Рішення № 95851141, 29.03.2021, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1210/20

Провадження № 2/364/106/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,

розглянувши в смт Володарка, у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін, справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ( АТ КБ «ПриватБанк»)

(адреса: вул. Грушевського,1 д, м. Київ, 01001, адреса для листування : вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 14360570, засоби зв`язку: № тел. 0567896021, e-mail: zapros.v.sud@privatbank.ua)

представник позивача : Ляр Дмитро Юрійович

(адреса: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 року позивач звернувся до суду із названою позовною заявою, в якій вказує, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» де підписала заяву № б/н від 09.09.2014 року. Відповідно до виявленого бажання їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Боржник не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором. Таким чином станом на 27.10.2020 року загальний розмір заборгованості складає 13992,59 грн.

Позивач, посилаючись на вказані вище обставини та на ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 28,184 ЦПК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг у розмірі 13992,59 гривень та судові витрати у розмірі 2102,00 гривень.

14.01.2021 року судом відкрито провадження у справі та судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження по справі призначено без виклику сторін на 15.02.2021 року.

15.02.2021 року позивачем вимоги суду зазначені в ухвалі від 14.01.2021 року, щодо надання письмових доказів не було виконано, з огляду на зазначене судом розгляд справи відкладено на 12.03.2021 року . Одночасно суд надіслав на адресу позивача нагадування, щодо виконання ухвали суду від 14.01.2021 року.

На адресу суду на виконання ухвали позивачем було надано оригінал Анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_1 за підписом відповідача.

Відповідач належним чином повідомлялася про відкриття провадження у справі та про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу було роз`яснено її право подати протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження письмову заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та про подання відзиву на позовну заяву, що стверджено поштовим повідомленням. Зазначеним правом відповідач не скористалася (відзиву на позовну заяву не надіслала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін не надала).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Позивач подав до суду заяву про те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності заперечень відповідача, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінал анкети-заяви на вимогу суду, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Матеріали справи вказують, що ОСОБА_1 09.09.2014 року з метою отримання банківських послуг звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» де підписала заяву № б/н. Відповідно до виявленого бажання їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, що стверджено дослідженим оригіналом анкети - заяви, копія якої міститься в матеріалах справи ( а.с.14) та умовами кредитування від 18.08.2011 року, яка підписана відповідачем ( а.с.15-30).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем станом на 27.10.2020 року становить 13992,59 грн та складається із:

- 13003,69 грн - заборгованість за тілом кредита;

- 988,90 грн - заборгованість за простроченими відсотками ( а.с.9).

Підписана заява-анкета, фактично є кредитним договором, підтверджує те, що відповідач погодився на умови надання кредитних послуг ПАТ КБ «ПриватБанк».

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" - ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" - АТ КБ "ПриватБанк".

Суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані стороною позивача. Відповідач свою позицію щодо заявлених позовних вимог суду не надав , а відтак виходячи з положень ч. 4 ст. 12 ЦПК України, самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних міркувань.

Так, частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «Приват Банк» вказує на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, а умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував її тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження умов договору банк надав суду копію анкети-заяви (оригінал оглянуто судом), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розрахунок заборгованості.

Однак, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування.

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Заява не містить даних про умови кредитування. Ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанов у справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів та неустойки за договором кредиту.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, з урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду позивач має право лише на повернення сум фактично отриманих коштів.

Оскільки, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, неустойки, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, позаяк достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами не дає підстав вважати, що з відповідачем погоджені розмір відсотків, пені та штрафів, порядок та підстави їх нарахування.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13003,69 грн.

Підсумовуючи вище викладене та встановлені судом обставини, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Приват Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ «Приват Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року, а відповідно до ст.13 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» враховуються судом .

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 09.09.2014 року в розмірі 13003,69 грн . Вимога позивача , щодо стягнення - 988,90 грн - заборгованість за простроченими відсотками не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1954,86 грн з розрахунку , що вимоги позивача задоволено на 93 відсотки від заявлених.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства « Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ( АТ КБ «ПриватБанк») ( адреса: вул.Грушевського,1, м. Київ, 01001, адреса для листування : вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 ( код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитом у розмірі 13003,69 грн та судові витрати у розмірі 1954,86 грн, всього - 16144 ( шістнадцять тисяч сто сорок чотири) гривні 74 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г. Л. Моргун