Ухвала суду № 95853768, 17.03.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.03.2021 227/4396/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Добропілля

Колегія суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

суддів: Корнєєвої В.В., Хандуріна В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.В.,

прокурора: Пірго Г.М.,

захисників: Павленка В.Д., Оніпко Н.О., Василевича С.О., Подлуцького А.М., Черкаса В.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В судове засідання обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до суду не з`явились, з невідомих суду причин, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає неможливим провести судове засідання за відсутності обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , участь яких є обов`язковою.

Разом з тим, прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити речові докази, які викривають їхню незаконну діяльність, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Крім того, прокурор клопотав про продовження строку дії ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком два місяці з покладенням на неї обов`язків, оскільки продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, зокрема, ризики пере дбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилаючись на вказані ризики прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, не працює, не має стійких соціальних зв`язків. Вказане свідчить про існування ризику переховування від органів досудового розслідування або суду та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Черкас В.М. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та підтримав клопотання його підзахисного ОСОБА_3 про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічні години.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив клопотання прокурора, з його слів він вважає клопотання безпідставним, а саму підозру необґрунтованою та надуманою.

Захисник ОСОБА_1 - Павленко В.Д., заперечив клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , в обґрунтування заперечень посилається на те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, ризики не підтвердженні, а тому просить, врахувавши стан його здоров`я, відмовити прокурору в задоволенні його клопотання та змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_4 , заперечує щодо клопотання прокурора про продовження їй цілодобового домашнього арешту та просять змінити цілодобовий домашній арешт на домашній арешт в нічний час доби, оскільки у неї виявили пневмофіброз легень і їй рекомендовані довгі прогулянки на свіжому повітрі.

Захисник Оніпко Т.О. підтримала клопотання своєї підзахисної ОСОБА_4 та просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 не виявив бажання висловити свою думку щодо клопотань прокурора, оскільки відносно нього жодних клопотань не розглядалось.

Захисник Подлуцький А.М. заперечив клопотання прокурора та просить відмовити у їх задоволенні.

Захисник Василевич С.О. підтримав позицію інших захисників.

Суд, заслухавши думку учасників процесу та враховуючи, що до закінчення строку дії запобіжних заходів закінчити судовий розгляд до його спливу не видається можливим, вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном 60 діб, який ухвалою цього ж суду від 30 вересня 2020 року було продовжено з 30 вересня 2020 року по 28 листопада 2020 року.

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 05 серпня 2020 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном 60 діб, який ухвалою цього ж суду від 29 вересня 2020 року було продовжено з 29 вересня 2020 року по 27 листопада 2020 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2020 року обрано обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 25 листопада 2020 року по 23 січня 2021 року включно з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Обрано відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком шістдесят днів з 25 листопада 2020 року по 23 січня 2021 року включно, з покладенням на них наступних обов`язків: прибувати до суду або прокурора за першою вимогою; не відлучатися із міста Добропілля Донецької області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання АДРЕСА_1 ; не спілкуватися без дозволу прокурора або суду у будь-якій формі зі свідками кримінального провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2020 року в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – змінено. Вважати обраним відносно останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з 25 листопада 2020 року по 23 січня 2021 року включно з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)». Визначено ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн. В разі внесення застави, покладено на останнього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатися з місту проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

20 січня 2021 року ухвалою Добропільського міськрайонного суду, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 16 лютого 2021 року, продовжено обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 20 січня 2021 року по 20 березня 2021 року включно з утриманням їх в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», із можливістю внесення застави ОСОБА_3 у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн. з покладенням обов`язків, визначених ухвалою Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року; про продовження строку дії обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком шістдесят днів, з 20 січня 2021 року по 20 березня 2021 року, включно з покладенням на неї обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися із міста Білозерське Донецької області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання АДРЕСА_2 , не спілкуватися без дозволу суду у будь-якій формі зі свідками кримінального провадження; про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком шістдесят днів з 20 січня 2021 року по 20 березня 2021 року включно, з покладенням на неї наступних обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Білозерське Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання АДРЕСА_3 ; не спілкуватися без дозволу суду у будь-якій формі зі свідками кримінального провадження.»

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Перевіряючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність таких ризиків.

Так, ОСОБА_1 є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України. Судимість за вказані кримінальні правопорушення є незнятою та непогашеною, проте на шлях виправлення не став і продовжив вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, судом встановлено, що оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення організованою групою, санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, існує ризик знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та впливу обвинуваченим на свідків та інших обвинувачених.

На існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_1 не працює, покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 в разі визнання його винним, дає підстави вважати, що існує ймовірність ухилення останнього від органів досудового розслідування та суду, оскільки стійких соціальних зв`язків ОСОБА_1 не має.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, наслідки, що настали, обставини за яких було вчинено кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_1 обвинувачується, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що в судовому засіданні, прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам і тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а клопотання захисника до задоволення не підлягає.

Також, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії особливо тяжких, санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, даних щодо офіційного працевлаштування у суду відсутні, неодружений, відповідно наявні достатні підстави вважати, що вказана особа міцних соціальних зв`язків не має, тому суд дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, судом встановлено, що оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення злочину організованою групою, існує ризик знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та впливу обвинуваченим на свідків та інших обвинувачених.

А також, з метою ухилення від понесення покарання за особливо тяжкий злочин, існує вірогідність перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, наслідки, що настали, обставини за яких було вчинено кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_3 обвинувачується, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що в судовому засіданні, прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам і тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Черкаса В.М. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 на домашній арешт за адресою АДРЕСА_4 , то суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч.ч.1, 5 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Суд звертає увагу, що будь-яких правовстановлюючих документів чи інших документів, які б підтверджували законність права користування обвинуваченим квартирою АДРЕСА_4 , зокрема, що вказана квартира належала його покійній матері ОСОБА_7 і він є єдиним спадкоємцем вказаної квартири, проте спадщину ще не оформив, суду не надано. Також відсутні в суду відомості про те, чи мають інші особи право користування вищевказаною квартирою і хто проживає в ній на даний момент. Крім того у суду відсутні відомості про надання згоди власника житла прознаходження в ньому під домашнім арештом ОСОБА_3 .

Також, суд не бере до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що він до обрання йому запобіжного заходу працював в Добропільській міській раді у відділі освіти, оскільки жодним доказом даний факт не підтверджений.

У зв`язку з цим, клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, як необгрунтоване.

Щодо вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_4 суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_4 не працює, не має стійких соціальних зв`язків, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказане свідчить про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування або суду, ризиків незаконного впливу на свідків та обвинувачених та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. А щодо медичних рекомендацій у довготривалих прогулянках з метою лікування, то обвинуваченою цей факт не підтверджений, а тому клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 27, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 – задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Павленка Валерія Дмитровича про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 – відмовити.

В задоволенні клопотання Тураєва Дениса Руслановича, захисника Черкаса Василя Миколайовича про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 – відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 17 березня 2021 року по 15 травня 2021 року включно з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 17 березня 2021 року по 15 травня 2021 року включно з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», із можливістю внесення застави ОСОБА_3 у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн. з покладенням обов`язків, визначених ухвалою Донецького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – задовольнити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби - відмовити.

Продовжити строк дії обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком шістдесят днів, з 17 березня 2021 року по 15 травня 2021 року, включно з покладенням на неї наступних обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Білозерське Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання АДРЕСА_2 ; не спілкуватися без дозволу суду у будь-якій формі зі свідками кримінального провадження.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити захисникам, прокурору, обвинуваченим.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення, а особам, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год. 30 хвилин 19 березня 2021 року.

Головуючий суддя: Л.С. Мацишин

Судді: В.В.Корнєєва

В.В.Хандурін