Рішення № 95853763, 18.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/14152/15-ц

Пр. №2/521/922/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Ткач А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» (далі – ТОВ «Смарт Фінексперт») звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 15 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Інвест Україна» (далі – ТОВ «Прайм Інвест Україна»), право грошової вимоги якого перейшло до ТОВ «Смарт Фінексперт», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ПУ-00913003792, згідно умов якого останньому було надано в користування кредитні грошові кошти в сумі 1000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування ним (732% річних), строком дії до 30 листопада 2013 року.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року в розмірі 18134,89 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомив (а.с. 122).

Відповідач та його представник, діюча на підставі ордеру від 31 серпня 2020 року, в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 108, 123-124).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Смарт Фінексперт» є юридичною особою та діє на підставі Статуту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10, 97-107).

Встановлено, що 15 листопада 2013 року між ТОВ «Прайм Інвест Україна», правонаступником якого є ТОВ «Смарт Фінексперт», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ПУ-00913003792, згідно умов якого останньому було надано в користування кредитні грошові кошти в сумі 1000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування ним (732% річних), строком дії до 30 листопада 2013 року (а.с. 6-7).

Пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту не пізніше 30 листопада 2013 року.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору грошові кошти в загальній сумі 1320,00 грн, призначені для повернення суми кредиту та сплати процентів, обчислених станом на визначену в п. 3.1 цього Договору дату, повинні бути сплачені позичальником не пізніше вказаної дати, шляхом внесення готівкою до каси кредитодавця.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору, у випадку, якщо позичальник у визначений в п. 3.1 цього Договору термін не сплатить кредитодавцю суму, достатню для повернення суми кредиту та сплати нарахованих до вказаного терміну процентів, позичальник зобов`язаний з наступного дня після настання передбаченої в п. 3.1 дати остаточного розрахунку за кредитом сплачувати кредитодавцю пеню в розмірі 2,5% від суми залишку основного боргу за кожен день прострочення платежу до дня фактичної сплати вказаної суми.

Згідно п. 5.2, у випадку прострочення позичальником сплати процентів, нарахованих на суму кредиту, більш ніж на 14 календарних днів, позичальник додатково до пені, передбаченої в п. 5.1 цього договору, сплачує кредитодавцю штраф в розмірі 100,00грн.

Судом встановлено, що кредитодавецьсвої зобов`язання за кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с. 9).

Відповідно до договору факторингу №26/09 від 26 вересня 2014 року ТОВ «Прайм Інвест Україна» у порядку та на умовах, визначених цим договором, відступило ТОВ «Смарт Фінексперт» свої права грошових вимог до третіх осіб (боржників), що виникли на підставі кредитних договорів, зазначених в Додатку №1 до цього Договору (а.с. 21-22).

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Тобто, ТОВ «Смарт Фінексперт» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, через невиконання зобов`язань кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року, станом на 27 серпня 2015 року у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ «Смарт Фінексперт» в розмірі 18134,89 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 1000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 320,00 грн.; пені – 15875,00 грн.; штрафу – 100,00 грн.; інфляційних витрат – 770,88 грн.; трьох відсотків річних – 69,01 грн. (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження №14-131цс19, від 03 липня 2019 року правової позиції, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такий правовий висновок також зазначений у постановах Великої Палати Верховного Суду: №127/15672/16-ц від 08 листопада 2019 року; №1519/2-3165/11 від 03 липня 2019 року; №461/10610/13-ц від 10 квітня 2019 року.

Заява відповідача про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Правила про позовну давність мають застосовуватися, коли буде доведення існування самого суб`єктивного права або факту його порушення.

Таким чином, пропущення строку позовної давності є підставою для відмови в позові у разі доведеності позовних вимог.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

При розгляді вимог відповідача щодо застосування позовної давності, суд виходить з роз`яснень п. 1.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Судом встановлено що 15 листопада 2013 року між ТОВ «Прайм Інвест Україна», правонаступником якого є ТОВ «Смарт Фінексперт», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ПУ-00913003792 строком дії до 30 листопада 2013 року.

Встановлено, що позивач звернувся до суду 28 серпня 2015 року, тобто понад півтора роки після закінчення дії кредитного договору.

Оскільки, до вимог про стягнення пені та штрафу застосовується позовна давність в один рік, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Смарт Фінексперт» слід відмовити в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом, а відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Смарт Фінексперт» підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року, станом на 27 серпня 2015 року в розмірі 2159,89 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 1000,00 грн.; заборгованості по процентам – 320,00 грн.; інфляційних витрат – 770,88 грн.; трьох відсотків річних – 69,01 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн., у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 24,71 грн., пропорційно задоволеної частини позовних вимог (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 258, 267, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» (54017, м. Декабристів, 38А/9, код ЄДРПОУ 38313650) заборгованість за кредитним договором №ПУ-00913003792 від 15 листопада 2013 року станом на 27 серпня 2015 року в розмірі 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять) гривень 89 копійок, яка складається з: заборгованості по кредиту – 1000,00 грн.; інфляційних втрат – 770,88 грн.; трьох відсотків річних – 69,01 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» (54017, м. Декабристів, 38А/9, код ЄДРПОУ 38313650) судовий збір у розмірі 24 (двадцять чотири) гривні 71 копійка.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 26 березня 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда