значно покращився.

З огляду на це, ОСОБА_1 просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дитини, вважає достатнім стягувати з ОСОБА_2 щомісяця аліменти в твердій грошовій сумі - 5000,00 грн. щомісяця.

За змістом ст. 27 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, яка носить загальний характер, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у м. Лиман Донецької області, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області від 25.08.2020 № 5142/02-13. За таких обставин цивільна справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Краснолиманського міського суду Донецької області.

Ухвалою судді від 28.08.2020 було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини

На стадії підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 не визнав вимоги позивачки, надав до суду заперечення (відзив) на позовну заяву (а. с. 84-86,93-106). Відповідач зазначив, що не згоден з вимогами позивачки, надав до суду документи, котрі підтверджують розмір здійснюваних ним витрат на оплату житлово-комунальних послуг та необхідність здійснювати догляд за непрацездатними батьками.

Ухвалою суду від 15.10.2020 підготовче провадження у справі закрито, впродовж підготовчого провадження спору між сторонами врегульовано не було, справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, наполягала на їхньому задоволенні, на обґрунтування своєї позиції посилалась на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому розгляді не прибув, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення судового розгляду від відповідача не надходили.

На підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, за згодою позивачки, суд здійснює розгляд цивільної справи без участі відповідача.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом під час розгляду цивільної справи № 236/2610/20 було вислухано думку щодо предмета спору позивачки ОСОБА_1 , досліджені письмові докази, пропоновані сторонами.

Зі змісту досліджених доказів вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Шахтинську Карагандинської області, Казахстан, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 14.04.1999 внесена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а. с. 8-10).

ОСОБА_1 з 01.10.2011 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області у справі № 236/264/19 (яке набрало законної сили 15.04.2019) шлюб між сторонами розірвано (а.с.11-12). Від цього шлюбу позивачка та відповідач мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Суддею Краснолиманського міського суду Донецької області за заявою позивачки видано 30.11.2018 судовий наказ у справі № 236/4152/18, згідно з яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 2500,00 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22.11.2018 і до повноліття дитини; судовий наказ набрав законної сили 26.12.2018 (а.с.14).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 2019-2020 році була ученицею 2-го класу Лиманського НВК «Гімназія -ЗОШ І ступеню», має успіхи в навчанні (а.с.17).

Дитина відвідує хореографічну студію ФОП ОСОБА_5 (в 2016-2020 рр.), вартість 1 уроку танців та хореографії становить 40,00 грн., кількість уроків на місяць- 8 (а.с.18). ОСОБА_3 бере активну участь у різноманітних хореографічних конкурсах, посідає призові місця (в командних та індивідуальних виступах) (а.с.19-45).

Зі змісту наданих позивачкою документів убачається, що участь у фестивалях-конкурсах хореографічного мистецтва відбувається за умови сплати організаційних внесків (зокрема, фестиваль «Funny Fest /New Year Party» (м. Київ, грудень 2019 року) потребував сплати учасниками організаційного внеску в розмірі від 170,00 грн. до 260,00 грн.; конкурс «Зимова казка» (м. Дніпро, лютий 2020 року) потребував сплати учасниками організаційного внеску в розмірі від 170,00 грн. до 350,00 грн.; конкурс «Synergy Dance» (м. Київ, листопад 2019 року) потребував сплати учасниками організаційного внеску в розмірі від 150,00 грн. до 350,00 грн.; участь у хореографічних конкурсах за межами України (Грузія, Італія, Болгарія, 2020 рік) потребує витрат в розмірі від 250 євро до 370 євро) (а.с.46-66).

Також позивачка надала до суду копії товарних чеків на підтвердження придбання нею в липні- вересні 2020 року для доньки канцелярських товарів на суму 674,40 грн., одягу на суму 2886,00 грн., взуття на суму 950,00 грн., оплати нею додаткових занять дитини на суму 650,00 грн. (а. с. 80-83).

ОСОБА_1 повідомила, що на теперішній час у неї народилась друга дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона є одинокою матір`ю, сама виховує двох малолітніх дітей та опікується ними. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 , виданим 11.12.2020 Лиманським МВ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00028875286, сформованим 11.12.2020 Лиманським МВ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України).

Відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у сел. Миколаївка Слов`янського району Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 23.01.1998 внесений до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а. с. 8-10). (а. с. 85-86).

ОСОБА_2 з 23.04.2019 зареєстрований виконавчим комітетом Лиманської міської ради Донецької області як фізична особа -підприємець (вид основної діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах) (а.с.67-68).

Згідно з довідкою Відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області від 23.11.2020 № 3577 відповідач зареєстрований у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , членами сім`ї відповідача є ОСОБА_7 (мати) та ОСОБА_8 (батько) (а.с.106). ОСОБА_8 , 1962 р. н., має встановлену інвалідність ІІІ групи внаслідок загального захворювання (а.с.104). ОСОБА_7 , 1966 р. н., має встановлену інвалідність ІІІ групи внаслідок загального захворювання (а. с. 105).

Крім того, відповідач надав до суду копії платіжних документів на підтвердження витрат ОСОБА_7 , пов`язаних зі сплатою вартості спожитого природного газу в 2020 році на загальну суму 4826,20 грн. (а.с.98-103), та витрат ОСОБА_7 , пов`язаних зі сплатою вартості спожитої електричної енергії в 2020 році на загальну суму 1457,00 грн. (а. с. 102-103).

Надані ОСОБА_2 копії платіжних документів на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_3 ), пов`язаних зі сплатою вартості спожитого природного газу та електричної енергії (а.с.95-97), суд не бере до уваги оскільки відповідачем не доведено існування будь-яких правових зв`язків, взаємних зобов`язань між ним та вказаними особами, не доведено здійснення вказаних витрат саме ОСОБА_2 (платниками за цими документами є саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ). Відтак, зазначені документи не стосуються предмета доказування при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини.

Вирішуючи заявлені позивачкою вимоги по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу (СК) України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Нормами ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як зауважив Верховний Суд України у постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20) висловлена правова позиція, згідно з якою «…статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів…»

Одержувач аліментів може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів (постанова Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 459/2189/18 (провадження № 61-15498св19)).

Зі змісту досліджених судом письмових доказів убачається, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки в твердій грошовій сумі - 2500,00 грн. щомісяця. Такий розмір аліментів, стягуваних з відповідача, є більшим, ніж встановлений законом з 01.01.2021 прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років (2395,00 грн., ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»), а отже, відповідає державним гарантіям щодо мінімального та рекомендованого розміру аліментів на дитину, визначеним у ч.2 ст. 182 СК України.

Водночас позивачкою було доведено існування підстав для зміни розміру стягуваних з відповідача аліментів, що визначені ст. 192 СК України - зміна сімейного стану ОСОБА_1 з листопада 2020 року (наявність на утриманні двох малолітніх дітей, яких позивачка виховує одна та котрі за віком потребують постійного догляду).

Натомість твердження позивачки щодо «регулярного відпочинку відповідача в межах країни та за кордоном», щодо наявності у ОСОБА_2 трудових відносин зі ОСОБА_11 , щодо прав відповідача як співвласника на кафе «NY Coffee», наявності у відповідача «підробітків» не були доведені під час розгляду цивільної справи належними та допустимими доказами. Позивачка не подавала до суду таких доказів особисто і не зверталась до суду із клопотаннями про витребування певних доказів, як це передбачено нормами ст. 83,84 ЦПК України.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки, бо є працездатним та зобов`язаний законом утримувати доньку до досягнення нею повноліття, зміни в сімейному стані позивачки, наявність у неї на утриманні другої новонародженої дитини, є тією обставиною, що зумовлює збільшення розміру аліментів, котрі в твердій сумі стягуються з ОСОБА_2 .. Водночас ОСОБА_2 виконує зобов`язання щодо утримання двох своїх непрацездатних батьків.

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних способу регулювання сімейних відносин в Україні (ст. 7 СК України), суд за таких обставин вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивачки та збільшити розмір аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини, з 2500,00 грн. до 3500,00 грн.. Стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на дитину в збільшеному розмірі має відбуватись з дати набрання цим рішенням суду законної сили.

Крім того, позивачкою доведена наявність потреби здійснювати додаткові витрати на дитину, пов`язані із розвитком здібностей доньки ОСОБА_3 до танцювального мистецтва та хореографії.

Як зазначено у ст. 185 СК України, батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. При цьому аналіз змісту норм ст. 181,185,196 СК України дозволяє дійти висновку, що «аліменти» та «додаткові витрати на дитину» є різними видами забезпечення матеріального утримання дитини.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 127/16614/15-ц (провадження № 61-2371св18) висловлена правова позиція, згідно з якою: «… той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)… До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку … Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення… Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини».

Необхідність здійснення додаткових витрат на дитину за змістом ст. 192 СК України не є тією підставою, що зумовлює збільшення розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача, а є підставою для можливого звернення позивача до суду із вимогами про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину (ст. 185 СК України).

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак ОСОБА_1 не зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, лише просила змінити розмір стягуваних з відповідача аліментів.

Вирішення судом по суті вимог позивачки щодо збільшення розміру аліментів не позбавляє ОСОБА_1 права в подальшому звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справах про збільшення розміру аліментів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.141 ЦПК України).

Чинним законодавством України визначена ставка судового збору в таких справах 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із п.6 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про зменшення або збільшення платежів чи видач ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік. ОСОБА_1 у позовній заяві просила збільшити розмір аліментів, котрі стягуються з ОСОБА_2 на утримання дитини, з 2500,00 грн. щомісяця до 5000,00 грн. щомісяця, тобто у разі повного задоволення позову відбулось би збільшення щомісячних платежів на 2500,00 грн. щомісяця. Відтак, ціна позову в цьому випадку становить 30000,00 грн. (2500,00 грн. х 12 міс. = 30000,00 грн.), що є меншим від 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2020) в грошовому вираженні складає 840,80 грн.)

При цьому згідно з п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З урахуванням часткового задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн..

Керуючись ст. 2,7,18, 180,181,182,192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3,4,10,12,13,19, 133,141,258,259, 264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів, котрі стягуються з відповідача на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, котрі стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати з ОСОБА_2 на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь держави (реквізити: Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Лиманська МТГ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313111206000005564; Код класифікації доходів бюджету: 22030101)судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -