Ухвала суду № 95849475, 29.03.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7076/20

Провадження № 1-і/211/1/21

У х в а л а

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гіди О. С.,

при секретарі Маслечко А.А.,

за участю: прокурора Пустоварова О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Довгаля С.М.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Сілкіної М.В.,

за відсутності: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відео конференції кримінальне провадження № 12020040720001012 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

у провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор Пустоваров О.Ю. клопотанням підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що судове провадження не може бути закінчене до закінчення строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_3 та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, просив суд про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Також, у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Довгаль С.М. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий арешт. В обґрунтування свого клопотання послався на те, що подальше тримання обвинуваченого під вартою не відповідає обставинам, які мають значення для прийняття правильного та обґрунтованого рішення, адже він є учасником конфлікту, у якому заподіяна не одна особа, і потерпілим в іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт містить ряд суперечностей щодо викладу фактичних обставин в частині пред`явленого обвинувачення, а оскільки обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце роботи та проживання, має двох дітей, тобто є соціально адаптованим, зміна запобіжного заходу на даній стадії є на думку захисника абсолютно виправданою.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримала та просила його задовольнити, так як внаслідок протиправних дій обвинуваченого загинула неповнолітня дитина.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Сілкіна М.В. у судовому засіданні клопотання прокурора підтримала, забезпечити рівність неможливо, так як загинула людина. У задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого просила відмовити.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав своє клопотання, та заперечував проти клопотання захисника, потерпілу ОСОБА_2 та її представника адвоката Сілкіну М.В., які підтримали клопотання прокурора та заперечували проти клопотання захисника, обвинуваченого ОСОБА_1 , який заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання свого захисника, захисника обвинуваченого – адвоката Довгаля С.М., який заперечував проти клопотання прокурора та підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий арешт, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме судом враховується те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочинів, з застосуванням насильства та погроз, тому маються ризики щодо ухилення його від явки на виклики до суду, вчинення інших правопорушень та ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, тому на думку суду продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Вищевказані обставини, на думку суду, є достатнім приводом для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та відмови в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України, суд не вбачає підстав для визначення йому розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 331, 336 КПК України, суд -

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу – задовольнити, у задоволені клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на шістдесят днів, а саме до 27 травня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 діб з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя О. С. Гіда.