
22.02.2021 Справа № 363/3394/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Полуян В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить встановити, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до складеного Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області актового запису №15 від 06.05.2015 року народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши в графі «батько» - « ОСОБА_3 », а також змінивши по батькові дитини, зазначивши « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 », стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту народження дитини і до повноліття дочки.
Обґрунтовуючи заяву тим, що влітку 2013 року через сайт знайомств вона познайомилась з ОСОБА_3 . В жовтні 2013 року відповідач запросив ОСОБА_1 на побачення, після якого вони припинили спілкування. Однак, на весні 2014 року позивач з відповідачем відновили спілкування через соціальні мережі. В літку 2014 року у сторін були короткотривалі інтимні відносини, внаслідок яких ОСОБА_1 завагітніла про, що повідомила ОСОБА_3 , але відповідач заявив, що не бажає мати нічого спільного з позивачем та дитиною. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила доньку, оскільки відповідач відмовився зареєструвати себе батьком дитини, відомості про батька вносились до актового запису про народження дитини згідно до ст.135 СК України - зі слів матері. Крім того, позивач знала, що батьком дитини є ОСОБА_3 , а тому ім`я та по батькові батька дитини є тими самими, але з певною помилкою, пов`язаною з перекладом імені на українську мову ( ОСОБА_3 - ОСОБА_3 ).
Не зважаючи на відмову офіційно визнавати своє батьківство ОСОБА_3 , а також його рідна сестра та мати, через декілька місяців після народження дочки почали систематично відвідувати її та періодично надавати матеріальну допомогу. Взимку 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовились, що останній надаватиме на утримання дочки щомісяця по 1 500,00 грн. В грудні 2018 року сторони домовились, що матеріальна допомога на дитину складатиме по 2 000,00 грн. щомісячно. Однак, останнім часом відповідач відмовився від утримання доньки, посилаючись на те, що він не являється її офіційним батьком. Таким чином, позивач вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 24.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, він не впевнений, що являється батьком дитини, тому вважає проведення генетичної експертизи обов`язковою. Крім того, якщо його батьківство буде встановлено, просив призначити аліменти у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, а також половину від додаткових витрат на дитину.
15.06.2020 року ухвалою суду призначено по справі судово-генетичну експертизу. На час проведення судово-генетичної експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 10.07.2020 року провадження у справі відновлено, за клопотанням адвоката Усманової Є.І., оскільки сторони по справі добровільно пройшли генетичну експертизу в Медико-генетичному центрі «Мама Папа» та подали до суду відповідний висновок.
09.09.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, сторона відповідача не заперечує проти встановлення, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , внесення відповідних змін до актового запису дитини та стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку. В частині інших позовних вимог сторона відповідача просила відмовити.
Протокольною ухвалою суду від 22.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги визнали частково, а саме в частині встановлення, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо внесення змін до актового запису, зазначивши в графі батько - ОСОБА_3 та стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку В частині інших позовних вимог та стягнення витрат пов`язаних з правничою допомогою просили відмовити.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , пояснила, що майже з народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона спілкується з дитиною, цікавиться її розвитком.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що з дитиною спілкується, кошти на утримання доньки надавав до певного періоду.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду направив лист про розгляд справи за відсутності його представника.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в якості свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Згідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 від 06.05.2015 року, виданого Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, батьками записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, відомості про батька дитини - ОСОБА_5 , вносили зі слів матері ОСОБА_1 .
Як вбачається з результату дослідження №26933 від 26.06.2020 року Медико-генетичного центру «Мама Папа», а саме аналізу ДНК на батьківство ОСОБА_3 до дитини ОСОБА_5 , виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу вищезазначених STR- локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,999999 %. Передбачуваний батько не виключається як біологічний батько тестованої дитини. Ймовірність його батьківства в 78 533 903 403 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.
Відповідно до ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно ст.128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у частині третій ст.128 Сімейного кодексу України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України).
Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Судом встановлено, що державну реєстрацію народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.
Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 Сімейний кодекс України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
За результатами дослідження №26933 від 26.06.2020 року Медико-генетичного центру «Мама Папа», а саме аналізу ДНК на батьківство ОСОБА_3 до дитини ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_3 може бути біологічним батьком ОСОБА_5 за результатами STR- локусів ДНК з ймовірністю 99,999999 %.
За положеннями ст.134 Сімейного кодексу України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 та 127 Сімейного кодексу України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Таким чином, позовні вимоги про встановлення, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесення змін до складеного Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області актового запису №15 від 06.05.2015 року народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши в графі «батько» - « ОСОБА_3 », а також змінивши по батькові дитини, зазначивши « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 » підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з народження дитини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 і до повноліття дочки суд дійшов до наступного.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами по справі, дитина проживає разом з матір`ю.
Отже, відповідач, як батько, зобов`язаний брати участь у матеріальному утриманні дитини, що прямо передбачено чинним законодавством.
У відповідності до ст.181 СК України кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку..
Зі змісту положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дитини з дня її народження, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягають задоволенню, оскільки статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
При визначенні розміру аліментів, які будуть стягуватися на дитину, суд бере до уваги те, що дитина проживає разом з позивачем, матеріальний стан батька, як платника аліментів.
Отже, враховуючи матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір`ю, позивача, відповідача, а також той факт, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) з дня пред`явлення позову до суду, оскільки утримувати дитину до досягнення повноліття обов`язок обох з батьків.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 124, 126, 127, 135 СК України, статтями 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, є батьком ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України.
Внести зміни до складеного Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області актового запису № 15 від 06.05.2015 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши в графі «батько» - ОСОБА_3 , громадянин України», а також змінивши по батькові дитини, зазначивши « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитини повноліття, починаючи з 13.08.2019 року.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (ЄДРПОУ 22201070, 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А).
Суддя О.Д. Рудюк
Судове рішення № 95851133, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 22.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 363/3394/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: