Рішення № 95842071, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Справа № 160/17409/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 17.08.2020 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року на шахті «ім. Героїв Космосу» за професією диспетчер шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті за Списком № 1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 17.08.2020 року.

Позовна заява обґрунтована протиправною відмовою відповідача в зарахуванні періоду роботи позивача з 07.05.1998р. по 31.05.2005р. на посаді підземного диспетчера шахтного транспорту та, як наслідок, відмові в призначенні пільгової пенсії в зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Позивач вказує, що необхідною умовою для віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, тобто виконання умов ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення відсотку робочого часу позивача в підземних умовах за Списком №1 з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року (80% і більше робочого часу в обліковому періоді). На підтвердження зайнятості більше 80% робочого часу на підземних роботах за Списком №1 позивачем до пенсійного органу були надані табелі спусків, надані «ШУ ім. Героїв Космосу» ДТЕК «Павлоградвугілля» та зведені табелі спусків, які не були враховані відповідачем. Отже, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії 17.08.2020 року відповідачем зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 - 18 років 05 місяців 23 днів та з додаванням спірного періоду 07 років 00 місяців 24 днів пільговий стаж за Списком № 1 з зайнятістю повний робочий день на підземних роботах складає 25 років 06 місяців 23 днів, що цілком достатньо для визначення права на призначення пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення 17.08.2020 року.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/17409/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17409/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

12 лютого 2021 року до канцелярії суду від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач в спірний період працював на шахті «ім. Героїв Космосу» за професією диспетчер шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті. Вказана посада передбачає зайнятість на підземних роботах 50% та більше робочого часу в обліковому періоді та відноситься до п. 1.1 г. розділу 1 Списку №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 №36. Відповідачем вказується, що під повним робочим днем вважається виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, крім того відповідно до списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку затвердженого постановою КМУ №202 посада диспетчера шахтного транспорту відсутня. З огляду на вищезазначене, відповідач, не має законних підстав для зарахування періоду роботи позивача з 07.05.1998 по 31.05.2005 за професією диспетчера шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті (с. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1 п. а-в), проте цей період частково зараховано в пільговий стаж за Списком №1 (сп.1 р. 1 п. г).

22 лютого 2021 року до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що не погоджується з твердженнями відповідача стосовно відсутності законних підстав для зарахування оспорюваного періоду роботи за професією диспетчера шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті. Позивач вказує, що у відзиві відповідач не заперечує, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Відповідачем при призначенні пенсії не визначався відсоток зайнятості робочого часу на рік на підземних роботах, також відповідач проігнорував наданий в адміністративному позові розрахунок зайнятості більше 80% відсотків часу під землею за спірний період. Також, позивач додатково зазначив що відповідач неправомірно не зараховує до пільгового стажу час участі у страйку в 1998 році.

Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 28.08.2020 року №0400-0319-8/73252 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в призначенні пенсії позивачу, оскільки згідно трудової книжки: та довідки про підтвердження пільгового стажу від 17.08.2020 №739, виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Героїв Космосу», позивач працював на шахті «Героїв Космосу» з - 06.01.1995р. по теперішній час на посадах, які дають право для призначення пенсії згідно ст. 114 Закону. Відповідно до довідки № 739 від 17.08.2020 р. в період роботи з 07.05.1998 по 31.05.2005 року був зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік. Пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 статті 114 Закону призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах. Загальний стаж роботи становить 30 років 2 місяці 22 дні, пільговий стаж згідно ч.3 ст. 114 Закону складає - 18 років 5 місяців 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах (при необхідних 25 роках). Таким чином, позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч.3 статті 114 цього Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач, не погодившись з відмовою пенсійного органу та вважаючи, що він має пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Переамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг

Згідно вимог ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 08.06.1992 року якій містяться записи, зокрема, за спірний період роботи на шахті «ім. Героїв Космосу» ВО «Павлоградвугілля», а саме:

- 07.05.1998 року - переведений диспетчером шахтного транспорту підземним з повним робочим днем в шахті, підстава Наказ 71-к від 07.05.1998 року (запис в трудовій книжці №7);

- 01.06.2005 року - переведений підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті, підстава Наказ від 14.06.2005 року №90к (запис в трудовій книжці №8).

Щодо вказаного періоду суд вказує, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку № 1. Записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців, є посилання на накази, як на підставу внесення записів, зазначено, що роботи виконувались з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Суд зазначає, що позивачем додатково було надано до пенсійного органу довідку від 03.08.2020 року №687 виданої виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 07.05.1998 по 31.05.2005 року - працював підземним диспетчером шахтного транспорту, зайнятий на підземних роботах 50% та більше робочого часу в обліковому періоді, нак. №71к від 07.05.1998 року, що передбачено список 1 розділ 1 п. 1.1. г, затверджено постановою КМ України від 16.01.2003 року №162, згідно ч. 2 п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частинами 1, 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства прані та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383 (далі-Порядок), визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ України від 12 серпня 1993 року.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом міністерства соціальної політики № 383 від 18.11.2005 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 № 461.

Займана позивачем посада «диспетчера шахтного транспорту підземного» в спірний період з 07.05.1998 року по 01.06.2005 року відноситься до Списку №1 розділу 1 Гірничі роботи:

- підрозділ. 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень;

- пункт г) Робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді);

- посада 1010100г-21650 Диспетчери внутрішахтного (шахтного) транспорту.

Тобто Списком № 1 передбачена умова 50 процентів і більше робочого часу в обліковому періоді. Підприємством під час внесення відомостей до трудової книжки було визначено навантаження робочого часу, а саме зазначено «з повним робочим днем в шахті».

Крім того, як вже зазначалось судом, позивачем додатково для підтвердження зайнятості на посаді, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення разом з заявою, було подано довідку про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.08.2020 року №687 виданої виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 07.05.1998 по 31.05.2005 року - працював підземним диспетчером шахтного транспорту, зайнятий на підземних роботах 50% та більше робочого часу в обліковому періоді, нак. №71к від 07.05.1998 року, що передбачено список 1 розділ 1 п. 1.1. г, затверджено постановою КМ України від 16.01.2003 року №162, згідно ч. 2 п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За період з 07.05.1998 по 31.05.2005 - 08 років 0 місяців 25 днів. Окрім того, позивач надавав табеля спусків.

Як вже зазначалось, відповідно до пункту "г" підрозділу 1 розділу 1 списку № 1 передбачено, що посада підземний диспетчер внутрішньошахтного транспорту передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Згідно п. 2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що необхідною умовою для віднесення позивача-до кола працівників , які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, тобто виконання умов ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення відсотку робочого часу позивача в підземних умовах за Списком № 1 з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року (80% і більше робочого часу в обліковому періоді).

Згідно табелів спусків від 05.02.2020 року № 82, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №89 наданих виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправлінням ім. Героїв Космосу» ДТЕК «Павлоградвугілля» та зведеного табеля спусків від 18.12.2020 року № 1071 відсоток робочого часу складає:

- за період з 07.05.1998 року по 31.12.1998 року баланс робочого часу 173, в тому числі підземні - 128, перебував у відпустці 44 календарні дні, в тому числі робочих днів 33, що дорівнює 93 % робочого часу в підземних умовах:

( 128+33 ) / 173 х 100% = 93%;

- за період з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року баланс робочого часу 249, в тому числі підземні - 215, перебував у відпустці 50 календарні дні, в тому числі робочих днів 33, що дорівнює 100 % робочого часу в підземних умовах:

(215+33 ) / 249 х 100% = 100 %;

- за період з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року баланс робочого часу 250, в тому числі підземні - 208, перебував у відпустці 62 календарні дні, в тому числі робочих днів 43, що дорівнює 100 % робочого часу в підземних умовах:

( 208+43 ) / 250 х 100% =100%;

- за період з 01.01.2001- року по 31.12.2001 року баланс робочого часу 251, в тому числі підземні - 189, перебував у відпустці 53 календарні дні, в тому числі робочих днів 37, що дорівнює 90 % робочого часу в підземних умовах:

( 189+37 ) / 251 х 100% = 90 %;

- за період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року баланс робочого часу 251, в тому числі підземні - 218, перебував у відпустці 38 календарні дні, в тому числі робочих днів 28, що дорівнює 98 % робочого часу в підземних умовах:

(218+28 ) / 251 х 100% = 98 %;

- за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року баланс робочого часу 252, в тому числі підземні - 204, перебував у відпустці 66 календарні дні, в тому числі робочих днів 47, що дорівнює 100 % робочого часу в підземних умовах:

(204+47 ) / 252 х 100% = 100 %;

- за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року баланс робочого часу 252, в тому числі підземні - 221, перебував у відпустці 36 календарні дні, в тому числі робочих днів 28, що дорівнює 99 % робочого часу в підземних умовах:

(221+28 ) / 252 х 100% = 99 %;

- за період з 01.01.2005 року по 31.05.2005 року баланс робочого часу 101, в тому числі підземні - 91, перебував у відпустці 17 календарні дні, в тому числі робочих днів 10, що дорівнює 100 % робочого часу в підземних умовах:

(91+10)/101x100% =100%;

За вищевказаний період відпустка без збереження заробітної плати не надавалась, це підтверджено пільговою довідкою шахтоуправління «ім. Героїв Космосу» від 03.08.2020 року №687.

Також суд звертає увагу на той факт що, а ні під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, а ні у відзиві на позовну заяву відповідач не брере до уваги табелі спусків від 05.02.2020 року № 82, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №89 наданих виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправлінням ім. Героїв Космосу» ДТЕК «Павлоградвугілля» та зведений табель спусків від 18.12.2020 року № 1071.

Суд приходить до висновку, що наведеним розрахунком підтверджено зайнятість більше 80% робочого часу на підземних умовах за Списком № 1, тобто повний робочий день на підземних роботах за період з 07.05.1998 року по 31.05.2005, що складає 07 років 0 місяців 24 дні.

З огляду на те, що позивач з 07.05.1998 року о 31.05.2005 року, виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, отже відповідний період роботи має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на пенсію.

Також, щодо періодів участі у страйку 18.05.1998, 23.05.1998, 25.05.1998, 30.05.1998, 01.06.1998, 05.06.1998, 07.06-09.06.1998, 12.06.-14.06.1998, які підтверджуються довідкою від 03.08.2020 року №687, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 03.03.1998 №137/98-ВР (далі - Закон №137/98-ВР), участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 18 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» визначено, що відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється цим Законом.

Відповідно до ст. 28 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів», організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

З аналізу наведених норм вбачається, що перебування у страйках не зараховується, зокрема, до пільгового стажу у разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії щодо зарахування до трудового та спеціального стажу працівника, часу його участі у страйку.

Суд зазначає, що жодних доказів прийняття позивачем участі у страйку/стайках визнаних незаконними у судовому порядку, відповідачем суду не представлено, а тому жодних підстав для незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року на шахті імені Героїв космосу в/о «Павлоградвугілля» не вбачається.

Отже, враховуючи викладене, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії 17.08.2020 року відповідач мав надати оцінку її відомостям про зазначені періоди в контексті наявності права на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача, а тому суд приходить до висновку, що відмова пенсійного органу в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу на шахті «ім. Героїв Космосу» за професією диспетчер шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті за Списком № 1 є неправомірною.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 17.08.2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує його при розгляді даної справи.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач своїми протиправними діями тривалий час позбавляє позивача належного пенсійного забезпечення, суд вважає, що належним способом захисту буде призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 17.08.2020 року, оскільки інших підстав для відмови в призначенні пенсії відповідачем зазначено не було, окрім не зарахування періоду роботи з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року на шахті «ім. Героїв Космосу» за професією диспетчер шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті за Списком № 1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що судом визнано протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 840,80 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 23.12.2020 року №0.0.1955147010.1.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 17.08.2020 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 07.05.1998 року по 31.05.2005 року на шахті «ім. Героїв Космосу» за професією диспетчер шахтного транспорту до підземного стажу з повним робочим днем в шахті за Списком № 1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 17.08.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49123, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко