Рішення № 95844645, 18.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6620/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання – Зоріної І.М.,

представників позивача - Чуба С.В.,

представника відповідача - Мисюри О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "ХЛІБ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2020 року Фермерське господарство "ХЛІБ" (надалі по тексту також - позивач, ФГ "ХЛІБ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області 9надалі по тексту також - відповідач) , у якій просить: "скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.09.2020 № 0000533203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 501020 грн".

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

24 листопада 2020 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, чим усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 18 листопада 2020 року, відповідно до якої прохальну частину викладено у наступній редакції: скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.09.2020: №0000533203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 500000 грн та № 0000523203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1020 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу стосовно порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії. Наголошував, що фактична перевірка проведена з порушенням вимог законодавства України, а висновки акту, оформленого за її результатами, є помилковими, оскільки за твердженням позивача фактична перевірка не проводилась, акт перевірки містить дефекти в частині не зазначення відомостей про дату закінчення перевірки, перевірка проведена у порушення вимог закону, яким встановлено мораторій на проведення таких перевірок. Зауважив на безпідставності застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про наявні об`єкти оподаткування та зберігання пального без наявності на те відповідної ліцензії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 грудня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем вручено керівнику позивача наказ та направлення на перевірку, перевірка проведена у строк, встановлений законом, та у відповідності до вимог чинного законодавства. Під час перевірки встановлено факт придбання позивачем пального та зберігання у ємності. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірних рішень, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами фактичної перевірки /а.с. 45-48/.

24 грудня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача посилаючись на раніше наведені аргументи, просив задовольнити позов в повному обсязі /а.с. 96-103/.

Відповідач своїм правом надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року вирішено перейти до розгляду справи №440/6620/20 за позовом Фермерського господарства "ХЛІБ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - за правилами загального позовного провадження, а також призначити підготовче засідання на 11:00 04 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Головним управління ДПС у Полтавській області виданий наказ №1492 від 15.09.2020, яким визначено провести з 16.09.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФГ "Хліб" за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Полтавська область, Хорольський район, с.Березняки, буд.8, за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому ПК України /а.с. 63/

16 вересня 2020 року на підставі направлень від 15.09.2020 № 1448 та № 1449 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ФГ "ХЛІБ" на підставі Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами і доповненнями), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” (із змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво та обіг пального в Україні, за результатами якої складено Акт про результати фактичної перевірки від 23.09.2020 № 159/16-31-32-03/31004246 (надалі по тексту - Акт перевірки) /а.с. 59-62, 64-65/.

Висновками такого акту зафіксовано порушення позивачем вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме зберігання пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії, а також порушення вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України - неподання до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП).

За результатами адміністративного оскарження результатів перевірки, листом від 26.10.2020 № 39710/10/16-31-09-04-23 заперечення до вказаного акту фактичної перевірки залишені без задоволення /а.с. 15-20/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 27.09.2020 № 0000533203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 500000 грн та № 0000523203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1020 грн /а.с. 11-13/.

Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

У силу пункту 80.2 тієї ж статті фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, а посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення фактичної перевірки за умови пред`явлення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, до початку проведення перевірки.

Суд наголошує, що відповідачем не підтверджено вручення керівнику ФГ "ХЛІБ" копії наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 15.09.2020 №1492 перед початком проведення фактичної перевірки. При цьому, відповідно до направлень на перевірку від 16.09.2020 №1448 та № 1449, останні вручені ОСОБА_1 , бухгалтеру ФГ "ХЛІБ", що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом останньої /а.с. 64-65/.

Варто наголосити, що фахівцям Головного управління ДПС у Полтавській області в ході перевірки надана копія наказу від 25.06.2019 № 5, відповідно до якого прийнято ОСОБА_1 на посаду бухгалтера без права підпису фінансових документів /а.с. 66/, що відповідачем не заперечується.

Крім того, суд звертає увагу, що в наказі на перевірку від 15.09.2020 №1492 та в направлення на перевірку від 15.09.2020 №1448, №1449 зазначено адресу позивача: АДРЕСА_1 .

У той же час, позивач зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, відповідачем було видано наказ на проведення фактичної перевірки на іншу адресу, ніж фактично прибули представники відповідача та почали здійснювати дії щодо фактичної перевірки.

Також суд звертає увагу, на ту обставину, що фактичну перевірку, як зазначає відповідач у себе в наказі на проведення перевірки та акті фактичної перевірки було проведено за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, у цьому ж акті перевірки відповідач констатує, що "в ході перевірки (згідно письмових пояснень підприємства) встановлено: ФГ "Хліб" використовується ємність для зберігання дизельного пального, розташована за адресою: Полтавська обл., Лубенський район, с. Шершнівка. ... За результатами перевірки встановлено порушення частини 1 статті 15 ЗУ від 19.12.2020 №481/95-ВР (зберігання пального в місцях, на які не отримано ліцензії) в частині зберігання пального протягом періоду з 01.04.2020 року до 01..08.2020 без наявності відповідної ліцензії".

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, яким чином його представниками, які прибули 16 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, зберігання пального ФГ "Хліб" за іншою адресою (Полтавська обл., Лубенський район, с. Шершнівка) та в інший період (з 01.04.2020 року до 01.08.2020), ніж відбувалася фактична перевірка (з 16.09.2020 по 23.09.2020).

Посилання відповідача на видаткові накладні згідно яких позивач придбавав у період квітня 2020 по вересень 2020 року пального не може бути належним доказом перевірки відповідачем та встановлення самого факту зберігання позивачем без ліцензії цього ж пального в період, коли фактично відповідач не перевіряв вказані обставини, оскільки його представники знаходилися як за іншою адресою, ніж доставка пального, так і в інший період, ніж доставка пального.

В той же час, твердження позивача про те, що таке пальне в момент доставки відразу розливалося в баки транспорту, який згідно наданих позивачем договорів, надаються йому третіми особами і позивач зобов`язаний забезпечувати їх пальним, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами саме факту розливу такого пального в баки транспорту, а не в окрему ємність позивача, з якої згодом позивач міг забезпечувати пальним транспорт, який надає йому послуги. Тим більше, що характер сільськогосподарських робіт не дозволяє здійснювати повний цикл виконання вказаних робіт та послуг транспортом третіх осіб лише із заповненим одним баком пального, у той час як доставку такого пального для позивача здійснювалася лише один раз на місяць.

Також звертає на себе увагу той факт, що правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце у період з 01.04.2020 року до 01.08.2020 року, а фактична перевірка призначена 15.09.2020 року та проведена 16.09.2020 року.

В даному випадку суд бере до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 справа № 805/4067/17-а про те, що отримання інформації з власних програм контролюючого органу не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку у податкового органу були відсутні підстави для призначення саме фактичної перевірки та її проведення з огляду на приписи податного кодексу та висновків Верховного суду.

Тому в даному випадку, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Така позиція викладена у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якої така судова палата відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В частині порушення вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України - неподання до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), у зв`язку з яким відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2020 № 0000523203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1020 грн, суд наголошує на наступному.

Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами, внесеними законами від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2020 №591-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до абзаців першого, третього та четвертого пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки ФГ "Хліб") неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (надалі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку №1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

У силу пункту 8.4 Порядку №1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Надаючи правову оцінку юридичній обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 27.09.2020 №0000523203 про застосування до позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України, суд виходить з того, що у силу положень частини другої статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом" або, інакше кажучи, "дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.

Суд враховує, що згаданим податковим повідомленням-рішенням до ФГ "ХЛІБ" застосовано штрафні (фінансові) санкції загалом у розмірі 1020,00 грн за неподання до контролюючого органу за місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП про наявний об`єкт оподаткування.

При цьому, це рішення прийняте відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.

Отже, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України за результатами фактичної перевірки, предмет якої не передбачає дослідження вказаних обставин, чим, на переконання суду, вийшов за межі свої повноважень з огляду на такі обставини.

Виходячи з наведених вище положень підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.2 статті 80 ПК України, предметом фактичної перевірки може бути виключно дослідження питань щодо дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8 Порядку №1588 не може бути предметом фактичної перевірки, адже повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не є дозвільним документом тощо.

Дослідивши у судовому засіданні залучені до матеріалів справи копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області наказ №1492 від 15.09.2020, яким визначено провести з 16.09.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФГ "Хліб" за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Полтавська область, Хорольський район, с.Березняки, буд.8, за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому ПК України.

При цьому такий наказ Головного управління ДПС у Полтавській області у якості підставі для проведення фактичної перевірки ФГ "ХЛІБ" містить посилання на положення підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Проте, згадані вище положення ПК України не вказують на наявність у контролюючого органу повноважень на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України в частині подання до податкової інспекції за місцем обліку повідомлення про об`єкти оподаткування.

Застосування законодавцем у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України словосполучення "та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи" не наділяє відповідача повноваженнями на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань подання платником повідомлення за формою №20-ОПП, оскільки таке повідомлення не є документом дозвільного характеру, наявність яких належить до предмета контролю у ході проведення фактичної перевірки.

За вищевикладених обставин суд зауважує, що відповідач у спірних відносинах допустив розширене тлумачення своїх повноважень, оскільки обраний ним спосіб реалізації владної управлінської функції щодо здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України не входить до предмета фактичної перевірки.

Наведене у свою чергу є підставою для висновку про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України, що є достатньою підставою для визнання цього податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

До того ж, суд враховує, що на дату проведення відповідачем фактичної перевірки ФГ "Хліб" чинною редакцією пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було встановлено мораторій на проведення фактичних перевірок, окрім перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, у будь якому випадку податковий орган під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не мав підстав для дослідження у ході проведення фактичної перевірки питання дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України.

При цьому суд виходить з того, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на формування податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, з огляду на допущені таким платником порушення, необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №808/1746/15 та від 20.09.2019 у справі №0340/1931/18.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7515,31 грн.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних податкових повідомлень-рішення ГУ ДПС України у Полтавській області судовий збір належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Фермерського господарства "ХЛІБ" (вул. 8 Березня, буд. 8, с. Березняки, Хорольський район, Полтавська область, 37811, ідентифікаційний код 31004246) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.09.2020 № 0000533203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 500000 грн та № 0000523203 про нарахування штрафних санкцій в сумі 1020 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) на користь Фермерського господарства "ХЛІБ" (вул. 8 Березня, буд. 8, с. Березняки, Хорольський район, Полтавська область, 37811, ідентифікаційний код 31004246) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7515,31 грн (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень тридцять одна копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя І.Г.Ясиновський