Ухвала суду № 95845347, 29.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року № 520/553/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Плеханівська, 11, м. Харків) про визнання помилковим запису у свідоцтві про народження та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати запис у свідоцтві про народження позивача № НОМЕР_1 від 14 липня 1945 року, щодо національності матері ОСОБА_2 - «росіянка», як помилковий; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до відповідних актових записів та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а саме: про народження матері позивача ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 28 липня 1950 року, виданим м. Дубовка Сталінградського районного ЗАГСу, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 444 від 24.11.1921 - в строку національність матері ОСОБА_3 внести запис «німка»; про народження позивача ОСОБА_4 № 205649 від 14 липня 1945 року національність матері ОСОБА_2 з «росіянки» на «німку»; про народження дочки позивача ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження м. Харкова (Палац новонароджених) було зроблено актовий запис №10165 виданого 01 грудня 1967 року національність позивача, у графі «національність матері» ОСОБА_4 з «українки» на «німку»; про шлюб № НОМЕР_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , складеного 31 серпня 1979 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_7 з «росіянки» на «німку»; про шлюб № НОМЕР_4 ОСОБА_1 і ОСОБА_9 , складеного 25 вересня 1966 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_4 з «українки» на «німку».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.

08.02.2021 до суду надійшло клопотання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому представник просив закрити провадження у справі з тих підстав, що дана справа, виходячи з суб`єктного складу сторін та суті спору, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління міністерства юстиції в Харківській області із заявою про виправлення помилки та зміни національності у відповідних актових записах, а саме про народження матері позивача ОСОБА_2 (серія НОМЕР_2 від 28.07.1950 року, виданим м. Дубовка Сталінградського районного ЗАГСу, про що в книзі записів актів громадського стану про народження зроблено запис №444 від 24.11.1921) - в строку національності матері ОСОБА_3 внести запис «німка»; про народження ОСОБА_4 №205649 від 14.07.1945 - національність матері ОСОБА_2 з «росіянки» на «німку»; про народження доньки позивача ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження м. Харкова було зроблено актовий запис №10165, виданого 01.12.1967 року - національність позивача - національність матері ОСОБА_11 з «українка» на «німку»; про шлюб №754, складеного 31.08.1979 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_7 з «росіянки» на «німку»; про шлюб №5357, складеного 25.09.1966 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_4 з «українки» на німку».

Листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.08.2019 №4478/15.3-0404 повідомлено позивача, що питання зміни національності не відносяться до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність і був відмінений Указом Президента України від 27.01.1999 №70/99 «Про зміни та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Президента України».

Не погоджуючись із відмовою позивача у внесенні змін до актового запису, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Позивач зазначає, що відносить себе до німецької нації, її прабабуся, мати і бабуся, дочка і онуки - справжні німці, і на даний час позивач бажає виправити допущену помилку в їх національності. Встановлення факту національності, як зазначає позивач, необхідне для впорядкування документів, реалізації особистих прав - підтвердження німецького походження її роду. Крім того, для позивача даний факт має юридичне значення, оскільки за новими положеннями законодавства, громадяни німецького походження надаються окремі пільги та гарантії, а ситуація, що склалася, може позбавити позивача та її нащадків права скористатися вказаними правами.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (ч.4 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

За змістом частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

За змістом пункту 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з пунктом 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої-четвертої статті 9 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону № 2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

За пунктом 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до пункту 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

За змістом пункту 2.13 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: 2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пункту 2.13.12 Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є визнання запису у свідоцтві про народження позивача № НОМЕР_1 від 14 липня 1945 року, щодо національності матері ОСОБА_2 - «росіянка», як помилковий; зобов`язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до відповідних актових записів та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а саме: про народження матері позивача ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 28 липня 1950 року, виданим м. Дубовка Сталінградського районного ЗАГСу, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 444 від 24.11.1921 - в строку національність матері ОСОБА_3 внести запис «німка»; про народження позивача ОСОБА_4 № 205649 від 14 липня 1945 року національність матері ОСОБА_2 з «росіянки» на «німку»; про народження дочки позивача ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження м. Харкова (Палац новонароджених) було зроблено актовий запис №10165 виданого 01 грудня 1967 року національність позивача, у графі «національність матері» ОСОБА_4 з «українки» на «німку»; про шлюб № НОМЕР_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , складеного 31 серпня 1979 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_7 з «росіянки» на «німку»; про шлюб № НОМЕР_4 ОСОБА_1 і ОСОБА_9 , складеного 25 вересня 1966 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції національність нареченої ОСОБА_4 з «українки» на «німку».

Отже, спір у цій справі виник через відмову відповідача внести зміни до актових записів в частині національності позивача та її рідних.

Велика Палата Верховного Суду у справі (№ 807/45/17), фактичні обставини якої подібні до цієї, висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії.

З посиланням на наведені норми законодавства, а також на частини першу, другу статті 16 Цивільного кодексу України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року № 11-927апп18 зазначила, що позов про зобов`язання внести зміни до актового запису спрямований на захист права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення в актовому записі щодо свого народження інформації про належність батька до польської національності, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, не просив визнати неправомірними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін щодо його громадянства в уже існуючий актовий запис, спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 425/2737/17 та постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року по справі №816/910/17.

Дана справа, виходячи з суб`єктного складу сторін та суті спору, підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо клопотання відповідача про залучення Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у якості відповідача до участі у справі, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у зв`язку із неналежністю розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Плеханівська, 11, м. Харків) про визнання помилковим запису у свідоцтві про народження та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Єгупенко