Рішення № 95843610, 29.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/778/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( відповідач 1), Пенсійного фонд України (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Пенсійного фонду України, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової службу за контрактом у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України з 20.06.2011 року по 09.02.2015 року та невнесенні відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Пенсійний фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової службу за контрактом у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України з 20.06.2011 року по 09.02.2015 року та внести відповідні відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що в період з 20.06.2011 року по 09.02.2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України. 30.12.2020 року, у зв`язку із відсутністю відповідних відомостей у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що призвело до необґрунтованого зменшення соціальних виплат позивачу за період тимчасової непрацездатності, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Пенсійного фонду України з заявами про зарахування йому до страхового стажу та внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, даних про наявність у нього страхового стажу за період проходження військової служби з 20.06.2011 року по 09.02.2015 року, та додав належним чином завірені копії документів. Відповідач 1 листом від 11.01.2021 протиправно відмовив у вчиненні зазначених дій. Відповідачем 2 відповідь на заяву позивача не надано.

Представником відповідача 1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є тією юридичною особою, яка вносить самостійно будь - які данні до системи персоніфікованого обліку про застрахованих осіб. Прямий обов`язок подання інформації про періоди служби, розмір грошового забезпечення та сплату страхових внесків покладено на центральному рівні на ДФС, а в разі відсутності даних на районному рівні звітність подається страхувальниками. На адресу відповідача 1 така звітність не надходила ( а.с. 47-49).

Представником відповідача 2 у відзиві на позов зазначено, що вимоги позивача щодо зарахування йому до страхового стажу періодів роботи з 20.06.2011 по 09.02.2015 є передчасними, оскільки, обчислення страхового стажу здійснюється органами Фонду при призначенні (перерахунку) пенсій. З позовної заяви не вбачається, що позивач звертався до територіальних органів Фонду за призначенням пенсії, та, відповідно, отримав відмову про зарахування періоду проходження військової служби до страхового стажу. Також, вказано, що до пенсійних органів не надходило інформації або звітів щодо позивача від уповноважених суб`єктів для внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб. Крім того, на думку представника відповідача 2 твердження позивача, що розмір отриманої ним допомоги у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є меншим у зв`язку з тим, що відсутні відомості у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про наявність страхового стажу за проходження ним військової служби у період з 20.06.2011 по 09.02.2015 є необґрунтованими ( а.с.53-58).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявами від 30.12.2020 ( а.с. 12-18) про внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, даних про наявність у нього страхового стажу за період проходження військової служби з 20.06.2011 по 09.02.2015.

Листом №67-19/М-06/8-1100/21 від 11.01.2021, відповідач 1 повідомив, що дані відносно позивача до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на центральному рівні, в порядку встановленому Пенсійним фондом України та Державною податковою службою України; страхувальники подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у разі відсутності після обміну інформацією на центральному рівні; на сьогодні триває погодження проекту постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження порядку надання Державною податковою службою України Пенсійному фонду України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплаченого доходу, необхідну для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським» ( а.с.19).

Доказів надання відповіді відповідачем 2 на звернення позивача до суду не надано.

Не погоджуясь з бездіяльністю відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом 26.02.2021 (а.с.2).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII, від 25.03.1992 (далі по тексту - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII, від 20.12 1991(далі по тексту - Закон № 2011-XII), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Преамбулою Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон № 1058) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон № 2464-VI) Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Порядок внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру визначено нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, (далі по тексту - Положення № 10-1).

Законом України від 03.04.2007 № 857 -V "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", були внесені зміни до Закону № 1058, зокрема, статтю 11 доповнено пунктом 17 включивши до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу.

Разом з цим, відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 441, подання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування заробітку (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам страхувальниками, які нараховують та сплачують єдиний соціальний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, в розрізі кожної застрахованої особи у звітному місяці, передбачено за період з 01 червня 2016 року. Внаслідок чого, інформація про страховий стаж до цього періоду відсутня в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України від 03.10.2018 № 2148- VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148- VІІІ) пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058 викладено в наступній редакції:

Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.12.2016, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II Закону № 2148 зобов`язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.08.2019 № 770 "Про затвердження порядків зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських" (далі по тексту - Порядок № 770).

Відповідно до пункту 3 Порядку №770 подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.12.2016, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 770 у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:

за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2003 р. - не пізніше ніж 1 грудня 2019 р.;

за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2007 р. - не пізніше ніж 1 травня 2020 р.;

за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2011 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 р.;

за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2015 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 р.;

за період з 1 січня 2015 р. по 31 грудня 2016 р. - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.

Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.

Для формування звіту страхувальники або уповноважені органи та територіальні органи Пенсійного фонду України можуть обмінюватися інформацією на паперових та магнітних (електронних) носіях. При цьому територіальні органи Пенсійного фонду України аналізують отриману від страхувальників та уповноважених органів інформацію, додають інформацію, наявну в Пенсійному фонді України, та повертають таку інформацію до страхувальників або уповноважених органів для заповнення та подання звіту.

Отже, порядком передбачено подання до органів Пенсійного фонду України відомостей у вигляді інформації ДФС за формами № 8 ДР і № 1 ДФ або звіту, встановленої форми, органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (страхувальники), або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (уповноважені органи).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представниками відповідача заперечувалось, що до них надходила інформація за формами № 8 ДР і № 1 ДФ з ДФС або звіт, встановленої форми, від органів, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (страхувальники) щодо позивача.

З огляду на викладене, відповідачі у спірних правовідносин діяли правомірно, на підставі та в межах повноважень, а тому вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення відповідних відомостей та зобов`язання внести відповідні відомості до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу позивача періоду військової службу за контрактом у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України з 20.06.2011 року по 09.02.2015 року та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача зазначений період, суд зазначає наступне.

З аналізу зазначених вище положень законодавства України, вбачається, що обчислення страхового стажу здійснюється органами Фонду при призначенні (перерахунку) пенсій.

Позивачем не надано доказів звернення до відповідачів із заявою про призначення пенсії та прийняття відповідачами рішення щодо відмови у зарахуванні періоду проходження військової служби до страхового стажу при призначенні пенсії, отже дана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Щодо посилання позивача на зменшення соціальних виплат за період тимчасової непрацездатності внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів щодо не внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до наданої позивачем до суду копії трудової книжки позивач є державним службовцем ( а.с.25).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999, № 1105-XIV ( далі по тексту - Закон № 1105-XIV) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім`ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

5-1) на період перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Позивачем не надано до суду доказів який саме вид соціальних виплат за період тимчасової непрацездатності зазнав зменшення внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 24 Закону № 1105-XIV, суд погоджується з позивачем, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від розміру страхового стажу.

Однак, як вже зазначалось судом, відповідачі діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не вчиняли протиправної бездіяльності, що спричинила би порушення прав позивача на отримання належного розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суд не приймає посилання позивача, при обґрунтуванні вимог, на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №415/2135/17, оскільки предметом вказаної справи було зарахування періоду проходження військової служби до вислуги років особі для перерахунку вже призначеної пенсії та за правовими нормами, чинними в редакції, на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим у разі надання суб`єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що спірне рішення, дії чи бездіяльність є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність оскаржуваної бездіяльності, разом із тим, як доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідачів були спростовані останніми та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

За приписами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802), Пенсійного фонд України (вул. Бастіонна, 9, м.Київ-14, 01601, код ЄДРПОУ 0035323) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун