Рішення № 95842541, 29.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 р. Справа№200/1336/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про:

визнання протиправними дій відповідача, що виявилася у відмові надати позивачеві публічну інформацію - вхідний реєстраційний індекс заяви (звернення) позивача про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції ОСОБА_2 від 04 січня 2021 року відповідно до його запиту на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01;

зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01 з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у ненаданні інформації з тих підстав, що запитувана інформація є публічною інформацією і тому доступ до неї регулюється приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Просить також суд врахувати постанову Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 554/11837/14-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18 березня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у позові, вважаючи зміст листа-відповіді правомірним з тих підстав, що реєстраційно-контрольна картка, в якій міститься реєстраційний індекс звернення і яка створена у зв`язку з зверненням позивача, містить персональні дані, режим доступу до яких визначається Законом України «Про захист персональних даних». Вважає, що реєстраційний індекс є ідентифікованими відомостями про позивача, оскільки ідентифікує його як заявника.

Просить також суд врахувати постанову Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 819/1664/16.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відповідно до пункту 1 Положення про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20 червня 2012 року № 4/8-12, є постійно діючим органом, що утворюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини відповідно до статті 10 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» для забезпечення діяльності Уповноваженого. Секретаріат є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка.

20 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із письмовим запитом на отримання публічної інформації № 20/01-01, в якому просив надати вхідний реєстраційний індекс заяви (звернення) позивача про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції ОСОБА_2 від 04 січня 2021 року.

26 січня 2021 року на електронну пошту позивача від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшов лист-відповідь, в якому повідомлялось, що запитувана інформація по суті є персональними даними і підпадає під правове врегулювання Закону України «Про захист персональних даних», на неї не поширюється дія Закону України «Про доступ до публічної інформації». У порушення частини шостої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» запит позивача не містить реквізитів документа, який посвідчує особу, тому відсутні підстави для надання інформації про персональні дані.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2013 року (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI).

У праві на отримання вхідного реєстраційного індексу заяви (звернення) позивача від 04 січня 2021 року, відповідачем було відмовлено з підстав, що така інформація не є публічною, її слід вважати такою, що відноситься до персональних даних, порядок доступу до якої відрізняється від доступу до публічної інформації.

За змістом абзацу 14 пункту 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, реєстраційний індекс складається з початкової літери прізвища заявника та порядкового номера пропозиції, заяви, скарги, що надійшла, наприклад, Д-401. Реєстраційний індекс може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз і зберігання пропозицій, заяв і скарг.

Згідно з абзацом 2 пункту 24 Порядку роботи із зверненнями у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17 травня 2019 року № 46.15/19, реєстраційний індекс звернення громадянина та звернення з власної ініціативи складається з першої літери прізвищі заявника, порядкового номеру в межах журналу, останніх цифр року. Наприклад: Д - 401.3/19.

Виходячи із складових реєстраційного індексу звернення, суд вважає, що він не містить персональних даних, оскільки за визначенням статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Із вказаного визначення суд не вбачає, що реєстраційний індекс звернення містить такі відомості про фізичну особу, за якими вона може бути ідентифікована. Шляхом зазначення лише першої літери прізвищі заявника відбулось знеособлення персональних даних.

Тому запитувану позивачем інформацію слід вважати інформацією, яка була отримана та створена в процесі виконання відповідачем своїх обов`язків в частині реєстрації та розгляду звернень осіб, і у розумінні наведених вище положень Закону № 2939-VI вона є публічною інформацією.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем свого обов`язку надати публічну інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону № 2939-VI).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 819/1664/16, оскільки в наведеній відповідачем справі предметом запиту на отримання публічної інформації була реєстраційно-контрольна картка в цілому, а не окремий її елемент як в цій справі - реєстраційний індекс звернення. Шляхом надання позивачеві відомостей про реєстраційний індекс звернення не відбулась б передача відомостей про фізичну особу, як у випадку передачі реєстраційно-контрольної картки, а тому таке поширення не вимагає дотримання встановленого режиму захисту персональних даних.

Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 554/11837/14-а, є безпідставними, оскільки предмети запитів на отримання публічної інформації в наведеній (запит на надання копії договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві) і цій справах є абсолютно різними.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виявилася у відмові надати позивачеві публічну інформацію - вхідний реєстраційний індекс заяви (звернення) позивача про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції ОСОБА_2 від 04 січня 2021 року відповідно до його запиту на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01 та про зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01 з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн.

З огляду на це сума сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що виявилася у відмові надати ОСОБА_1 публічну інформацію - вхідний реєстраційний індекс заяви (звернення) позивача про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції ОСОБА_2 від 04 січня 2021 року відповідно до його запиту на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01.

Зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (код ЄДРПОУ: 21661556, місцезнаходження: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на отримання публічної інформації від 20 січня 2021 року № 20/01-01 з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (код ЄДРПОУ: 21661556, місцезнаходження: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська