Ухвала суду № 95852913, 26.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №149/1068/13

Провадження №1-кп/127/545/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Іванченка Я.М.,

суддів: Гайду Г.В., Романчук Р.В.

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Онуфрієнка А.О.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Варчука А.Б., обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Коваля Т.І.,

потерпілої ОСОБА_3 та ї представника – Ткаченко Т.В.,

потерпілого: ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012010060000004 від 21.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом поставлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинувачених під вартою.

Прокурор Онуфрієнко А.О. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів, проти життя та здоров`я особи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років та довічне позбавлення волі, а в кримінальному провадженні продовжують існування та не зменшення ризики, які існували під час постановлення судом попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, подав до суду відповідні письмові клопотання.

Потерпіла ОСОБА_3 та представник потерпілої – Ткаченко Т.В., а також потерпілий ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, просили залишити обвинувачених під вартою.

Захисник Варчук А.Б. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд врахувати, що його підзахисний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, має стійкі соціальні зв`язки, а тому через необґрунтованість заявлених прокурором ризиків просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою – домашній арешт, з тих підстав, що у нього відсутні мотиви впливати на свідків, а строк його тримання під вартою фактично перевищує можливу міру покарання в даному кримінальному провадженні.

Захисник Коваль Т.І. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного ОСОБА_2 через відсутність ризиків в кримінальному провадженні, заявлених прокурором, а тяжкість злочину в якому обвинувачується його підзахисний не може слугувати підставою для тривалого утримання під вартою. Просив суд врахувати, що ОСОБА_2 являється раніше не судимим, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, а тому просив суд не застосовувати до його підзахисного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, заявив клопотання просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, враховуючи, що він має стійкі соціальні зв`язки, позитивну характеристику, незадовільний стан здоров`я, а ризики заявлені прокурором необґрунтовані, а за час його утримання під вартою він фактично відбув можливу міру покарання в даному провадженні.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачених та їхніх захисників, потерпілих та представника потерпілої, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, суд приймає до уваги, що згідно положень ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, п. п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, пов`язаних із застосуванням насильства, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 115 КК України – на строк до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, при цьому ОСОБА_1 являється особою раніше судимою, а тому враховуючи, відсутність відомостей про неможливість утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в слідчому ізоляторі за станом здоров`я, зважаючи що на даний час не допитані усі свідки, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а також продовжити вчиняти нові злочини, переховуватися від суду, чинити незаконний вплив на свідків та потерпілих, а застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно обвинувачених відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, тобто співмірне з метою його застосування, оскільки обмеженням свободи обвинувачених забезпечується безпека суспільства, зокрема, від нових протиправних дій обвинувачених, враховуючи що злочини були вчинені із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, а також з протиправним умисним заподіянням смерті.

При цьому посилання сторони захисту на фактичне відбуття обвинуваченими строку максимально можливого покарання з врахуванням положень статті ч.5 72 КК України в редакції Закону України №838-VIІІ від 26.11.2015 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки на даний час обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відбувають покарання, так як відносно них в даному кримінальному провадженні відсутнє рішення суду, яке б набрало законної сили та на даній стадії судового провадження відносно обвинувачених застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який суд вважає єдиним достатнім запобіжним заходом для запобігання вищевказаним ризикам в кримінальному провадженні. Відповідно, в задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на непов`язаний з триманням під вартою слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-178, 183, 193-196, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –відмовити.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 26 березня 2021 року до 24 травня 2021 року включно.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 26 березня 2021 року до 24 травня 2021 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач: Я.М. Іванченко

Суддя: Г.В. Гайду

Суддя: Р.В. Романчук