Ухвала суду № 95846087, 26.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 березня 2021 року Справа № 580/4553/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Гараня С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду питання про виправлення описки в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №580/4553/20 за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 адміністративний позов задоволено.

17.03.2021 до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить виправить описку в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі № 580/4553/20, та вказує на наступне.

Так, в абзаці 9 на сторінці 5 рішення, суд послався на Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.

Також у даному судовому рішенні починаючи з абзацу 3 сторінки 6 суд послався на норми Постанови Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - «Постанова №117»).

Однак, постанова №117 втратила чинність з 01.02.2020, а вищезазначений Наказ №567 втратив чинність з 25.05.2018.

В свою чергу, наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - «Постанова №1165») затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної») та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок розгляду скарги»).

З моменту набрання чинності Постановою №1165 Критерії ризиковості здійснення операцій визначені Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (а не Наказом №567). Крім того, Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок № 520»), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Зокрема, саме вказаним Порядком №520 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у мотивувальній частині рішення у абзацах 9-11 на сторінці 5 та абзацах 1-3 на сторінці 6 рішення має бути посилання саме на Критерії ризиковості здійснення операцій, визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, а не на Наказ №567, який втратив чинність, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем 1 вже після набрання чинності новою Постановою №1165.

Крім того, у абзацах 4-13 на сторінці 6, абзацах 1-11 на сторінці 7 та абзацах 1 - 4 на сторінці 8 рішення замість посилання на норми нечинної Постанови №117 необхідно посилатися на відповідні норми Порядку №520, оскільки оскаржуване позивачем рішення прийняте відповідачем 1 вже після набрання чинності новим Порядком №520. Наголошує також, що окремі доводи та аргументи позовної заяви позивача ґрунтувалися саме на нормах чинного Порядку №520, а не Постанови №117, яка втратила чинність.

Таким чином, на переконання позивача, вбачається, що судом при складанні (виготовленні тексту) рішення від 04 лютого 2021 року у справі № 580/4553/20 допущено декілька описок у реквізитах та пунктах нормативно-правових актів, на які зроблено посилання в тексті рішення, а саме зазначено реквізити актів та норми, які на дату розгляду справи вже є нечинними.

Виходячи із вищезазначеного, у окремих абзацах тексту рішення замість зазначення реквізитів нечинного Наказу №567 слід посилатися на норми Постанови №1165, а замість нечинної Постанови №117 - на відповідні норми Порядку №520.

Суд, вирішуючи заяву представника позивача про виправлення описки у судовому рішенні у справі №580/4553/20, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вказана стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки.

Суд зазначає, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішенні суду не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, внесення виправлення описки, фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

Виправлення про яке просить представник позивача, призведе до зміни змісту судового рішення, що не може бути вчинене у процедурі виправлення описки чи помилки. Незгода позивача з рішенням, в частині посилання в тексті рішення суду на нормативно-правові акти - є підставою для звернення з апеляційною чи касаційною скаргою щодо рішення у відповідній частині.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про виправлення описки у судовому рішенні від 04.02.2021 у справі №580/4553/20 є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника селянського (фермерського) господарства “Златополь” про виправлення описки в рішенні суду від 04.02.2021 у справі № 580/4553/20 за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя С.М. Гарань