Рішення № 95849814, 29.03.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6408/20

Провадження № 2/0182/572/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

29.03.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Заяви по суті справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» (далі - ТОВ «ФКС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 126 852,20 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.10.2017 року між сторонами було укладено договір позики в електронній формі, за умовами якого ТОВ «ФКС» надало ОСОБА_1 грошові кошти строком на 29 днів до 10.11.2017 року, в сумі 3000 грн. на умовах зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити пов`язані із нею платежі.

Взяті на себе зобов`язання за договором відносно своєчасного повернення коштів та сплати нарахованих за їхнє користування відсотків у встановлені договором терміни ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим у нього склалась заборгованість за кредитом, яка станом на 01.10.2020 року становить 126 852,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., заборгованість по комісії - 110 623,32 грн., заборгованість по рахунку інфляції - 8191,93 грн., заборгованість 3 % річних - 5036,94 грн.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не повертає позивачу кредитні кошти та пов`язані із кредитом платежі, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с.2-8).

Відповідач відзив на позов суду не подавав.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року відкрито провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.34).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.03.2021 року вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановити заочне рішення) (а.с.44).

Судом встановлено.

ТОВ «ФКС» здійснює надання фінансових послуг, передбачених Правилами ТОВ, на підставі відповідних договорів, укладених з дотриманням вимог діючого законодавства (а.с.18).

13.10.2017 року між ТОВ «ФСК» та ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» укладено Договір позики (продукт он-лайн кредитування) № 1485727(а.с.13-15,16).

Договір укладено дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.8.6).

За умовами п. 2 даного Договору кредитор надає позичальнику позику у розмірі 3000 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування коштів на платіжну картку позичальника, а позичальник зобов`язується повністю повернути позикодавцеві отриману позику, сплатити проценти та інші платежі за користування нею. Строк позики не може становити більше 29 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Позика надається на 29 днів, до 10.11.2017 року. Процентна ставка за користування позикою складає 0,01 % річних від суми позики, починаючи з дня надання позики, з погашенням в кінці строку дії договору, або при повному погашенні позики достроково. Детальний розпис сукупної вартості позики зазначено в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.4.2.2. позичальник зобов`язаний, зокрема, вчасно повернути позику, сплатити проценти за користування позикою в порядку, визначеному Договором, та комісію. У випадку прострочення сплати заборгованості за цим Договором у повному обсязі або частково сплатити нараховані проценти за користування позикою, виходячи з фактичного строку користування, включаючи день погашення. Крім того, він взяв на себе зобов`язання сплатити комісію: 50 відсотків суми позики - щомісячно, яка розраховується щоденно, виходячи із загального періоду нарахування, який становить кожні 30 календарних днів із дати укладання договору та сплачується позичальником при погашенні позики; та 100 відсотків суми позики - щомісячно, яка розраховується щоденно, виходячи із загального періоду нарахування, який становить кожні 30 календарних днів з дати невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань з цим договором повністю або частково та сплачується позичальником до моменту погашення власної заборгованості за цим договором у повному обсязі.

Згідно з довідкою № 4265-ВП від 15.10.2020 року, виданою ТОВ ФК «Вей Фор Пей», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (свідоцтво ФК № 593 від 02.07.2015 року, ліцензія НБУ № 35 від 31.12.2015 року), 13.10.2017 року за дорученням ТОВ «ФКС» ОСОБА_1 було переказано 3000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації НОМЕР_4, номер транзакції в системі WayForPay 1486278-95828b551229254d80ebf067100cfe0584049dd0 (а.с.9). Таким чином, позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав належним чином, надавши йому обумовлену кредитним договором суму.

Натомість, ОСОБА_1 у строк до 10.11.2017 року кредит та пов`язані зі ним платежі не повернув, у зв`язку з чим за умовами кредитного договору у нього утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2020 року становить 126 852,20 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн., заборгованість за комісією - 110 623,32 грн., заборгованість по інфляції - 8191,93 грн., 3 % річних - 5036,94 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.10-12).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ в інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, договір надання позики від 13.10.2017 року в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», а, отже, є обов`язковим для виконання сторонами.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку за договором від 13.10.2017 року відповідачем за час розгляду справи в суді не надано.

Враховуючи те, що до теперішнього часу відповідач ухиляється від виконання свого зобов`язання перед позивачем, яке він уклав свідомо, добровільно, ознайомившись із всіма умовами, що підтвердив у Договорі, суд вважає, що заборгованість за договором № 1485727 від 13.10.2017 року повинна бути стягнена примусово.

Отже, суд дійшов до висновку, що позов ТОВ «ФКС» підлягає задоволенню.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь ТОВ «ФКС» у сумі 2102,00 грн., який був оплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268,280 ЦПК, ст.ст. 6,11,526,530,610,628,629,1049 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., заборгованість по комісії - 110 623,32 грн., заборгованість по рахунку інфляції - 8191,93 грн., заборгованість 3 % річних - 5036,94 грн., а всього 126 852 (сто двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет», код ЄДРПОУ 38604217, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 16;

представник позивача - Резунік Олександр Вікторович , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кривоозерським РВ України в Миколаївській області 05.04.2004 року народження, на підставі довіреності № 150120/2 від 15.01.2020 року (а.с.27);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова