Рішення № 95842267, 29.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року Справа № 160/838/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просить:

- стягнути суму податкового боргу в розмірі 150 367,00 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та на даний час має податковий борг у сумі 150 367,00 грн., який виник в результаті не сплати у встановлені терміни узгоджених сум грошових зобов`язань, нарахованих самостійно платником згідно наданих податкових декларацій платника єдиного податку. У зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 у встановлені строки сум грошових зобов`язань, зазначені суми набули статусу податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду від 22.01.2021 року направлялась на адресу відповідача, проте від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про причини невручення адресату «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала суду є видом судового рішення (ст. 241 КАС України), а відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №804/575/18.

В матеріалах справи міститься роздруківка з офіційного сайту Міністерства юстиції України, а також податкові декларації, які подавались відповідачем, з яких вбачається адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 , на зазначену адресу судом і направлялася ухвала суду від 22.01.2021 року.

В ухвалі суду від 22.01.2021 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позов та/або пояснень по суті справи не скористався. З клопотанням про продовження строку на надання відзиву та/або пояснень по суті спору не звертався.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Криворізької міської ради, запис про проведення державної реєстрації №22270000000068509 від 15.02.2018 року та перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 станом на травень 2020 року обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050401) у загальній сумі 150 357,00 грн.

З довідки-розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 станом на 25.09.2020 року, а також з податкових декларацій відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що сума податкового боргу відповідача складає 150 357,00 грн., податковий борг виник в результаті не сплати у встановлені терміни узгоджених сум грошових зобов`язань, нарахованих самостійно платником згідно наданих податкових декларацій платника єдиного податку, а саме:

- № 9175698741 від 09.08.2019 в сумі 78700,55 грн. термін сплати 19.08.2019 року;

- № 9265043904 від 11.11.2019 в сумі 70868,95 грн. термін сплати 21.11.2019 року;

- № 9334201152 від 10.02.2020 в сумі 737,50 грн. термін сплати 20.02.2020 року;

- № 9103210408 від 13.05.2020 в сумі 50,00 грн. термін сплати 22.05.2020 року.

У зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 до бюджету сум податкового боргу, Криворізьким Північним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 28.08.2019 року №86872-57/87 на суму 78 700,55 грн. за код класифікації доходів бюджету 18050401, яку було направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою реєстрації платника податків, проте 17.10.2019 року на адресу контролюючого органу повернувся конверт, з позначкою про причину невручення поштового відправлення «за закінченням строку зберігання».

Оскільки сума податкового боргу після направлення (вручення) податкової вимоги змінилася (збільшилась), а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилалась.

Враховуючи існування на цей час податкового боргу ФОП ОСОБА_1 , який добровільно відповідачем не сплачено та не стягнуто у судовому порядку, ГУДПС у Дніпропетровській області вважає, що набуло право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 150 367,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Оскільки вимога від 28.08.2019 року №86872-57/87 на суму 78 700,55 грн. була направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою реєстрації платника податків, така вимога, в силу приписів ст.42 Податкового кодексу України, вважається належним чином врученою. Докази її оскарження чи визнання нечинною до суду не надано.

Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, а саме: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених ст.60 Податкового кодексу України випадків, податкова вимога про сплату податкового боргу від 28.08.2019 року №86872-57/87 є не відкликаною.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Матеріали справи не містять документів на підтвердження зменшення боргу відповідача.

Згідно з пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, особою відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - є така фізична особа.

Так судом встановлено, що на цей час за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 150 357,00 грн., що підтверджується наданими доказами.

При цьому позивач просить суд стягнути суму податкового боргу в розмірі 150 367,00 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Оскільки документально підтвердженою є заборгованість у розмірі 150 357,00 грн., суд дійшов висновку, що стягненню у встановленому законом порядку підлягає саме вищевказана сума, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п.41.1.1 контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з пп.191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 191 цього Кодексу: звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Відповідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості у розмірі 150 357,00 грн., в зв`язку із чим, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати відповідачем податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб, з огляду на наявність боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 150 357,00 грн., суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Під час розгляду адміністративної справи №160/838/21 позивач, як суб`єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та/або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 150 357,00 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді О.М. Неклеса у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 29.03.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса