Рішення № 95844905, 26.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2021 р. м. Рівне №460/8157/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 21.09.2020 №1949413/3014116555, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.08.2020 №1;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну від 20.08.2020 №1;

- стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00грн.

15.02.2021 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 23.02.2021 призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2021.

24.02.2021 від представника Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

03.03.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді.

Ухвалою суду від 15.03.2021 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відкладено до 26.03.2021.

У судове засідання 26.03.2021 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Враховуючи вимоги ст.ст.229, 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення у справі у письмовому провадженні.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

У силу вимог п.10 ч.3 ст.2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, необхідно застосовувати критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у даній справі надавала адвокат Денисюк О.І. згідно з ордером від 04.12.2020 серії ВК №1013731, виданим Адвокатським об`єднанням "Прищепа і партнери".

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 19.10.2020 №19/10-1, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Прищепа і партнери", акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2021 №10/02-1 з описом наданої допомоги та розрахунком витраченого часу, рахунок на оплату послуг від 10.02.2021 №10/02-1.

Загальна сума гонорару адвоката згідно з актом приймання-передачі від 10.02.2021 складає 14000,00грн. Цю суму сплачено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Адвокатському об`єднанню "Прищепа і партнери", що підтверджується платіжним дорученням від 12.02.2021 №4066.

Таким чином, з урахуванням складності справи та наданих представником позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, яка є співмірною з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 19.10.2020.

У сукупності викладеного, про задоволення заяви представника позивача щодо винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №460/8157/20.

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №460/8157/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 43142449).

Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код за ЄДРПОУ 43005393).

Рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар