Рішення № 95845246, 29.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/196/21

29 березня 2021 року м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого суді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення рішення про розподіл судових витрат у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 12 лютого 2020 року №Ф-7155-54У

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 №Ф-7155-54У.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №500/196/21 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 №Ф-7155-54У; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн.

12.03.2021 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення судового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 908,00 грн сплаченого судового збору, 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 25,00 грн витрат на банківський переказ судового збору, 37,00 грн витрат на поштову кореспонденцію за надіслання адміністративного позову до суду.

Ухвалою суду від 22.03.2021 призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви.

26.03.2021 представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні заяви представника позивача та вказує, що адвокатом жодних документів на підтвердження обсягу робіт не надано, натомість дана справа є незначної складності. Просить розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення розглядати без його участі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без його участі.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

В силу статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 та ч.7 ст. 139 КАСУ України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано квитанцію про сплату комісії за судовий збір у розмірі 25,00 грн від 19.01.2021 №0.0.1983726483.2 та квитанції Укрпошти від 19.01.2021 про сплату 37,00 грн на поштову кореспонденцію за надіслання адміністративного позову до суду.

Також на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача подано Договір про надання послуг правової допомоги від 18.11.2020, а також копію квитанції №1 від 10.03.2021 про оплату наданих послуг в сумі 4500,00 грн.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи те, що представником позивача не надано суду доказів про обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, а також те, що дана справа є незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними, а розмір заявлених витрат є завищений.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

При цьому суд зазначає, що оскільки при ухваленні рішення у справі 500/196/21 судом було вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, суд приходить до висновку, що заява представника позивача у цій частині до задоволення не підлягає.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат з відповідача, з прийняттям додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн та 62,00 грн понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №500/196/21 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. та 62,00 грн понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 44143637.

Головуючий суддя Баранюк А.З.