Рішення № 95846035, 22.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року справа № 580/5886/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,

представника позивача - Ченцова О.Є. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

21.12.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18007, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, буд.4; код ЄДРПОУ 25576385) (далі - позивач) до Управління Держпраці у Черкаській області (18001, м.Черкаси, бульв.Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 01.12.2020 №ЧК-295/1548/АВ-ЧК 476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-48 та від 01.12.2020 №ЧК-295/1548/АВ-ЧК 476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-49.

Додатково просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування зазначено про прийняття оскаржуваних рішень за відсутності факту порушення позивача та з виходом за межі предмета перевірки.

Ухвалою від 22.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та вирішив справу розглянути правилами загального позовного провадження. Того ж дня суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

19.01.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що спірні рішення прийняті у зв`язку з неповним виконанням позивачем приписів про усунення порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, у сфері зайнятості населення.

17.02.2021 та 16.03.2021 позивач суду надав додаткові письмові пояснення, в яких акцентував, що повний остаточний розрахунок з колишнім працівником здійснив до дати акту та приписів, а відповідач не обґрунтовано здійснив повторну перевірку, якою виявив новий склад порушення, чим вийшов за межі предмета перевірки.

У підготовчому провадженні суд долучив всі подані сторонами документи в якості доказів, задовольнив клопотання відповідача про судовий розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Навесні 2020 року на адресу відповідача та Державної служби України з питань праці звернувся письмовими заявами ОСОБА_1 з проханням провести перевірку та вжити заходи щодо позивача з приводу нарахування та виплати йому заробітної плати з 16.10.2013 до дня його незаконного звільнення.

21.05.2020 Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №709/90/20, яким визнав незаконним і скасував наказ позивача про звільнення ОСОБА_1 , поновив його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я позивача. Також присудив стягнути на його користь: 33615,30грн. - середній заробіток за вимушений прогул, 60,00грн - витрати на відрядження, моральну шкоду в сумі 5000,00грн. Рішення набрало законної сили 30.09.2020.

28.05.2020 позивач видав наказ №57 про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

18.06.2020 посадові особи відповідача склали акт про інспекційне відвідування №ЧК237/1548/АВ, на підставі якого інспектор праці Яворський В.А. відповідно до службового посвідчення НОМЕР_1 видав припис ЧК-295/1548/АВ/П про необхідність усунення позивачем у термін до 18.08.2020 виявлених порушень:

1) ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці» - не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці. У наданих табелях за 2017-2019 роки виявлено недостовірний облік робочого часу, зокрема за квітень-червень 2017 року, травень-серпень 2019 року. Службові особи позивача пояснили, що у квітні 2017 року керівник структурного підрозділу надав уточнюючий табель обліку нічних годин після виплати заробітної плати, з огляду на що перерахунок заробітної плати здійснений у квітні 2017 року, при нарахуванні святкових та нічних не донараховано 1,52грн. Протягом січня-квітня 2018 року у зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не відповідно до фактично відпрацьованого часу. Зокрема, нарахування та виплата заробітної плати коригувалися протягом наступних 4 місяців. За травень-серпень 2019 року у зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не за фактично відпрацьований час;

2) ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), ст.ст.12, 33 ЗУ «Про оплату праці», п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), - відповідно до наказу від 06.10.2014 з 01 жовтня встановлено посадовий оклад 1233грн. Індексація в 2014 році за вересень-грудень виплачена не в повному обсязі при базових місяцях грудень 2013 року, серпень 2014 року. У вересні-грудні 2014 року індексація проведена не в повному обсязі, за 2015 рік індексація нарахована та виплачена з порушенням вимог Порядку №1078. У червні 2017 року помилково нараховано індексацію в сумі 62,31грн (базовий місяць квітень). Щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати працівникам у липні-вересні 2019 року - належна індексація не проводилася;

3) ст.127 КЗпП - у червні 2017 року помилково нараховано індексацію в сумі 62,31 (базовий місяць квітень). За такими базовим місяцем індексація не передбачена. Тому у наступному місяці здійснене відрахування (62,31грн). Протягом січня-квітня 2018 року у зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не відповідно до фактично відпрацьованого часу. Зокрема, нарахування та виплата заробітної плати коригувалися протягом 4 наступних місяців. За травень-серпень 2019 року в зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не відповідно до фактично відпрацьованого часу. Нарахування та виплати заробітної плати коригувалися протягом наступних 4 місяців.

Вказаний припис вручений керівнику позивача 18.06.2020, що підтверджується його підписом.

29.07.2020 позивач перерахував ОСОБА_1 кошти - донараховану зарплату в сумі 1,23грн. згідно з приписом від 18.06.2020, що підтверджується його відомістю розподілу виплат.

З 12 до 13 серпня 2020 року посадові особи відповідача - інспектори праці Кучер Г.О., Шевченко М.В. на підставі службових посвідчень №№360, 374 провели в присутності представників позивача інспекційне відвідування його діяльності, про що склали акт від 13.08.2020 №ЧК476/374/АВ. У ньому зафіксовані допущені позивачем 8 порушень вимог законодавства про працю:

1) ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці» - не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці. У наданих табелях за 2017-2019 роки виявлено недостовірний облік робочого часу, зокрема за квітень-червень 2017 року, травень-серпень 2019 року. Службові особи позивача пояснили, що у квітні 2017 року керівник структурного підрозділу надав уточнюючий табель обліку нічних годин після виплати заробітної плати, з огляду на що перерахунок заробітної плати здійснений у квітні 2017 року при нарахуванні святкових та нічних не донараховано 1,52грн. Протягом січня-квітня 2018 року у зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не відповідно до фактично відпрацьованого часу. Зокрема, нарахування та виплата заробітної плати коригувалися протягом наступних 4 місяців. За травень-серпень 2019 року у зв`язку з недостовірним обліком робочого часу заробітна плата нарахована та виплачена не за фактично відпрацьований час;

2) п.5 Порядку №1078 - при базовому місяці грудень 2013 року за період з листопада 2014 року до грудня 2015 року індексація заробітної плати нарахована та виплачена не в повному обсязі;

3) ст.115 КЗпП, п.3 постанови КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» - при проведенні розрахунку середньої заробітної плати для обчислення за дні щорічної відпустки ОСОБА_1 у липні, вересні, жовтні 2017 року заробітна плата врахована не в повному обсязі;

4) ст.ст.96, 97, 98, 115 КЗпП - посадові оклади працівникам Загону визначаються на підставі наказу МВС України від 14.08.2015 «Про затвердження Умов оплати бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Однак згідно з наказом Управління ДСНС України в Черкаській області від 10.01.2017 №5 «Про встановлення посадових окладів працівникам» ОСОБА_1 встановлено в меншому розмірі, ніж передбачено працівникам 5 розряду: посадовий оклад в січні-березні 2017 року нарахований у розмірі 1888,00грн, а не 2176,00грн. Перерахунок обов`язкових надбавок, які нараховуються на посадовий оклад, а саме надбавка за вислугу років, надбавка за класність водію, надбавка за особливі умови праці не проведено;

5) ст.115 КЗпП - перевіркою особових рахунків, штатних розписів встановлено, що підвищення посадового окладу ОСОБА_1 проведено в січні 2019 року. Відповідно до Порядку №1078 передбачено проведення індексації заробітної плати ОСОБА_1 у липні-серпні 2019 року. Належна індексація заробітної плати за липень-серпень 2019 року нарахована та виплачена у вересні 2019 року;

6) ст.116 КЗпП - ОСОБА_1 звільнено згідно з наказом від 13.01.2020 №7 з 11.01.2020, а про нараховані суми, належні до виплати при звільненні, адміністрація позивача його не повідомила;

7) ст.116 КЗпП - остаточний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 проведений згідно з платіжним дорученням від 22.01.2020 №22, перераховано на картковий рахунок 23.01.2020;

8) ст.117 КЗпП - звільненому працівнику - ОСОБА_1 не проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час фактичної затримки.

Акт підписаний позивачем без зауважень.

Того ж дня зазначені інспектори праці винесли позивачу припис №ЧК-476/374/АВ/П про необхідність усунення всіх вищевикладених порушень у термін до 07.09.2020. Припис вручений керівнику позивача 19.08.2020, що підтверджується його підписом.

08.09.2020 позивач склав платіжні доручення №№894-897 про доплату ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до припису від 13.08.2020: військового збору в сумі 69,98грн., податку з доходів фізичних осіб - 839,74грн., кошти заробітної плати - 3755,52грн, єдиний соціальний внесок - 1026,35грн. Відомістю розподілу витрат та штампами банку на платіжних дорученнях підтверджується перерахування коштів ОСОБА_1 09.09.2020.

Крім того згідно з платіжними дорученнями від 06.10.2020 №№1073-1076, відомістю про розподіл коштів підтверджується перерахування ОСОБА_1 присудженого рішенням суду від 21.05.2020 у справі №709/90/20 середнього заробітку - 27060,32грн, ПДФО - 6050,75грн, ЄСВ - 7395,37грн, військового збору - 504,23грн.

11.09.2020 позивач надіслав відповідачу лист вих.№670/01-03 про виконання вимог вищевказаних приписів: щодо доплати заробітної плати за січень 2014 року до жовтня 2017 року згідно з приписом від 13.08.2020 - платіжним дорученням №884 від 03.09.2020 перераховано 4227,70грн; щодо доплати за січень 2020 року згідно з тим же приписом - платіжним дорученням №896 від 08.09.2020 перераховано 3755,52грн; здійснено обов`язкові відрахування. На підтвердження додав копії платіжних доручень №№882-896.

11.11.2020 відповідач з метою з`ясування стану виконання вищевказаних приписів видав направлення №833 посадовим особам Ткаченко Л.І. , Тимошенко А.Г. для здійснення позапланового заходу в позивача у періоді з 12 до 18.11.2020. Цей захід проведено 12.11.2020, про що складено акт №ЧК-295/1548/АВ-ЧК476/374/АВ-ЧК-704/П/375 (далі - Акт).

В Акті зазначено про повне виконання пунктів 2-3 припису №ЧК-295/1548/АВ/П та пунктів 2-7 припису №ЧК-476/374/АВ/П, неповне виконання п.8 останнього припису та невиконання пунктів №1 обох приписів. Зокрема, відображено наявність порушень:

ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці» - згідно з табелем обліку робочого часу за вересень 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 4 робочі дні. Відповідно до розрахункового листа за вересень йому нарахована заробітна плата не відповідно до табеля обліку робочого часу за вказаний період;

ч.1 ст.117 КЗпП - у разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівнику сум у день звільнення, при відсутності спору про право їх розмір, виплачується середній заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку. ОСОБА_1 не в повному обсязі нараховано середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

30.11.2020 позивач направив відповідачу лист вих.№868/01-03, в якому зазначив, що зафіксувавши порушення за вересень 2020 року, відповідач вийшов за межі предмету перевірки, оскільки був зобов`язаний перевірити стан виконання приписів щодо порушень, які мали місце станом на 13.08.2020. Щодо другого порушення стверджував, що виконав його у повному обсязі.

01.12.2020 відповідач виніс спірні постанови про накладення штрафу в розмірі 5000,00грн кожна за порушення законодавства про працю та зайнятість населення:

№ЧК-295/1548/АВ-ЧК476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-48 - за невиконання приписів від 18.06.2020 та від 13.08.2020, а саме згідно з розрахунковим листом за вересень 2020 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата не відповідно до табеля обліку робочого часу за вказаний період, чим порушено ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці»;

№ЧК-295/1548/АВ-ЧК476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-49 - за невиконання припису від 13.08.2020, а саме невиплата середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, чим порушено ст.117 КЗпП.

10.12.2020 відповідач направив позивачу лист вих.№11830/01-04/10489, в якому акцентував увагу, що під час інспекційного відвідування встановлено, що належні до виплати ОСОБА_1 при звільненні були виплачені не 23.01.2020, а 27.02.2020, що підтверджується звітом за господарськими операціями за 27.02.2020. Отже, не в повному обсязі виконано вимоги п.8 припису №ЧК476/374/АВ/П.

Тому позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.

Для вирішення спору суд врахував установлений ст.19 Конституції України обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах повноважень і спосіб, що визначені законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - ЗУ №877-V) підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно з положеннями ч.ч.7-8 ст.7 ЗУ №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Він не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Право відповідача застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом, передбачене в ч.1 ст.8 ЗУ №877-V.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823).

Звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю відповідно до підп.1 п.5 Порядку є підставою для здійснення інспекційних відвідувань.

Згідно з підп.7 п.10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до п.12 Порядку №823 інспекторам праці забороняється:

1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;

2) підміняти працівників об`єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об`єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;

3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об`єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам;

4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;

5) розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов`язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;

6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги;

7) вилучати в об`єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютери та їх частини;

8) проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування (п.20 Порядку №823).

Згідно з п.21 Порядку №823 він вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Строк, який має бути наданий для усунення виявлених порушень законодавство не встановлює. Однак при його визначенні та встановленні посадова особа органу державної влади з метою дотримання принципу верховенства права та визначених ст.3 ЗУ №877-V принципів державного нагляду має врахувати зміст виявленого порушення задля надання об`єкту відвідування реальної можливості виконати припис.

Відповідно до п.22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Проаналізувавши викладене суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний врахувати факти, які стосуються виконання виданих ним приписів, тобто тих, які виникли після їх прийняття. Тому аналіз відповідачем фактів оплати позивачем коштів ОСОБА_1 , звернення якого слугувало підставами для проведення інспекційних відвідувань позивача, після 13.06.2020 та 18.06.2020 відповідає межам його повноважень та протилежні доводи позивача не обґрунтовані.

Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст.11 ЗУ №877-V зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Суд урахував, що вказані вище приписи відповідача позивачем не оспорювалися та є чинними. Встановлений у них строк є достатнім для усунення позивачем виявлених порушень. Тому підлягали повному та безумовному виконанню.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №506).

Згідно з п.2 Порядку №506 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідальність за порушення законодавства про працю визначена ст.265 КЗпП. Зокрема, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

вчинення порушення, передбаченого абзацом дев`ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Щодо зафіксованих в актах порушень і стану їх виконання суд урахував.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно зі ст.94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - ЗУ №108/95-ВР) норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно з абзацом п`ятим ст.95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством на підставі вимог ст.33 ЗУ №108/95-ВР.

Оплата праці працівників згідно зі ст.97 КЗпП здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.110 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Строки виплати заробітної плати визначені ст.115 КЗпП. Зокрема, вона виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Позивач не заперечував дійсність відображених в актах порушень щодо неналежної оплати праці працівників, у т.ч. ОСОБА_1 - у розмірах, що не відповідав затвердженому окладу, неналежне обчислення та невиплата індексації, оплата праці не відповідно до відпрацьованого часу.

Відповідно до абзацу другого ст.30 ЗУ №108/95-ВР роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

В згаданому вище Акті відповідача від 11.11.2020 відображено, що позивач допустив оплату праці ОСОБА_1 за вересень 2020 року не відповідно до табеля обліку відпрацьованого робочого часу та пункт 1 приписів від 18.06.2020 та 13.08.2020 не виконане. Тобто позивач не усунув виявлені відповідачем порушення у формі недостовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат, про що зазначено в приписах №№ЧК-295/1548/АВ/П, ЧК-476/374/АВ/П, та продовжує допускати цей вид порушення.

Як зазначено вище, пунктом №1 припису від 18.06.2020 встановлено порушення ч.2 ст.30 ЗУ №108/95-ВР, у т.ч. в табелях за 2017-2019 роки виявлено недостовірний облік робочого часу, зокрема за квітень-червень 2017 року, травень-серпень 2019 року, протягом січня-квітня 2018 року.

У спростування вказаного факту позивач не надав жодного доказу.

Отже, порушення вимог ч.2 ст.30 ЗУ №108/95-ВР не усунене, а спірна постанова №ЧК-295/1548/АВ-ЧК476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-48 правомірна.

Згідно зі ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, оплата вимушеного прогулу, присуджена судом під час вирішення трудового спору про поновлення працівника на роботі та відшкодування коштів за час затримки розрахунку при звільненні є різними видами сум коштів, належних до виплаті особі.

Під час проведення позапланових заходів відповідач встановив несвоєчасність виплати сум коштів ОСОБА_1 , зокрема належних до виплати при звільненні 11.01.2020. Під час перевірки виконання припису від 13.08.2020 відповідач з`ясував, що позивач частково виконав пункт №8: нарахував за таке порушення середній заробіток згідно з вимогами ст.ст.116-117 КЗпП за період з 11.01.2020 до 23.01.2020, хоча компенсацію витрат відрядження вказаній фізичній особі здійснено 27.02.2020 у сумі 120,00грн, що підтверджується Звітом позивача за господарськими операціями за 27.02.2020. Отже, порушення щодо не нарахування звільненому працівнику відшкодування згідно зі ст.117 КЗпП усунене неповністю. Тому спірна постанова №ЧК-295/1548/АВ-ЧК476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-49 прийнята правомірно.

Вказані вище встановлені судом обставини підтверджують, що позивач допустив порушення вимог трудового законодавства щодо належного обліку та належної оплати праці, дотриманні гарантій працюючим працівникам. Щодо виявлених порушень позивач усунув лише частину, оскільки, здійснивши донарахування заробітної плати у зв`язку з оплатою праці працівникам не відповідно до фактично відпрацьованого часу та з порушенням встановленого розміру посадового окладу, що призвело до неналежної виплати надбавок і доплат, з порушенням строків виплати, не здійснив повного нарахування та виплати передбаченого ст.117 КЗпП середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, відповідач не допустив порушень закону та правомірно притягнув позивача до відповідальності, а заявлені позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18007, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, буд.4; код ЄДРПОУ 25576385) до Управління Держпраці у Черкаській області (18001, м.Черкаси, бульв.Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) про визнання протиправними та скасування постанов від 01.12.2020 №ЧК-295/1548/АВ-ЧК 476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-48 та від 01.12.2020 №ЧК-295/1548/АВ-ЧК 476/374/АВ-ЧК-704/П/375/ІП-ФС-49.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане 29.03.2021.