Рішення № 95844073, 26.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2049/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №913080177428 щодо визначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання в розмірі 60% заробітку діючого судді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці період роботи: служба в Збройних Силах в період з 12.11.1970 року по 12.11.1973 року, що становить 3 роки; половину навчання у ЛНУ ім. Івана Франка, що становить 2 роки 5 місяців 16 днів; на посаді начальника Львівського обласного управління юстиції в період з 24.02.1999 року по 08.09.2003 року, що становить 4 роки 6 місяців і 14 днів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання відповідно до довідки №13 від 12.03.2020, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом, в розмірі 80% заробітку діючого на відповідній посаді судді, починаючи з 19.02.2020 з врахуванням виплачених сум; допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Відповідно до ухвали від 16.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Позов мотивовано тим, що позивач - ОСОБА_1 є суддею Львівського апеляційного адміністративного суду у відставці з листопада 2016 року. З грудня 2016 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова. Позивачу призначено та виплачувалось довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, залишеного без змін 03.12.2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом, яким задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправними дії та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №1484 від 20.03.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання відповідно до наданої довідки №13 від 12.03.2020 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки №13 від 12.03.2020 року з 19.02.2020 року у зв`язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 року №2-р/2020, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% відповідно до довідки № 13 від 12.03.2020. Позивач не погоджується з вказаними діями відповідача, вважає, що відповідачем неправильно визначено розмір належного йому довічного грошового утримання, не враховано весь наявний у нього стаж роботи, що дає право на відставку судді: службу у Збройних Силах, половину строку навчання в університеті і роботу начальника обласного управління юстиції. Позивач покликається на абз.2 ч.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ та стверджує, що органи Пенсійного фонду повинні зробити перерахунок належного йому довічного грошового утримання, виходячи із стажу 35 років, що становить не менше 80% заробітку діючого на відповідній посаді судді.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, подав відзив на позовну заяву № 1300-5904-8/21531 від 09.03.2021, у якому вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду Головним управлінням ПФУ у Львівській області відповідно до розпорядження від 18.12.2020 № 913080177428 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% відповідно до довідки № 13 від 12.03.2020 з 19.02.2020. Враховуючи вимоги Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ до стажу позивача, який дає право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці зараховано період роботи на посаді судді, що становить 25 років 3 місяці 6 днів. Рішення судів щодо зарахування ОСОБА_1 періоду служби у Збройних Силах та половини навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка стосувались іншого періоду, за який позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Що стосується вимоги позивача про зарахування до стажу роботи судді для обчислення відсоткового розміру грошового утримання судді у відставці, служби у Збройних Силах в період з 12.11.1973, що становить 3 роки, половини навчання у ЛНУ ім. Івана Франка, що становить 2 роки 5 місяців 16 днів, періоду роботи на посаді начальника Львівського обласного управління юстиції в період з 24.02.1999 по 08.09.2003, що становить 4 роки 6 місяців 14 днів, то відповідач вважає, що вказаний період зараховується до стажу тільки для призначення на посаду судді, а не безпосередньо до суддівського стажу, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 працював на посаді народного судді Ленінського районного народного суду м. Львова з листопада 1979 року по червень 1982 року, Буського районного народного суду Львівської області з червня 1982 року по червень 1990 року, на посадах судді, голови Шевченківського районною суду м. Львова з червня 1990 року по лютий 1999 року, судді Львівського апеляційного адміністративного суду з листопада 2010 року по грудень 2016 року.

ОСОБА_1 є суддею Львівського апеляційного адміністративного суду у відставці з грудня 2016 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України. Позивачу призначено та виплачувалось довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, залишеним без змін 03.12.2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправними дії та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №1484 від 20.03.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання відповідно до наданої довідки №13 від 12.03.2020 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки №13 від 12.03.2020 року з 19.02.2020 року у зв`язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 року №2-р/2020.

Розпорядженням Головного управління від 18.12.2020 № 913080177428 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% відповідно до довідки Львівського апеляційного адміністративного суду № 13 від 12.03.2020 з 19.02.2020.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідача в частині визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 126 Основного Закону незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пунктом 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних» положень Закону №1402-VIII зі змінами.

Таким чином, з 19.02.2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII, оскільки фактично відбулась зміна, по відношенню до позивача, розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, що в свою чергу є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, залишеного без змін 03.12.2020 Восьмим апеляційним адміністративним судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розпорядженням від 18.12.2020 № 913080177428 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% відповідно до довідки № 13 від 12.03.2020 з 19.02.2020.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду роботи: служби в Збройних Силах в період з 12.11.1970 року по 12.11.1973 року, що становить 3 роки; половини періоду навчання у ЛНУ ім. Івана Франка, що становить 2 роки 5 місяців 16 днів; роботи на посаді начальника Львівського обласного управління юстиції в період з 24.02.1999 року по 08.09.2003 року, що становить 4 роки 6 місяців і 14 днів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон №2453).

За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби; часу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, часу роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 24 березня 2020 року у справі № 227/766/17.

На підставі вказаного та згідно матеріалів справи, пояснень сторін, зазначених у заявах по суті справи, зокрема відповідно до поданого позивачем розрахунку стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 станом на 23.11.2010, сформованого начальником відділу кадрів та спец.роботи Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_1 має право на зарахування наступних періодів роботи, який дає право на встановлення щомісячного (довічного) грошового утримання судді:

-служба у Збройних Силах з 12.11.1970 р. по 12.11.1973 - 3 р.

-навчання в ЛНУ ім. Івана Франка 25.07.1979 р. (зарах Ѕ) по 17.08.1984 стр.навч - 2 р.5 м.16 дн.

-судді Ленінського райнарсуду м. Львова, Буського райнарсуду Л/О, голови Шевченківського райнарсуду м. Львова з 29.11.1979 по 23.02.1999 - 19 р. 2 м. 28 дн.

-начальника Львівського обласного управління юстиції з 14.02.1999 по 08.09.2003 - 4 р. 6 м. 14 дн.

-судді Львівського апеляційного адміністративного суду з 23.11.2010.

Всього станом на 23.11.2010 стаж роботи позивача становив 29 р. 2 м. 28 дн.

Позивача звільнено у відставку на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 № 3073/0/15-16. 16 грудня 2016 року позивача виключено із штату Львівського апеляційного адміністративного суду у зв`язку із звільненням у відставку.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

З врахуванням наявного у позивача стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання, ОСОБА_1 має право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 80% заробітку діючого на відповідній посаді судді, починаючи з 19.02.2020.

У зв`язку з наведеним, дії відповідача щодо визначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% заробітку діючого судді є неправомірними.

З врахуванням наведених доводів та обґрунтувань, позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць, то таке задоволенню не підлягає, оскільки визначення розміру належного позивачу грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць можливе після проведення перерахунку та врахування виплаченої суми у межах одного місяця, що не належить до повноважень суду та не може бути здійснено на підставі долучених до справи доказів.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись т.ст.2, 6, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №913080177428 від 18.12.2020 щодо визначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання в розмірі 60% заробітку діючого судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці період роботи:

службу в Збройних Силах в період з 12.11.1970 року по 12.11.1973 року, що становить 3 роки;

половину навчання у ЛНУ ім. Івана Франка, що становить 2 роки 5 місяців 16 днів;

роботу на посаді начальника Львівського обласного управління юстиції в період з 24.02.1999 року по 08.09.2003 року, що становить 4 роки 6 місяців і 14 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання відповідно до довідки №13 від 12.03.2020, виданої Львівським апеляційним адміністративним судом, в розмірі 80% заробітку діючого на відповідній посаді судді, починаючи з 19.02.2020 з врахуванням виплачених сум.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26.03.2021.

Суддя Крутько О.В.