Ухвала суду № 95845757, 29.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1686/19

УХВАЛА

29 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши заяву про прийняття звіту у справі 560/1686/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати призначеної пенсії. 10 вересня 2019 року суд позов задоволив.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року - без змін.

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі. Покликається на те, що відповідач рішення судів не виконує.

Суд задоволив заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №560/1686/19 та зобов`язав відповідача подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 10 вересня 2019 року у цій справі.

Від Головного управління надійшов звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року. Суд призначив розгляд заяви про прийняття звіту про виконання рішення суду в порядку письмового провадження, ухвалу скеровано сторонам.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення суду від 10 вересня 2020 року виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено, розрахована сума боргу 76 841,16 грн. з виплати пенсії.

Відповідач зазначає, що кошти за період з 01.08.2014 року по 30.04.2019 року в сумі 76 841,16 грн. обліковані в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та будуть виплачені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже пенсія за період з 01.08.2014 року по 30.04.2019 року в сумі 76 841,16 грн. позивачці не виплачена, чого сам відповідач не заперечує.

Перелік підстав припинення виплати пенсії визначений частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Посилання відповідача на неможливість виплати пенсії у зв`язку з відсутністю окремого порядку виконання рішень суду судом відхиляються як необґрунтовані.

Відповідач фактично визнає те, що пенсійні кошти нараховані та обліковані в органі Пенсійного фонду саме як заборгованість по виплаті пенсії, однак вважає, що виплата таких коштів повинна здійснюватись лише після прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України.

Механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою КМУ від 22.08.2018р. № 649 (далі - Порядок № 649). Згідно з пунктами 5, 6, 8, 10 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник ( Головне управління ПФУ) подає до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п.11 Порядку № 649).

Водночас, незважаючи на те, що судом у цій справі зобов`язано пенсійний орган виплатити позивачці пенсію, Головне управління не надало доказів вчинення ним дій щодо виплати нарахованої заборгованості, що свідчить про неповне виконання судового рішення на момент подання боржником звіту.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Покликання відповідача на відсутність фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення.

Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують (листи про відсутність коштів не є належними доказами), порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном. Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У справі "Шмалько проти України" Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази.

Оскільки відповідачем не надано доказів вчинення будь-яких дій для отримання фінансування з метою виконання судового рішення у цій справі, суд вважає, що поданий відповідачем звіт з додатками не свідчить про повне та належне виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Своїм звітом орган Пенсійного фонду нівелює значення судового рішення ( правова позиція щодо аналогічного питання підтримана Верховним судом, ухвала від 04.05.2020 справа №160/3586/19). Зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 року зазначено наступне: «здійснення лише перерахунку (розрахунку) пенсії, та не здійснення її виплати, у зв`язку з цим, наявні підстави для встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу».

Відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що відповідачем судове рішення виконане повністю не було, відповідачу встановлюється новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду. До спливу наданого судом нового строку відповідач зобов`язаний подати звіт про повне виконання рішення суду на користь позивачки, тобто про виплату їй нарахованих та облікованих у ГУ ПФУ коштів. Неподання такого звіту або якщо суд прийде до висновку про необґрунтованість бездіяльності, може бути підставою для вирішення питання застосування штрафу до відповідальної особи згідно з положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт від 23.10.2020 року таким, що не підтверджує повне та належне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в сумі 76 841,16 грн.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк (20 робочих днів) з дати отримання цієї ухвали для подання Хмельницькому окружному адміністративному суду звіту про повне виконання рішення суду від 10 вересня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок