Рішення № 95843086, 23.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2021 року м. Ужгород№ 260/3829/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Марущак Г.Д.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Прийняти мою, ОСОБА_1 позовну заяву до розгляду та відкрити по пій провадження у справі; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області внести зміни доданих системи персоніфікованого обліку - до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов`язковою державною соціального страхування щодо мене, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер/реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ) шляхом внесення/включення всіх відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 ) за період роботи в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) з 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року (у т.ч. відомості про страхувальника застрахованої особи, заробітну плату, розмір сплачених страхових внесків, страховий стаж та інші відомості), зазначених за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_4 до відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ), зазначених за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_5 , з виправлення помилки в реєстраційному номері облікової картки платника податку за цей період, а саме замість, номера НОМЕР_2 зазначити НОМЕР_1 , та зарахувати до мою, ОСОБА_1 (реєстраційний помер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ) загального страховою стажу період роботи в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на посаді закрійника з 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року; 3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на мою. ОСОБА_1 користь судовий збір у сумі 840,80 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалася перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних причин.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час час призначення пенсії їй до загального страхового стажу не враховано період роботи у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на посаді закрійника з 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року у зв`язку із невірним внесенням до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов`язковою державною соціального страхування реєстраційного номеру облікової картки платника податків відносно позивача. Позивач звернулася до відповідача із заявою про роз`яснення, яким чином потрібно виправити помилку щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків відносно позивача як найманого працівника для зарахування їй страхового стажу за відповідний період роботи. На вказане звернення відповідачем було повідомлено, що оскільки ФОП ОСОБА_2 , де працювала позивач, знято з обліку в органах ПФУ то питання щодо внесення змін до облікової картки застрахованої особи, що працювала в ньому, можливо вирішити в судовому порядку. Вважаючи, що через допущену помилку в реєстраційному номері облікової картки платника податків позивач втрачає страховий стаж за вказаний період, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що страхувальником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 при поданні звітності інформація на застраховану особу позивача з РНОКПП НОМЕР_1 не надавалась. На теперішній час ФОП ОСОБА_2 припинила свою діяльність, внесення змін до відомостей системи персоніфікованого обліку можливо лише за зверненням страхувальника, а тому, самостійно орган Пенсійного фонду України внести такі зміни не може.

23 березня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про розгляд даної справи без участі позивача та його представника (а.с.а.с. 69, 70).

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилися та не повідомив про причини неявки в судове засідання, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 01 червня 2020 року призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з липня 2020 року, з урахуванням стажу роботи 27 років 6 місяців, що підтверджується довідкою від 11 листопада 2020 року № № 702 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 від 13 жовтня 2020 року (а.с.а.с. 30, 31).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 29 липня 2019 року № 14829/02.14 позивача було повідомлено, що до загального страхового стажу не враховано період роботи у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з 01 серпня 2002 року по 09 грудня 2012 року у зв`язку із відсутністю відомостей СПОВ (а.с. 23).

У зв`язку із чим, позивач звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою від 30 липня 2020 року щодо внесення зміни до відомостей в Реєстрі застрахованих осіб до даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період роботи з 01 серпня 2002 року по 09 лютого 2012 року в підприємця ОСОБА_2 , а саме вкачані вірний ідентифікаційний помер - НОМЕР_1 замість помилкового вказаного НОМЕР_2 та зарахувати до її страхового стажу вказаний період роботи (а.с.а.с. 24, 25).

Листом від 04 вересня 2020 року № 1843-1899/І-02/8-0700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача про те, то відповідно до відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємець ОСОБА_2 , відповідно до запису від 15 липня 2014 року припинила свою діяльність як суб`єкт господарської діяльності, тому внесення змін до відомостей системи персоніфікованого обліку можливо лише за зверненням страхувальника, а тому, самостійно орган Пенсійного фонду України внести такі зміни не може (а.с. 26).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період із 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року працювала у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на посаді закрійника, що підтверджується укладеним між останніми трудовим договором від 25 липня 2002 pоку, який зареєстрований у Хустському міськрайонному центрі зайнятості 25 липня 2002 року за № 2068 та знятий з реєстрації 09 лютого 2012 року та записами в трудовій книжці, а саме: № 6 від 01 серпня 2002 року - про прийняття на роботу за трудовим договором № 2068 від 25 липня 2002 року та № 7 від 09 лютого 2012 року - про звільнення з роботи за згодою сторін відповідно до статті 36 пункту 1 КЗПП (а.с.а.с. 18-21).

За період роботи позивача в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 останньою як страхувальником до Пенсійного фонду України щодо позивача подавалася відповідна звітність та сплачувалися щомісячні страхові внески за вказаний період відомості щодо позивача були внесені до Реєстру застрахованих осіб та позивачу було видано свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2219803963 від 15 липня 2004 року (а.с. 22).

Позивач вказує, що не зарахування до його загального страхового стажу періоду роботи в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відбулося у зв`язку із тим, що страхувальником ФОП ОСОБА_2 у поданій за вказаний вище період звітності допущено помилку в ідентифікаційному номері/реєстраційному номеру облікової картки платника податку позивача та зазначено НОМЕР_2 замість, НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відкрита інша електронна облікова картка застрахованої особи, в якій обліковуються всі відомості за вказаний період.

Судом встановлено, що у відповідності до відповіді з Державною реєстру фізичних осіб-платників податків від 06 жовтня 2020 року за № 22782 реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 є недійсний (помилковий) (а.с. 27).

Відповідно до довідки присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ідентифікаційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 (а.с. 17).

Листом від 16 жовтня 2020 року за № 2204-2505/1-02/8-0700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області підтверджено факт перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 , як свідчать дані облікової картки в Реєстрі застрахованих осіб у період з липня 2002 року по січень 2012 року і що в Реєстрі застрахованих осіб наявна інформація про сплату роботодавцем страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за весь вказаний період (а.с. 29).

Наведене також підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу форми (Ж-5 з Реєстр) застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державною соціального страхування щодо ОСОБА_1 за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_4 і за реєстраційним номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (а.с.а.с. 35-37).

Як вбачається із індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 за номером облікової картки застрахованої особи - НОМЕР_5 і за реєстраційним номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як відомості за період роботи у ФОП ОСОБА_2 із 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року відсутні (а.с.а.с. 32-34).

Отже, через допущену роботодавцем/страхувальником ФОП ОСОБА_2 в ідентифікаційному номері позивача помилку відомості про її страховий стаж за період роботи у цього підприємця не внесені до системи персоніфікованого обліку, а саме до персональної електронної облікової картки застрахованої особи Реєстру застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за номером 1179559732 і за реєстраційним номером облікової картки платника податку НОМЕР_1 і, відповідно, вказаний період не зарахований до загального страхового стажу позивача та не врахований під час призначення позивачу пенсії.

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 частині 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту - Закон України № 2464-VI), Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3); Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7); страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Статтею 14-1 Закону України № 2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані: 1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру органам доходів і зборів, фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування; 2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; 3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; 4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Згідно зі статтею 18 Закону України № 2464-VI, джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV (далі по тексту - Закон України № 1058-IV).

За змістом статті 1 Закону України № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

У відповідності до статті 16 частини 1 пунктів 4, 5 Закону України № 1058-IV, застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 21 частиною 2 Закону України № 1058-IV, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Відповідно до статті 24 частин 1, 2, 4 Закону України № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі по тексту - Положення №10-1), реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення № 10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 абзацами 2 та 3 розділу IV Положення № 10-1 передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Судом встановлено факт перебування ОСОБА_1 в період із 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року у трудових відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.а.с. 18-21).

За період роботи позивача в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 останньою як страхувальником до Пенсійного фонду України щодо позивача подавалася відповідна звітність та сплачувалися щомісячні страхові внески за вказаний період відомості щодо позивача були внесені до Реєстру застрахованих осіб та позивачу було видано свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2219803963 від 15 липня 2004 року (а.с. 22).

Відповідачем не заперечується той факт, що ФОП ОСОБА_2 подавались до Пенсійних органів звіти про застраховану особу ОСОБА_1 в період із 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року, однак, матеріалами справи підтверджено, що у вказаний період роботи позивача не було внесено до системи персоніфікованого обліку відомостей щодо позивача внаслідок допущеної помилки в ідентифікаційному номері позивача при подачі звітності за вказаний період.

На думку суду, різне/помилкове написання РНОКПП позивача в індивідуальних відомостях про застраховану особу не свідчить про те, що ці документи стосуються різних осіб. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту сплати позивачем у вказаний період страхових внесків на розрахункові рахунки Пенсійного фонду.

Статтею 106 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідальність за неподання звітів, несплату страхових внесків, порушення порядку нарахування, обчислення страхових внесків несе страхувальник, тобто підприємство, в якому працює особа.

Відповідно до відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємець ОСОБА_2 , відповідно до запису від 15 липня 2014 року припинила свою діяльність як суб`єкт господарської діяльності (а.с.а.с. 38, 39).

Як встановлено судом, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював у ФОП ОСОБА_2 на посаді закрійника, а відтак, жодного відношення до оформлення справ, заведених у діловодстві підприємства, сплати підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України та надання відповідних звітів та відомостей до органів Пенсійного фонду України не мав і мати не міг. ФОП ОСОБА_2 , у встановленому порядку утримувала з заробітної плати позивача і перераховувала Пенсійному фонду України щомісячні страхові платежі, які останнім були отримані і накопичені. Допущена ФОП ОСОБА_2 помилка у ідентифікаційному номері позивача, вказаному у наданих органам ПФУ звітах, на теперішній час не може бути усунена ФОП ОСОБА_2 , оскільки ФОП ОСОБА_2 припинила свою діяльність як суб`єкт господарської діяльності, а не усунення цієї помилки судом призведе до суттєвого порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 245 частини 4 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 на час розгляду справи припинила свою діяльність як суб`єкт господарської діяльності, підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб є рішення суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 139 частини першої КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області внести зміни до даних системи персоніфікованого обліку - до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов`язковою державною соціального страхування щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом внесення/включення всіх відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період роботи в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року (у т.ч. відомості про страхувальника застрахованої особи, заробітну плату, розмір сплачених страхових внесків, страховий стаж та інші відомості), зазначених за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_4 до відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зазначених за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_5 , з виправлення помилки в реєстраційному номері облікової картки платника податку за цей період, а саме замість, номера НОМЕР_2 зазначити НОМЕР_1 , та зарахувати до загального страховою стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на посаді закрійника з 25 липня 2002 року по 09 лютого 2012 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 23 березня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 29 березня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко