Рішення № 95846040, 16.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року справа № 823/1462/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - Поліщука М.А. (за ордером),

представника відповідача - Кузьмишина О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 з Верховного Суду у Черкаський окружний адміністративний суд після скасування рішень першої та апеляційної інстанцій на новий розгляд надійшла справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" (далі - позивач) до Головного управління ДФС України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 26.09.2016 №0001952200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 707908,00 грн.;

від 26.09.2016 №0001991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 339830,00 грн.

Позов мотивовано тим, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності позивача. Зазначає, що згідно з вимогами податкового законодавства нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства. Факт придбання товару та виконання ремонтно-будівельних робіт в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, актом приймання виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, платіжними документами, тощо. Також вказує, що не має нести відповідальності за дотримання фінансової та податкової дисципліни його контрагентами. Тому просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що реальність господарських операцій з поставки товару та виконання робіт з ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Зеріс", ТОВ "Фортуна Альянс" не підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема: відсутні належні докази транспортування товару від ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Зеріс"; не надано докази проведення розрахунків за товари (роботи) в повному обсязі; відсутні документи, що підтверджують якість продукції, тощо. Також зазначено, що враховуючи наявний людський ресурс, нараховану працівникам заробітну плату, ТОВ "Фортуна Альянс" не могло виконувати будівельні роботи у липні 2015 року.

За наслідками вирішення спору постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, вищевказаний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2016 №0001952200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 707908,00 грн. та №0001991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 339830,00 грн.

Стягнено на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" судовий збір у розмірі 15716,07 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задоволено частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи вказані рішення суд Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки всім доводам відповідача, які ним були викладені в акті податкової перевірки, а також в письмових запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, що має важливе значення під час вирішення даного спору. Суди попередніх інстанцій лише зазначили про укладення господарської угоди з посиланням на наявність податкових та видаткових накладних без дослідження їх змісту.

Верховний Суд зазначив, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару та його транспортування, та наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не перевірили чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції постачання контрагентами позивачу.

За наслідками автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзелю О.А.

Ухвалою від 21.12.2020 справу прийнято справу до свого провадження, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

15.01.2021 Головне управління ДФС у Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому з посиланням на вищевказані висновки Верховного Суду наголошено на недоліках складення документації під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", зокрема: зазначені в ТТН транспортні засоби належать особам, які не є учасниками господарських операцій; дата виписки довіреності на отримання ТМЦ не співпадає з часом її отримання. Також зазначає, що ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" згідно з податковою інформацією здійснює діяльність з надання податкової вигоди третім особам. Подібні недоліки документації зазначено також щодо ТОВ "Зеріс".

Стосовно правовідносин із ТОВ "Фортуна Альянс" зазначає, що в актах приймання виконаних робіт відсутні розшифровки підписів осіб, які брали участь у господарських операціях. Також, кількість працівників вказаного товариства - 23 особи. Що об`єктивно не могли виконати обсяг наданих позивачу будівельних робіт.

19.01.2021 позивач подав відповідь на вказаний відзив, в якому зазначив, що посилання відповідача на податкову інформацію щодо неможливості здійснення господарських операцій є безпідставним, оскільки така інформація є результатом службової діяльності і не створює жодних наслідків. Такий підхід викладений у постановах Верховного Суду у справах №520/4150/19 та №520/4829/19. Також з посиланням на висновки Верховного Суду у справі №340/422/19 вказує, що недостатня кількість людських ресурсів не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги.

Позивач стверджує, що наданими первинними документами доведено реальність господарських операцій, реальний рух активів та розумну ділову мету.

Ухвалою від 19.01.2021 суд замінив відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області.

Усною ухвалою суду від 02.02.2021, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" зареєстроване юридичною особою 12.07.2012 (код ЄДРПОУ 38305278).

З 25.04.2016 до 18.05.2016 службовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 до 31.12.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складено акт від 25.05.2016 №25/23-00-14-0107/1/38305278 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, п. 3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", ч. 2 ст.3, ч.3 ст.8, ст. 4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, п.2.4, п.2.5, п.2.6, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, ст.10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/404, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 385839 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 8540 грн., за 2014 рік на суму 244062 грн., за 2015 рік на суму 133237 грн.;

- п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п. 199.1, 199.3, п.199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 696490 грн., в т.ч. за травень 2014 року на суму 1172 грн., червень 2014 року на суму 1361 грн., липень 2014 року на суму 1162 грн., серпень 2014 року на суму 278364 грн., вересень 2014 року на суму 21839 грн., жовтень 2014 року на суму 1992 грн., листопад 2014 року на суму 34475 грн., травень 2015 року на суму 39753 грн., липень 2015 року на суму 316372 грн. та завищено податок на додану вартість на загальну суму 8875 грн., в т.ч. за грудень 2014 року на суму 8063 грн., січень 2015 року на суму 812 грн.;

- п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, 198.5, п.198.6 ст.198, п. 199.1, 199.3, п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року на суму 29529 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000951401 від 10.06.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 448990,00 грн., в тому числі за основним платежем 385839,00 грн. та за штрафними санкціями 63151,00 грн.;

- №0000961401 від 10.06.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 859519,00 грн., в тому числі за основним платежем 687615,00 грн. та за штрафними санкціями 171904,00 грн.;

- №0000971401 від 10.06.2016, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 29529,00 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.08.2016 №16870/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0000961401 та №0000971401 в частині зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий одяг" і у відповідній частині штрафні санкції, а також скасовано податкове повідомлення-рішення №0000951401 від 10.06.2016 в частині встановленого перевіркою завищення собівартості реалізованої продукції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін; а скаргу - частково задоволено.

На підставі акта перевірки, та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 04.08.2016 №16870/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Черкаській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001952200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 707908,00 грн., в тому числі за основним платежем - 566326,00 грн., за штрафними санкціями - 141582,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0001991401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 339830,00 грн., в тому числі за основним платежем - 276679,00 грн., за штрафними санкціями - 63151,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В розумінні підп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу положень підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-ХІV встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Оцінюючи доводи щодо сумнівів відповідача у реальному виконанні правочинів, за рахунок вартості яких позивач формував витрати та податковий кредит, суд встановив, що 01 серпня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №108 (далі - Договір №108), за яким Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором картон та папір для гофрування (надалі - Товар).

За результатами проведення вказаної господарської операції ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" оформлено і видано позивачу видаткові накладні:

від 11.08.2014 №РН-18 на суму 121762,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 20293,68 грн.);

від 11.08.2014 №РН-17 на суму 127095,59 грн. (у т.ч. ПДВ - 21182,60 грн.);

від 11.08.2014 №РН-16 на суму 124630,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 20771,75 грн.);

від 08.08.2014 №РН-15 на суму 130315,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 21719,30 грн.);

від 08.08.2014 №РН-14 на суму 133047,86 грн. (у т.ч. ПДВ - 22174,64 грн.);

від 07.08.2014 №РН-13 на суму 126270,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21045,00 грн.);

від 06.08.2014 №РН-9 на суму 119140,78 грн. (у т.ч. ПДВ - 19856,80 грн.);

від 06.08.2014 №РН-8 на суму 116148,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 19358,11 грн.);

від 04.08.2014 №РН-5 на суму 120713,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 20118,91 грн.);

від 04.08.2014 №РН-6 на суму 116686,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 19447,78 грн.);

від 01.08.2014 №РН-1 на суму 118137,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 19689,65 грн.);

від 01.08.2014 №РН-2 на суму 117129,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 19521,60 грн.);

від 01.08.2014 №РН-3 на суму 120001,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000,19 грн.).

Суд встановив, що вказані видаткові накладні скріплені печатками сторін договору та підписані їх керівниками (І.В. Попов від позивача та Н.О. Кр`ятко від ТОВ "Інвест-Трейд-Груп").

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" випасано на ім`я позивача податкові накладні: від 11.08.2014 № 18 на суму ПДВ 20293,68 грн.; від 11.08.2014 №17 на суму ПДВ 21182,60 грн.; від 11.08.2014 №16 на суму ПДВ 20771,75 грн.; від 08.08.2014 №15 на суму ПДВ 21719,30 грн.; від 08.08.2014 №14 на суму ПДВ 22174,64 грн.; від 07.08.2014 №13 на суму ПДВ 21045,00 грн.; від 06.08.2014 №9 на суму ПДВ 19856,80 грн.; від 06.08.2014 №8 на суму ПДВ 19358,11 грн.; від 04.08.2014 №5 на суму ПДВ 20118,91 грн.; від 04.08.2014 №6 на суму ПДВ 19447,78 грн.; від 01.08.2014 №1 на суму ПДВ 19689,65 грн.; від 01.08.2014 №2 на суму ПДВ 19521,60 грн.; від 01.08.2014 №3 на суму ПДВ 20000,19 грн.

Суд встановив, що вказані податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, скріплені печаткою ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" та підписані його керівником Н.О. Кр`ятко.

Оплата придбаного у ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" товару підтверджується виписками з банківських рахунків позивача (том 1 а.с.148-155).

Факт транспортування насіння підтверджується скріпленими печатками сторін договору та підписаними уповноваженими особами товарно-транспортними накладними (том.1 а.с. 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42), в яких перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Даними картки рахунку 631 (том 1 а.с.142-147) також доведено придбаного вказаного товару.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаним договором.

Використання придбаного у ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" товару підтверджується реалізацією його у серпні 2014 року ТОВ "Геліус ЛТД" відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 27.11.2013 №022. Операції з поставки ТОВ "ТД "Папір-Мал" товару ТОВ "Геліус ЛТД" оформлені видатковими накладними на загальну суму 1625727,73 грн., що не заперечується відповідачем.

Податок на додану вартість в сумі 265180,00 грн. відображено ТОВ "ТД "Папір Мал" в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2014 року в сумі 244886,33 грн., за вересень 2014 року в сумі 20293,68 грн. та включено до складу податкового кредиту даних звітних періодів.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ "Зеріс", суд встановив, що 09 липня 2015 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Зеріс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №09/07/15 (далі - Договір №09/07/15), за яким Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором, основа макулатурного паперу (надалі - Товар).

На підтвердження поставки товару у липні 2015 року позивач надав до суду видаткові накладні:

від 10.07.2015 №417 на суму 204801,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 34133,66 грн.);

від 10.07.2015 №428 на суму 191610,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 31935,07 грн.);

від 09.07.2015 №406 на суму 200208,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 33368,09 грн.);

від 09.07.2015 №405 на суму 205101,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 34183,52 грн.);

від 11.07.2015 №430 на суму 206085,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 34347,57 грн.).

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ "Зеріс" випасано на ім`я позивача податкові накладні: від 10.07.2015 №357 на суму ПДВ 34133,66 грн.; від 10.07.2015 №358 на суму ПДВ 31935,07 грн.; від 09.07.2015 №356 на суму ПДВ 33368,09 грн.; від 09.07.2015 №355 на суму ПДВ 34183,52 грн.; від 11.07.2015 №359 на суму ПДВ 34347,57 грн.

Транспортування товару за Договором №09/07/15 підтверджується товарно-транспортними накладними (том 1 а.с.63, 66, 69, 72, 75), за якими замовником на перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Зеріс" було ТОВ "ТД "Папір-Мал". Транспортування товару здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_1 .

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаним договором.

Згідно з даними акту перевірки частина придбаної у ТОВ "Зеріс" основи макулатурного паперу було реалізовано відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 27.07.2012 №007 на ТОВ "Папір-Мал", що оформлено видатковою накладною на загальну суму 126068,26 грн., у т.ч. ПДВ 21011,38 грн.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Фортуна Альянс" суд встановив, що 31 липня 2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Фортуна Альянс" (Генпідрядник) укладено договір генпідряду №3107/15-1 (далі - Договір №3107/15-1), за умовами якого Генпідрядник зобов`язується на умовах Договору виконати роботи на об`єкті: "Ремонтно-будівельні роботи офісу приміщення за адресою: м.Черкаси вул. Благовісна, 195" (далі - Об`єкт) та здати роботи Замовнику у встановлений договором термін.

На підтвердження виконання ТОВ "Фортуна Альянс" ремонтно-будівельних робіт у липні 2015 року позивач надав до суду: довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 31.07.2015 на загальну суму 897180,00 грн., в т.ч. ПДВ 149530,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в).

Вказані довідка та акт скріплені печатками сторін договору та підписами уповноважених осіб, які візуально ідентичні підписам керівника позивача І.В. Попова та керівника ТОВ "Фортуна Альянс" - І.О. Сергіної.

ТОВ "ТД "Папір-Мал" виписано ТОВ "Фортуна Альянс" податкову накладну від 31.07.2015 №134 на загальну суму 897180,00 грн. (в т.ч. ПДВ 149530 грн.).

Під час судового розгляду справи встановлено, та підтверджується висновками акту перевірки, що оплата за поставлені товари та виконані роботи, проведена не в повному обсязі та обліковується як кредиторська заборгованість на рахунку 631.

Для вирішення спору суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.

Більш того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду у вищевказаних рішеннях відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі - Правила), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, такими документами є видаткові накладні, які надані під час розгляду справи та, як установлено судом, відповідають вимогам законодавства.

Суд врахував, що первинні бухгалтерські документи від ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" та ТОВ "Зеріс" не мають недоліків щодо форми та змісту.

На момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Доводи відповідача щодо невідповідності основних видів діяльності контрагентів позивача ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" (рекламні послуги) та ТОВ "Зеріс" (транспортне оброблення вантажів) змісту вищевказаних господарських операцій поставки товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно з даними ЄДРПОУ серед видів діяльності ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" є «Неспеціалізована оптова торгівля» (КВЕД 46.90), а ТОВ "Зеріс" - «Інша діяльність щодо поводження з відходами» (КВЕД 39.00), що відповідає змістам господарських операцій (поставка паперових виробів ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" та поставка макулатури ТОВ "Зеріс").

Щодо доводів відповідача та висновків акту перевірки стосовно недоліків у довіреностях, виданих директору позивача Попову І.В. на отримання ТМЦ, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Як установлено судом вище, отримання ТМЦ та виконаних робіт здійснювалось директором позивача Поповим І.В. , про що свідчать відповідні видаткові накладні та акти.

Отже, участь вказаної особи у вчиненні господарських операцій доведена, а доводи відповідача щодо певних недоліків документів не спростовують їх здійснення.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю (висновки Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №814/937/15).

Стосовно доводів відповідача про недостатність у ТОВ "Фортуна Альянс" трудових ресурсів для виконання будівельних робіт, суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №815/3526/17 відповідно до яких норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №814/937/15 відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону №996-ХІV: економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;

- наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної;

- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. За певних інших обставин документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Крім того, станом на час судового вирішення спору відсутні вироки та кримінальні провадження щодо вищевказаних обставин.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Тому суд дійшов висновку про відсутність сукупності достатніх обставин вважати, що господарські операції позивача з контрагентами, на підставі яких він включив суми коштів у податковий кредит, не мали реального характеру.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження фактів виписування податкових накладних з метою надання/отримання податкової вигоди.

Згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Перелічені вище податкові накладні позивачу виписані контрагентами з дотриманням правила "першої події".

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1, 2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд врахував відсутність недоліків при складанні та оформлені вказаних вище податкових накладних.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не надані докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача та його контрагентів щодо незаконного отримання позивачем податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями, тому вказана обставина є недоведеною. Натомість позивачем доведено факт придбання товару, отримання ремонтно-будівельних робіт.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2016 №0001952200, №0001991401 є незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2016 №0001952200 та №0001991401.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Папір-Мал" (18007, м.Черкаси, вул. Благовісна, буд.195, код ЄДРПОУ 38305278);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 43142920).

Повне судове рішення виготовлено 26.03.2021.

Суддя О.А. Рідзель