Рішення № 95845176, 24.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/4433/20

24 березня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача Катеринюк Х.М.

представника відповідача Матуса Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Фермерського господарства "Калина-3" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Калина-3", в якому просить стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 в сумі 6778,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В порушення вищевикладених вимог відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 в розмірі 6778,14 грн., тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.01.2021 відповідач через відділ документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив залишити позовну заяву без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

04.02.2021 ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 02.03.2021.

08.02.2021 представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, а 01.03.2021 заяву про поновлення строку звернення до суду.

02.03.2021 в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 24.03.2021.

24.03.2021 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду представник відповідача подав додаткові пояснення.

В судовому засіданні 24.03.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2021 позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та просила задовольнити.

Представник відповідача визнав позовні вимоги щодо стягнення частини заборгованості за вересень 2020 року в сумі 176,38 грн, в решті частини задоволення позову заперечив за пропуском строку звернення до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких міркувань.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Калина-3" зареєстроване як юридична особа 06.10.1992 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та взяте на облік у позивача як платник страхових внесків і зобов`язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідачу за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 нараховано 6778,14 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за вказаний період направлені на адресу відповідача, проте сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії Фермерським господарством "Калина-3" не сплачена.

Відповідач не оскаржив у судовому порядку розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже фактично погодився з сумами, вказаними у них.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (пункт 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законами №2613-IV від 31.05.2005, №107-VI від 28.12.2007, №614-VIII від 15.07.2015, в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідний обов`язок підприємств (платників збору) відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій передбачається і чинними нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено. Пенсійний фонд вчасно і в повному обсязі виплачує пільгові пенсії, тому обов`язок підприємства - вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом та не збільшувати собі борг з відповідних платежів.

Судом встановлено, що в порушення вищенаведених вимог законодавчих актів, відповідач - Фермерське господарство "Калина-3", що є платником відповідного збору за місцем своєї реєстрації в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, не здійснює необхідного відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Так, за спірний період з 01.10.2017 по 30.09.2020 на адресу відповідача надсилалися повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" по пенсіонеру ОСОБА_1 від 08.11.2017 №18134 і №18139/17, від 07.12.2017 №19642/07, від 15.01.2019 №523/07, від 15.07.2019 №8216/05-03, від 05.08.2019 №8683/05-03, від 02.09.2019 №9557/05-03, від 09.01.2020 №152/05-03, від 10.02.2020 №1900-0503-8/856, від 10.03.2020 №1900-0503-8/2737, від 03.04.2020 №1900-0503-8/4165, від 06.05.2020 №1900-0503-8/5374, від 03.09.2020 №1900-0503-8/13359.

Тобто, відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачу надсилались відповідні повідомлення, в яких вказувалась підстава для нарахування зобов`язання, сума нарахованого органом Пенсійного фонду зобов`язання та окремо його розрахунок, а також порядок сплати виставлених сум збору.

За період із 01.10.2017 по 30.09.2020 згідно вказаних розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підлягало відшкодуванню Пенсійному фонду 6778,14 грн. Однак відповідач не сплатив відповідну суму нарахованого зобов`язання, в результаті чого у нього виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Отже станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений, хоча представник відповідача визнав частково позов в частині заборгованості за вересень 2020 року в сумі 176,38 грн.

Прикінцеві Положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у вигляді покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України судом при ухваленні судового рішення врахована правова позиція в подібних правовідносинах, сформована Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/18421/19 (провадження № К/9901/23926/20)

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Калина-3" в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 в сумі 6778,14 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

відповідач:

- Фермерське господарство "Калина-3" (місцезнаходження: с. Грабовець, Тернопільський район, 46018, код ЄДРПОУ: 14045118).

Головуючий суддя Мартиць О.І.