Рішення № 95845506, 29.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2021 року № 520/6405/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в особі відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства про визнання незаконними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в особі відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати незаконними дії та рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства) № 20304000185121/144 від 27.04.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, призначеної згідно зі до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, відповідно до поданої заяви від 21.04.2020 на підставі довідки прокуратури Харківської області від 17.04.2020 № 18-338;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділ з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства) здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2017 перерахунок та в подальшому перераховувати і виплачувати пенсію за вислугою років, передбачену ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001, на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) прокуратури області, у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, щомісячних премій, суми відпускних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки, індексації, без обмежень її розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунки пенсії та її виплати, виплачуючи різницю в пенсії за минулий час;

- зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії;

- стягнути з Державного бюджету України на його користь витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є необґрунтованим та протиправним, таким, що грубо порушує права позивача, законні інтереси та норми Конституції України. На підставі вищевикладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою судді від 09.09.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі

Ухвалою суду від 09.09.2020 року зупинено провадження по справі №520/13671/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (Пз/9901/9/20).

Ухвалою суду від 03.03.2021 відновлено провадження у справі.

Представник відповідача, у встановлений судом строк, надав відзив на адміністративний позов, в якому представник позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи викладені у відзиві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугою років у розмірі 80% середнього заробітку за посадою, яку призначено йому на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 5 листопада 1991 року, що підтверджується копією розпорядження від 08.11.2017 (а.с.195) та з 01.10.2020 здійснено відповідний перерахунок розміру пенсії з розрахунку 60% від заробітку, що підтверджено копією розрахунку пенсії (а.с. 196).

21 квітня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Харківської області від 17.04.2020 р. №18-338 з 01.10.2017 року в розмірі 90% від суми заробітної плати (а.с.152-153).

Рішенням №20304000185121/144 від 27.04.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій №28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії розмірі 90% від розміру заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів, Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

При цьому , пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Міністерством соціальної політики України та Офісом Генерального прокурора погоджено порядок дій при перерахунку пенсій працівників органів прокуратури (далі Порядок).

Відповідно Порядку перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури за зверненням пенсіонерів на підставі довідок про заробітну плату, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі її складових). Крім того форма наданої заявником довідки для перерахунку довідки не відповідає наведеній у Порядку (а.с.155).

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.

Перевіряючи оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, враховуючи правові висновки рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд наголошує, що предметом спору у справі №520/761/21 є нездійснення суб`єктом владних повноважень перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Це право, відповідно до частини 2 статті 46 Конституції України, гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел, і забезпечується частиною 2 статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ в розмірі 60 % від суми місячної заробітної плати.

Тобто, станом на дату призначення позивачу пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 № 1789-ХІІ передбачали її виплату, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII, які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 №1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина 15 (у новій редакції цієї статті) серед іншого передбачала, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії встановлено, що з 01 січня 2015 року частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28 грудня 2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (за винятком окремих його положень), стаття 86 якого також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, містились у частинах 13, 18 статті 50-1 цього Закону.

Отже, з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Згідно з частиною 13 статті 86 Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом було віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Однак, Кабінетом Міністрів України такого порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а потім частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) затверджено не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-Міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VIII, визнана протиправною.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р/П/ положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

За змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача.

Тих самих висновків дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 14.09.2020 року по справі №560/2120/20.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.

Приймаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії, відповідач не зазначив, які складові заробітної плати в наданій довідці відсутні або включені безпідставно.

Таким чином, у суду немає підстав для сумнівів у актуальності розміру заробітної плати, зазначеної у довідці про заробітну плату.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2.24 Порядку №22-1 при призначенні (перерахунку) пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 цього розділу, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

Отже, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із п. 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпунктами 2-4 п.2.1 Порядку №22-1 не передбачено подання встановленої форми документу (довідки) про розмір заробітної плати особі, що подається для перерахунку пенсії.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Харківської області від 17 квітня 2020 року № 18-338.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства) № 20304000185121/144 від 27.04.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, призначеної згідно зі до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, відповідно до поданої заяви від 21.04.2020 на підставі довідки прокуратури Харківської області від 17.04.2020 № 18-338 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. В даному випадку щодо відмови у здійсненні перерахунку суб`єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме - прийнято рішення про відмову.

Відтак, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, позаяк суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у здійсненні відповідного перерахунку пенсії.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділ з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства) здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2017 перерахунок пенсії за вислугою років, суд зазначає наступне.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 р. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

Тих самих висновків дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 14.09.2020 року по справі №560/2120/20.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спираючись на висновки, викладені суддями Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-338 від 17.04.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо вимог позивача, щодо виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснивши разово та однією сумою, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.

Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Крім того, слова «разово» та «однією сумою» є позовними вимогами з одним й тим же самим смисловим навантаженням. У зв`язку з чим позовна вимога підлягає задоволенню в частині здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 13.12.2019 року однією сумою.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділ з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства) в подальшому перераховувати і виплачувати пенсію ОСОБА_1 за вислугою років, передбачену ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001, на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) прокуратури області, у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, щомісячних премій, суми відпускних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки, індексації, без обмежень її розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунки пенсії та її виплати, виплачуючи різницю в пенсії за минулий час, суд зазначає наступне.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем по справі при здійсненні перерахунку пенсії позивачу та виплаті суми заборгованості буде у будь-який спосіб зменшено суму перерахованої пенсії з 13.12.2019, або обмежено виплату перерахованої пенсії, або не буде враховано визначених у довідці від 17.04.2020 № 18-338 складових для перерахунку пенсії, тому позовна вимога позивача у цій частині не підлягає задоволенню, оскільки заявлена наперед та стосуються правовідносин, які ще не склались.

Оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не може вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, і таки вимоги є передчасними.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в особі відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства про визнання незаконними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20304000185121/144 від 27.04.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, призначеної згідно зі до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, відповідно до поданої заяви від 21.04.2020 на підставі довідки прокуратури Харківської області від 17.04.2020 № 18-338.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-338 від 17.04.2020, з урахуванням раніше проведених виплат, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 13.12.2019 року однією сумою.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.