Рішення № 95843577, 11.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року № 320/8387/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання Спасібко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - Шатковський С.В.,

представника відповідача - Баськова Т.М.,

третя особа - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Українського центру оцінювання якості освіти, третя особа - Міністерство освіти і науки України про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 як законний представник в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовною заявою до Українського центру оцінювання якості освіти, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство освіти і науки України, - про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 30.09.2020 судом було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зміст позовних вимог, з врахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог від 25.01.2021, становить наступні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо розгляду апеляційної заяви ОСОБА_2 з предмета українська мова і література прийняте апеляційною комісією Українського центру оцінювання якості освіти та оформлене протоколом № 24 від 06 серпня 2020 року; зобов`язати Український центр оцінювання якості освіти з залученням апеляційної комісії повторно розглянути апеляційну заяву ОСОБА_2 від 25 липня 2020 року з предмета українська мова і література з урахуванням правової оцінки, наданої судом у своєму рішенні.

Також позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірка обставин апеляційної скарги позивача на результати зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО) з української мови та літератури здійснювалась відповідачем не прозоро та не об`єктивно, що привело до невірних результатів такої перевірки та до безпідставної та протиправної відмови відповідачу у задоволенні його апеляційної скарги. Позивач вказує, що після звернення позивача до відповідача з апеляційною заявою щодо результатів ЗНО, відповідач у відповідності до вимог законодавства мав провести технічну та предметну перевірки. Предметна перевірка виконання завдань передбачає встановлення об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю шляхом проведення повторного оцінювання наданих відповідей. Однак розгорнутої та обґрунтованої відповіді позивач за результатами оскарження не отримав.

Відповідач проти позову заперечив. Подав до суду відзив та заперечення на відповідь на відзив з яких слідує, що перегляд апеляційної заяви позивача він здійснював в межах повноважень, визначених законом. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за рішенням апеляційної комісії (протокол від 06.08.2020 № 24) позивачу відмовлено в задоволенні апеляційної заяви щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання у зв`язку з відсутністю підстав для зміни результату, ураховуючи висновки фахівців, які здійснювали технічну та предметну перевірки виконання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури, а також узявши до уваги інформацію фахівців, яких було запрошено для надання консультації щодо результатів виконання заявниками сертифікаційних робіт та об`єктивності проведення предметної перевірки виконання завдань відкритої форми. З пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що при перевірці апеляційної заяви на результати ЗНО з української мови правомірно допускається суб`єктивна фахова оцінка роботи щодо якої подано апеляційну заяву, що не є порушенням відповідного законодавства, яке регулює порядок розгляду скарг на результати ЗНО з української мови та літератури. У своєму відзиві відповідач вказує, що після звернення позивача з апеляційною заявою щодо результатів у відповідності до вимог законодавства здійснювалась належна та передбачена підзаконними актами технічна та предметна перевірки.

Третя особа по справі подала письмові пояснення, які містять правову позицію по справі ідентичну правовій позиції відповідача. При цьому третя особа по справі не повідомляє суду ніяких відомостей, відмінних чи не зазначених у відзиві відповідача на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 є абітурієнткою та була зареєстрована в Українському центрі оцінювання якості освіти, як учасник ЗНО 2020 року та їй видано сертифікат № 0250059.

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року з української мови та літератури ОСОБА_2 було набрано 58 тестових балів, що відповідає 152 балам.

Відповідно до першої перевірки ЗНО з української мови та літератури бланку Б ОСОБА_2 , роботу було оцінено в « 0» балів як таку, що не відповідає темі власного висловлення.

Не погодившись з результатами ЗНО з української мови і літератури, ОСОБА_2 25 липня 2020 року подала шляхом направлення поштових відправлень відповідачу апеляційну заяву. Апеляційна заява з української мови і літератури була зареєстрована відповідачем 03 серпня 2020 року за № 3345.

В апеляційній заяві ОСОБА_2 вказала, що не погоджується з первісною оцінкою ЗНО, оскільки у її письмовій роботі є необхідні елементи, які відповідають темі завдання.

Відповідно до Загальної характеристики сертифікаційної роботи з української мови і літератури зовнішнього незалежного оцінювання 2020, затвердженої Наказом Українського центру оцінювання якості освіти 31.10.2019 №154 (далі - Загальна характеристика), - тема частини 3 є «Власне висловлювання».

Позивач вказав, що в роботі є тези, докази і висновки, а також наведений приклад з літератури, вказаний автор і жанр твору. Наявність цих елементів представниця відповідача в судовому засіданні не спростовувала, однак вказала, що всі ці елементи, на думку відповідача, були не доречними, що в цілому відповідає підставі для виставлення за роботу « 0» балів - не відповідність темі.

Однак зі змісту норм Загальної характеристики слідує розмежування виставлення « 0» як результативної оцінки за рядом критеріїв перевірки складових роботи і як безумовної оцінки без перевірки складових роботи у разі встановлення екзаменаторами факту невідповідності темі завдання.

Зазначений висновок також підтверджується змістом форми додатку «Б», в якому міститься робота ОСОБА_2 (додаток №8 до відзиву на позовну заяву). Відповідно до зазначеного документу, у разі заповнення екзаменаторами графи «робота не відповідає темі», - складові роботи не оцінюються, а на місті оцінок виставляються знаки типу «Х». З копії первісної оцінки роботи слідує, що екзаменаторами оцінка окремих складових роботи не проводилась

Представниця відповідача в судовому засіданні не надала пояснень щодо того, яким чином відповідач досліджував питання об`єктивності встановлення екзаменаторами факту саме невідповідності темі роботи ОСОБА_2 при первісній оцінці з української мови та літератури ЗНО.

Після звернення Позивача з апеляційною заявою щодо результатів у відповідності до вимог законодавства п. 14 розділу VIII Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2017 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2017 за № 118/29986 (далі - Порядок проведення ЗНО) здійснювалась технічна та предметна перевірки.

Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю шляхом проведення повторного оцінювання наданих відповідей. За результатами предметної перевірки екзаменаторами було запропоновано оцінити бланк Б сертифікаційної роботи з української мови і літератури ОСОБА_2 у 8 балів, що підтверджується копією бланку Б за результатами предметної перевірки №1906546204003 за заявою №3345. При цьому на бланку предметної перевірки визначені характеристики складових балів за роботу, з яких слідує, що робота була виконана, а оцінка стосується якості змісту цієї роботи. Екзаменатори, які проводили предметну перевірку, не вказали на наявність ознак критерію «невідповідність темі»

З копії витягу з протоколу засідання апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти від 06.08.2020 № 24 слідує, що за рішенням апеляційної комісії ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні апеляційної заяви щодо результатів ЗНО у зв`язку з відсутністю підстав для зміни результату, ураховуючи висновки фахівців, які здійснювали технічну та предметну перевірки виконання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури, а також узявши до уваги інформацію фахівців, яких було запрошено для надання консультації щодо результатів виконання заявниками сертифікаційних робіт та об`єктивності проведення предметної перевірки виконання завдань відкритої форми.

Як на правову підставу для винесення оскаржуваного рішення, відповідач посилається на Наказ Українського центру від 30.10.2019 № 153 «Про затвердження Критеріїв оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року». Відповідач стверджує, що відповідно до визначених зазначеним Наказом критеріїв оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови сертифікаційної роботи з української мови і літератури зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року, - роботу, що не відповідає темі власного висловлення, оцінюють у « 0» балів.

Згідно витягу із протоколу засідання апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти від 04 серпня 2020 року № 22, ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. В апеляційній заяві щодо результатів ЗНО з української мови і літератури ОСОБА_2 не погоджувалась з тим, що за роботу в бланку «Б» завдання № 58 вона отримала « 0» тестових балів, оскільки у виконаній роботі є тези, докази і висновки, а також в ній наведений приклад з літератури, вказаний автор та жанр твору. Крім того, в роботі був наведений приклад з власного життя. Відтак на думку позивача робота відповідає темі та має обсяг понад 100 слів і не може заслуговувати нульової оцінки.

З копій протоколу № 24 засідання апеляційної комісії від 06 серпня 2020 року, бланків Б про перевірку роботи екзаменаторами і членами фахової предметної групи та картки результатів ЗНО ОСОБА_2 слідує, що під час апеляційної перевірки, було зроблено висновок експертами предметно перевірки про необхідність внести зміни по критерію № 58-1,58-2, 58-36,58-4, 58-5, 58-6а, тобто - збільшити оцінку у бланку Б на 8 балів та внести зміни в ДПА, збільшивши на 2 бали. Предметну перевірку проведено екзаменаторами з кодами: І - 41654, II - 41801, III - 41800, прізвища екзаменаторів не вказані, в кінці другого аркуша бланку наявні надписи: 6а-1, 66-13, 6а-1, 66-13.

Із бланку Б перевірки апеляційною комісією вбачається, що, відповідно до підпункту 4 пункту 6 Положення, - для предметної перевірки було залучено фахову предметну групу у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Перевіркою членів цієї фахової предметної групи було зроблено висновок, який в письмовій формі відображений на другій сторінці бланку Б і за змістом полягає у виставленні за роботу з ОСОБА_2 за українську мову та літературу у 8 балів. Зазначений висновок скріплений підписами всіх членів фахової предметної групи.

Згідно витягу із протоколу засідання апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти від 06 серпня 2020 року № 24, ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Відмова була мотивована тим, що, з урахуванням висновків фахівців, які здійснювали технічну та предметну перевірки виконання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури, - відсутні підстави для зміни результату.

Основні функції та особливості діяльності апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти визначено Положенням про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 № 1526, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2015 за № 272/26717 (далі - Положення про апеляційну комісію).

З відзиву відповідача та пояснень представниці відповідача в судовому засіданні слідує, що при розгляді апеляційною комісією апеляційної заяви позивача взято до уваги інформацію фахівців, яких було запрошено для надання консультації щодо результатів виконання заявниками сертифікаційних робіт та об`єктивності проведення предметної перевірки виконання завдань відкритої форми.

При цьому, як на правову підставу врахування думки запрошених фахівців, відповідач посилається на підпункт 3 пункту 6 Положення про апеляційну комісію, з якого слідує, що апеляційна комісія має право запрошувати на засідання апеляційної комісії фахівців (за їх згодою) для надання консультації щодо результатів виконання заявниками сертифікаційних робіт та об`єктивності перевірки екзаменаторами виконання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Позивачу відмовлено в задоволенні апеляційної заяви щодо результатів ЗНО у зв`язку з відсутністю підстав для зміни результату. При цьому апеляційна комісія дійшла висновку, про невірну оцінку, виставлену екзаменаторами, які проводили предметну перевірку та рекомендували підвищити бал оцінки з « 0» до « 8». Відповідаючи на запитання суду, - чому апеляційною комісією було поставлено під сумнів оцінку, виставлену за результатами предметної перевірки, в якому порядку були запрошені фахівці та які правові підстави для пріоритетного врахування думки запрошених фахівців перед висновком екзаменаторів за наслідками предметної перевірки, - представниця відповідача пояснила діяльність комісії по зміні рекомендованої оцінки за наслідками предметної перевірки практикою роботи комісії та дискреційними повноваженням фахівців, які входять до складу апеляційної комісії. Представниця відповідача також пояснила, що особи запрошених фахівців не можуть бути розкриті позивачу для усунення можливості впливу на них під час оцінювання робіт в межах ЗНО.

При цьому суд враховує, що норма підпункту 3 пункту 6 Положення про апеляційну комісію не містить порядку запрошення фахівців на засідання апеляційної комісії. В силу ч.2 ст.19 Конституції України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має право діяти виключно в межах, визначеними нормативними актами, в тому числі і в частині порядку запрошення фахівців на засідання комісії.

Відповідно до п.17 Положення про апеляційну комісію, залучення фахівців до роботи у фахових предметних групах при апеляційній комісії здійснюється відповідно до Порядку залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №222. При цьому повноваження залучати фахівців поза роботою у фахових предметних групах для відповідача не передбачено.

Порядок залучення педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників та інших фахівців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №222 - є єдиним нормативним актом який визначає порядок залучення фахівців до процедури ЗНО в тому числі і до участі в роботі апеляційної комісії.

Норми п.6 та п.17 Положення про апеляційну комісію у їх системному тлумаченні дають підстави суду висновувати, що відповідач має право запрошувати на свої засідання фахівців для участі або у зв`язку з участю у фахових предметних групах та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №222.

З відповідей представниці відповідача на запитання суду слідує, що відповідач, слідуючи рекомендаціям запрошених фахівців, оцінював складові роботи ОСОБА_2 відповідно до шкали оцінювання і за наслідками такої перевірки прийшов до висновку, що всі складові мають бути оцінені в « 0» балів. Зокрема, з відповідей представниці відповідача слідує, що необхідні складові теми є в роботі, однак вони не відповідають критерію «доречності».

Представниця відповідача не надала ніяких пояснень з приводу відношення запрошених фахівців до роботи фахової предметної групи, що нівелює їх висновки як правомірна фактична підстава для застосування відповідачем дискреційних повноважень по перевірці роботи ОСОБА_2 .

Окрім того, пояснення представниці відповідача спростовуються змістом протоколу №24 від 06 серпня 2020 року засідання відповідача. Зокрема, на аркуші 10 цього протоколу, зазначено, що член апеляційної комісії ОСОБА_7 повідомила, що присутніми на засіданні фахівцями, яких було запрошено для надання консультації щодо результатів виконання заявниками сертифікаційних робіт та об`єктивності проведення предметної перевірки виконання завдань відкритої форми, переглянуто роботи, щодо оцінювання яких фаховими предметними групами запропоновано збільшити або зменшити кількість балів, отриманих учасниками зовнішнього оцінювання з української мови і літератури. За наслідками обговорення на цьому засіданні, учасниками апеляційної комісії було запропоновано залишити без змін висновки фахових предметних груп, які здійснювали предметну перевірку.

Дані відомості не були спростовані відповідачем чи його представницею належними та допустимими доказами чи будь-якими поясненнями.

Враховуючи змінену в бік збільшення оцінку ЗНО з української мови і літератури за наслідками предметної перевірки, - позивач правомірно очікував на відповідне задоволення відповідачем апеляційної заяви позивача та збільшення оцінки ОСОБА_2 . Однак відповідач прийняв рішення про відмову у задоволенні апеляційної заяви та залишенні первісної оцінки ЗНО з української мови та літератури. В судовому засіданні представниця відповідача пояснила, що фактичною підставою для такого рішення була усна думка запрошених фахівців української мови та літератури. Однак таке пояснення представниця відповідача не підтвердила в судовому засіданні жодним доказом, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України. Як було зазначено вище, пояснення представниці відповідача нівелюються змістом зазначеного вище проколу засідання апеляційної комісії, з якого слідує, що запрошені на засідання фахівці підтвердили висновки та оцінки, зроблені за результатами предметної перевірки.

Із картки результатів ЗНО ОСОБА_2 слідує, що під час апеляційної перевірки був складений висновок технічної експертизи по якій зауваження відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного

Відповідно до п. 13 розділу VIII Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2017 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2017 за № 118/29986 (далі - Порядок проведення ЗНО) розгляд апеляційної заяви щодо результатів здійснює апеляційна комісія протягом п`ятнадцяти календарних днів з урахуванням дня її надходження.

Відповідно до п. п. 1, 5, 6, 13, 14 Порядку проведення ЗНО, - цей нормативний акт визначає основні функції та особливості діяльності апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти. Його дія поширюється на: апеляційну комісію; фахові предметні групи та технічні групи; регіональні центри оцінювання якості освіти; регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти; осіб, які реєструються для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, та учасників зовнішнього оцінювання, які подали апеляційну заяву.

Основні функції та особливості діяльності апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти визначено Положенням про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 № 1526, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2015 за № 272/26717 (далі - Положення про апеляційну комісію).

Основними завданнями апеляційної комісії є: захист прав осіб, які проходили зовнішнє оцінювання, щодо об`єктивності оцінювання сертифікаційних робіт; розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього оцінювання, у тому числі із залученням фахових предметних груп; розгляд заяв учасників зовнішнього оцінювання щодо оскарження рішень регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти, прийнятих щодо них; підготовка та надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань.

Апеляційна комісія має право: одержувати в установленому законодавством порядку від працівників Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, працівників пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів перевірки, пунктів обробки інформацію та документи (протоколи засідання регламентних комісій, копії або оригінали сертифікаційних робіт, аудиторні протоколи проведення зовнішнього оцінювання, акти, складені під час проведення зовнішнього оцінювання, письмові пояснення тощо), необхідні для виконання покладених на неї завдань; запрошувати на засідання апеляційної комісії заявника з метою отримання додаткової інформації, необхідної для прийняття остаточного рішення. Документами апеляційної комісії, що зберігаються протягом п`яти років, є: апеляційні заяви; протоколи засідань апеляційної комісії; матеріали, необхідні для розгляду апеляційних заяв.

Рішення апеляційної комісії приймається більшістю голосів за умови присутності на засіданні не менш як двох третин від загальної кількості членів апеляційної комісії. У разі рівної кількості голосів «за» та «проти» приймається рішення, яке підтримав голова апеляційної комісії. Рішення апеляційної комісії оформлюється протоколом.

Відповідно до р. II Положення про апеляційну комісію, до суб`єктів проведення зовнішнього оцінювання належать: 1) Міністерство освіти і науки України; 2) Український центр оцінювання якості освіти; 3) регіональні центри оцінювання якості освіти; 4) орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, структурні підрозділи з питань освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - органи управління освітою).

Український центр оцінювання: 1) здійснює організаційно-технологічне забезпечення зовнішнього оцінювання; 2) установлює регламенти роботи та умови формування пунктів реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів обробки, пунктів перевірки та пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також вимоги до їх облаштування відповідно до підпункту 2 пункту 13 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533); 3) визначає умови участі в додатковій сесії зовнішнього оцінювання відповідно до пункту 13 Порядку зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти; 4) укладає та тиражує в умовах суворої конфіденційності завдання для виконання сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання, здійснює їх переклад мовами національних меншин; 5) здійснює розподіл учасників зовнішнього оцінювання між аудиторіями та робочими місцями в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання; 6) визначає порядок видачі засвідчених копій сертифікаційних робіт, виконаних учасниками зовнішнього оцінювання, відповідно до підпункту 9 пункту 13 Порядку зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти.

Суб`єкти проведення зовнішнього оцінювання здійснюють, зокрема, функції, передбачені Порядком зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти, іншими актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України. З метою забезпечення захисту прав осіб, які беруть участь у зовнішньому оцінюванні, об`єктивного оцінювання сертифікаційних робіт, вирішення питань, що потребують залучення фахівців та експертів, при Українському та регіональних центрах утворюються колегіальні робочі органи:

1) регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти, які діють відповідно до Положення про регламентну комісію при регіональному центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2015 року за № 271/26716;

2) предметні фахові комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти, які діють відповідно до Положення про предметну фахову комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 356/26801;

3) експертні комісії з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються як державна підсумкова атестація, при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі - експертні комісії з визначення оцінки рівня навчальних досягнень), які діють відповідно до Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються як державна підсумкова атестація, при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 358/26803;

4) експертна комісія з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі - експертна комісія з визначення рейтингової оцінки), яка діє відповідно до Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 357/26802; 5) апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти, яка діє відповідно до Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2015 року за № 272/26717.

Тобто, Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, для виконання покладених на них завдань, а відповідно також і регламентні та апеляційні комісії приймають рішення, які оформлюються протоколами, чим реалізують свої повноваження у сфері проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 10 розділу VIII Порядку проведення ЗНО, - у разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета, незгоди з рішенням щодо анулювання результату учасник зовнішнього оцінювання може подати до Українського центру апеляційну заяву щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

Подання заяв щодо результатів здійснюється протягом п`яти календарних днів з урахуванням дня офіційного оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета (сесії). У разі подання апеляційної заяви щодо результатів за допомогою поштового зв`язку дата подання визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті. Якщо апеляційну заяву щодо результатів надіслано у відсканованому вигляді електронною поштою, то датою її подання вважається дата відправлення вхідного листа, зафіксована в електронній скриньці Українського центру.

У заяві щодо результатів має бути вказано: 1) прізвище, ім`я, по батькові заявника; 2) номер Сертифіката; 3) назва навчального предмета, результат зовнішнього незалежного оцінювання з якого оскаржується, із зазначенням сесії тестування (основна чи додаткова); 4) номер контактного телефону; 5) дата складання заяви щодо результатів. У заяві щодо результатів має бути зазначено також бажання учасника зовнішнього оцінювання щодо повторного визначення результату зовнішнього оцінювання, яке засвідчується його особистим підписом.

Розгляд апеляційної заяви щодо результатів здійснює апеляційна комісія протягом п`ятнадцяти календарних днів з урахуванням дня її надходження. У ході розгляду апеляційних заяв щодо результатів здійснюються технічна та предметна перевірки.

Технічна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи проводиться з метою встановлення правильності визначення результату зовнішнього оцінювання під час: автоматизованої комп`ютерної обробки сертифікаційних робіт; персоналізації сертифікаційної роботи.

Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю шляхом проведення повторного оцінювання наданих відповідей.

Відповідно до абзацу 2 пункту 16 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 15.11.2017 р. N 1487, - під час розгляду заяви щодо результатів до уваги не беруться записи, зроблені учасником зовнішнього оцінювання в зошиті із завданнями сертифікаційної роботи. Інформація про дату, час і місце проведення засідання апеляційної комісії, на якому здійснюватиметься розгляд заяв щодо результатів, а також списки осіб, заяви яких розглядатимуться на засіданні, розміщуються на веб-сайті Українського центру. Учасники зовнішнього оцінювання (їх законні представники) можуть бути присутні на засіданні, під час якого розглядаються подані ними апеляційні заяви.

Заявник може відкликати апеляційну заяву щодо результатів оцінювання до початку її розгляду на засіданні апеляційної комісії. У такому випадку розгляд заяви припиняється.

Апеляційна комісія за результатами розгляду апеляційних заяв щодо результатів приймає одне з таких рішень: відмовити в задоволенні апеляційної заяви; задовольнити апеляційну заяву.

Апеляційна заява щодо результатів, у якій повторно оскаржено результати зовнішнього оцінювання з одного й того самого навчального предмета, не розглядається, якщо першу заяву розглянуто по суті.

Відповідно до пунктів 18,19 розділу VIII Порядку проведення ЗНО, причинами відмови в задоволенні заяви щодо результатів є:

1) відсутність помилок під час здійснення автоматизованої комп`ютерної обробки сертифікаційної роботи та її персоналізації;

2) підтвердження об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю;

3) підтвердження рішення про анулювання результатів зовнішнього оцінювання.

Розширеного переліку підстав для відмови у задоволенні заяви дана норма не містить. Оскільки перевірка первісної оцінки під час перевірки апеляційної заяви передбачено виключно за наслідками предметної перевірки, - як наслідок, підтвердження чи не підтвердження об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю, має бути визначене саме предметною перевіркою

З пояснень відповідача слідує, що за наслідками предметної перевірки - первісну оцінку було рекомендовано змінити з « 0» на « 8».

Якщо під час розгляду заяв щодо результатів апеляційною комісією підтверджено факт неправильного встановлення результату зовнішнього оцінювання внаслідок технологічних помилок, допущених під час проведення зовнішнього оцінювання та/або в процесі визначення результатів зовнішнього оцінювання, також може бути ухвалено рішення щодо зміни або анулювання результату зовнішнього оцінювання іншого учасника зовнішнього оцінювання (зокрема, у випадку неподання таким учасником відповідної заяви), про що його повідомляють на інформаційній сторінці учасника зовнішнього оцінювання шляхом розміщення витягу з протоколу в електронному вигляді, засвідченого електронним цифровим підписом голови апеляційної комісії з дотриманням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішення щодо правомірності оскаржуваних в даній справі дій і рішень відповідача, суд керується принципами правомірності рішень та діяльності суб`єктів владних повноважень, визначених ч.2 ст.2 КАС України.

При цьому, суд з огляду на вимоги ст.6 КАС України та ч.2 ст.19 Конституції України, погоджується з доводами позивача, що при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття. Суб`єкт владних повноважень, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом. Така правова позиція, викладена, зокрема, в постановах від 06 червня 2018 року та від 07 червня 2018 року Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від (справа № 808/163/16 та № 822/276/17 відповідно).

Зі встановлених судом обставин, слідує, що відповідачем під час розгляду апеляційної заяви ОСОБА_2 не було вчинено належних дій по встановленню об`єктивності первісної оцінки з української мови та літератури ЗНО та не бути враховано висновки обов`язкової предметної перевірки. При цьому в матеріалах, поданих відповідачем до суду відсутні будь-які обґрунтування неврахування висновку предметної перевірки. Як наслідок, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є прийнятим не в порядку, визначеному законодавством, не обґрунтовано, не добросовісно і без врахування всіх обставин справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення щодо розгляду апеляційної заяви ОСОБА_2 з предмета українська мова і література прийняте апеляційною комісією Українського центру оцінювання якості освіти та оформлене протоколом № 24 від 06 серпня 2020 року.

Зобов`язати Український центр оцінювання якості освіти (код ЄДРПОУ 34187201) з залученням апеляційної комісії повторно розглянути апеляційну заяву ОСОБА_2 від 25 липня 2020 року з предмета українська мова і література з урахуванням правової оцінки, наданої судом у своєму рішенні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 березня 2021 р.