Рішення № 95843551, 29.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року № 320/5100/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності № 3-0909/2/1010-2872/02 від 09.09.2019.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва від 29.08.2019. В оскаржуваній постанові та акті зазначено, що на час виїзду на об`єкт будівництва , а саме 22.08.2019, уповноважені особи ТОВ «Шевченківський завод продовольчих товарів» не прибули та необхідних документів не надали, однак направлення на перевірку позивачем було отримано тільки 22.08.2019. Крім того зазначив, що на території підприємства будівельні роботи не ведуться, а споруди виробничого комплексу введені в експлуатацію ще в 2003 році.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є правомірною та винесена з урахуванням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що на підставі звернення Великодимерської селищної ради від 08.07.2019 №1625 наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 14.08.2019 № 230П наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресо: вул. Шкільна, 31 с. Шевченкове Броварський район Київська область.

ДДАБІ у Київській області 14.08.2019 № 525.19/03 видано направлення на проведення планового (позапланового) заходу. Строк дії направлення з 28.08.2019 по 19.08.2019.

Повідомлення про проведення перевірки від 14.08.2019 вручено позивачу 17.08.2019 (субота).

У період з 22.08.2019 по 29.08.2019 на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 14.08.2019№230П, направлення від 14.08.2019 №525.19/03 відповідачем, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Шкільна, 31.

За результатами перевірки складено акт від 29.08.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що

Як слідує з акту перевірки, під час виїзду посадової особи Департаменту на місце за адресою: вул. Шкільна, 31, с. Шевченкове Броварського району Київської області, в призначений час 22.08.2019 (перший день перевірки згідно з направленням для проведення позапланового заходу від 14.08.2019 № 525.19/03) уповноважені особи ТОВ «Шевченківський завод продовольчих товарів» не прибули.

Також під час виїзду посадової особи Департаменту за адресою: вул. Шкільна, 31 в с. Шевченкове, Броварського району, Київської області 29.08.2019 (останній день перевірки згідно з направленням для проведення позапланового заходу від 14.08.2019 № 525.19/03) уповноважені особи ТОВ «Шевченківський завод продовольчих товарів» були відсутні.

У терміни проведення перевірки, встановлені направленням для проведення позапланового заходу від 14.08.2019 № 525.19/03 - з 22.08.2019 по 29.08.2019, посадові особи Департаменту не були допущені на об ’єкт будівництва, документи, необхідні для проведення перевірки, не надано (документ, що дає право на виконання будівельних робіт; документ, що підтверджує прийняття об`єкта в експлуатацію; матеріали технічної інвентаризації; документи, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; документи, що засвідчують право власності чи користування будівлями і спорудами, розміщеними на зазначеній земельній ділянці; проектна документація, виконавча документація).

Відповідно до викладеного суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - ТОВ «Шевченківський завод продовольчих товарів», вчинено перешкоду (протидію) посадовим особам Департаменту щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не допущено посадових осіб Департаменту на об`єкт будівництва для проведення перевірки та не надано необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю документів, що є порушенням пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Крім того, відповідачем за результатами перевірки винесено припис від 29.08.2019 №С-2908/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.08.2019р. за № З-Л-З-2908/2.

За результату розгляду справи відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.09.2019 №3-0909/2/1010-2872/02

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 N 687-XIV (далі Закон N 687-XIV) замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон N 3038-VI) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону N 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст. 28 Закону N 687-XIV власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Поряд з цим, відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.94 N 208/94-ВР (далі – Закон N 208/94-ВР).

Згідно ст. 1 Закону N 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Так, абз. 2 п. 3, абз. 3 п. 4 та п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону N 208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 2 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Відповідно до п. 5, п. 7 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

Згідно п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як слідує з матеріалів справи, виробничі та складські споруди позивача введено в експлуатацію актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 17.11.2003 та актом державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту від 21.05.2008. Всі введені в експлуатацію об`єкти внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Користування землею здійснюється на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 26.11.2001.

Виходячи з викладеного позивач не є суб`єктом містобудування у розумінні Закону N 3038-VI та Порядку № 553.

Крім того, ТОВ «Шевченківський завод продтоварів», в порядку виконання повідомлення про проведення перевірки від 14.08.2019 № 1010-2283/02 та направлення від 14.08.2019 №525.19/03, листом від 28.08.2019 вих. № 1/28 направлено відповідачу копії документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію;

- довідки з ЄДРПОУ;

- наказу про призначення директора;

- протоколу про призначення директора;

- статуту;

- державного, акту на право постійного користування землею;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

- акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації від 17.11.2003;

Таким чином, позивачем було виконано вимоги повідомлення про проведення перевірки в частині надання необхідних документів, які підтверджують законні підстави експлуатації виробничих та складських приміщень підприємством, право на використання земельної ділянки та право власності на споруди виробничого комплексу.

Однак, відповідачем безпідставно не взято до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови зазначені документи.

Таким чином, відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності за пунктом 2 частиною 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", а тому оскаржувана постанова від 09.09.2019 № 3-0909/2/1010-2872/02 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1921, 00 грн (платіжне доручення від 18.09.2019 № 2236).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1921, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.09.2019 № 3-0909/2/1010-2872/02.

Стягнути на користь ТОВ "Шевченківський завод продтоварів" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області судовий збір у розмірі 1921 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.