Рішення № 95840973, 24.03.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 рокуСправа № 912/144/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засідання справу № 912/144/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 15А

до: Державного підприємства "Онуфріївське лісове господарство", 28100, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. Першотравнева, 1А

про стягнення 9 516,46 грн

Представники сторін:

від позивача - Прилуцький О.С. керівник, Богданова М.Г., адвокат, ордер серія ВА №1010467 від 18.01.2021 року (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Сторчоус О.В., довіреність № б/н від 04.01.21, адвокат.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (далі - ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Державного підприємства "Онуфріївське лісове господарство" (далі - ДП "Онуфріївське лісове господарство", відповідач) про стягнення 4 460,84 грн пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що ДП "Онуфріївське лісове господарство" не виконано в повному обсязі умови договору купівлі-продажу пиломатеріалів № 3/20/ОНФ-2 від 16.06.2020 з поставки передбаченого договором товару.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/144/21 за правилами спрощеного позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

До початку судового засідання від ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір пені на 5 055,62 грн, нараховану за період з 16.01.2021 до 01.02.2021, та просить стягнути з ДП "Онуфріївське лісове господарство" всього 9 516,46 грн пені (а.с. 27-30).

Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято заяву ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про збільшення розміру позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням її змісту.

19.02.2021 від ДП "Онуфріївське лісове господарство" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з підстав наступного: договором не визначено строку передачі товару чи його частини, а тому стверджувати про його несвоєчасність поставки не можна; згідно договору, розмір пені залежить від оплати ціни партії, що підлягала прийняттю, іншими словами - відповідальність застосовується у тому випадку, якщо оплата за товар відбулась, а товар не було передано повністю чи частково у відповідності до здійсненої оплати; договір укладено на строк з 16.06.2020 по 31.12.2020, а отже після 31.12.2020 у ДП "Онуфріївське лісове господарство" припинено обов`язок з поставки товару; нарахування пені з 01.01.2021 виходить за межі дії договору.

22.02.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголошено перерву до 10.03.2021.

Ухвалою від 09.03.2021 судом продовжено позивачу за клопотанням останнього строк подання відповіді на відзив до 10.03.2021.

09.03.2021 від ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем викладено наступні аргументи на заперечення відповідача: ДП "Онуфріївське лісове господарство" не виконано у повному обсязі умови договору, тоді як останнім днем передачі товару є останній день строку, на який договір укладено - 31.12.2020; в пункті 9.3. договору зазначається про розмір ставки НБУ станом на день оплати пені, за яким здійснюється розрахунок такої пені; доказів передачі позивачу товару відповідачем до матеріалів справи не надано.

10.03.2021 продовжено судове засіданні, в якому оголошено перерву до 24.03.2021.

18.03.2021 від ДП "Онуфріївське лісове господарство" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачем вказано, що відповідальність за договором настає саме у зв`язку із несвоєчасною передачею товару, тоді як договором не визначено строку передачі; порушень прав позивача внаслідок не поставки залишкового об`єму деревини не допущено, адже він не сплачував за неї кошти; у відповідача в даному випадку відсутнє грошове зобов`язання, тобто - відсутній "день оплати партії" (він не настав), про який вказано у пункті 9.3. договору; правові та договірні підстави для нарахування пені відсутні.

24.03.2021 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 24.03.2021 представниками позивача підтримано позовні вимоги повністю; представником відповідача заперечено проти задоволення позову.

В судовому засіданні до початку судових дебатів представниками сторін подано заяви шляхом їх оголошення про подання доказів на підтвердження судових витрат після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

16.06.2020 між ДП "Онуфріївське лісове господарство" (Продавець) та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу пиломатеріалів № 3/20/ОНФ-2 з протоколом розбіжностей від 17.07.2010, відповідно до якого Продавець передає у власність пиломатеріали - дошку необрізну дубову (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі (далі - Договір, а.с. 7-9).

Право власності на партію товару переходить до Покупця після завантаження Продавцем товару на автомобільний транспорт Покупця, передачі Покупцю (представнику Покупця) товарно-транспортної накладної (п. 1.2.).

Згідно умов Договору, з урахуванням погодженої редакції сторін відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 17.07.2020, кількість товару, яка передається Покупцеві за Договором - 200 м. куб за ціною 5 000,00 грн/м.куб з ПДВ, враховуючи вартість завантаження (п.п. 3.3, 4.1).

Передача товару по даному договору здійснюється партією - 25 м.куб (п. 5.1.).

Прийом-передача партії товару здійснюється на складі Продавця після приймання його представником Покупця та завантаження товару Продавцем на автотранспорт Покупця (п. 6.1).

Після завантаження на автотранспорт Покупця товару, Продавець вручає Покупцю товарно-транспортну накладну на завантажений товар. Датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою передачі товару, вважається дата товарно-транспортної накладної. (п. 6.2.).

Платіж здійснюється шляхом банківською переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця Покупцем за партію відвантаженого ним товару згідно наданої Продавцем товарно-транспортної накладної, в день передачі товару (п. 7.1.).

Покупець зобов`язаний здійснювати оплату за партію переданого Продавцем товару, в день передачі товару. Завантажений на автомобіль товар буде відпущений зі складу Продавця. лише після отримання повної оплати за поставлену партію товару (згідно ТТН) (п. 8.1.).

Покупець зобов`язаний прийняти товар в установлений цим Договором термін (п. 8.2.).

Договором визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, визначених змістом цього Договору (п. 9.1.).

У разі несвоєчасної передачі товару, у строки визначені Договором, Продавець сплачує пеню, виходячи із двох облікових ставок НБУ станом на день оплати від ціни партії, що підлягала прийняттю, за кожен день прострочки (п. 9.3.).

Строк дії Договору з 16.06.2020 по 31.12.2020 (п. 12.2.).

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 12.3.).

Згідно товарно-транспортних накладних ДП "Онуфріївське лісове господарство" відвантажено ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" пиломатеріали в наступному об`ємі:

21.07.2020 №24 - 5,331 куб.м;

22.10.2020 №14 - 1,857 куб.м;

22.12.2020 №10 - 11,900 куб.м;

а всього - 19,088 куб.м (а.с. 10-12).

24.12.2020 ДП "Онуфріївське лісове господарство" звернулось до ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" з листом від 24.12.2020 № 01-15/467 (а.с. 40), в якому зазначено, що внаслідок низки об`єктивних причин, із передбаченої Договором кількості пиломатеріалів здійснено приймання-передачу 19,088 куб.м, а отже залишок товару, який підлягає передачі складає 180,912 куб.м. В листі повідомлено, що ДП "Онуфріївське лісове господарство" не відмовляється від виконання зобов`язань за Договором, а тому пропонує продовжити його дію до 30.06.2021.

До листа додано проект додаткової угоди № 1 від 24.12.2020 про внесення змін до Договору про продовження строку дії Договору по 30 червня 2021 року (а.с.41).

У відповідь на звернення ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" в листі від 05.01.2021 вказано, що розгляд зазначеної пропозиції можливий за умови сплати пені та збитків, завданих несвоєчасною передачею товару (а.с. 42).

В письмовому повідомленні від 20.01.2021 (а.с. 43) ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" зазначено про відмову в укладенні додаткової угоди № 1 від 24.12.2020 до Договору. Згідно вказаного повідомлення, ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" просить негайно повідомити про дату та час передачі товару на виконання Договору.

Норми права, застосовані судом при вирішенні спору.

Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 267 Господарського кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1). Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (частина 2). До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662). Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно правил частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

Двосторонній характер договору поставки (договору купівлі-продажу) зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін договору прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору постачальник (продавець) бере на себе обов`язок передати покупцеві товар і набуває прав вимагати його оплату, а покупець зобов`язаний прийняти й оплатити товар та набуває право вимагати передачу товару.

Частина 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ст. 663 Цивільного кодексу України закріплюють обов`язок постачальника (продавця) передати товар у строк, встановлений у договорі.

В частині 2 ст. 267 Господарського кодексу України зазначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

У справі, яка розглядається, встановлено, що за умовами Договору купівлі-продажу пиломатеріалів № 3/20/ОНФ-2 від 16.06.2020 відповідач зобов`язався поставити позивачу товар (дошку нерозрізну добову) в загальному об`ємі 200 куб.м. партіями 25 куб.м.

При цьому, умови Договору не встановлюють строк передачі такого товару, у тому числі, відсутні строки передачі окремих партій товару.

Так, у відповідності до протоколу узгодження розбіжностей від 17.07.2020, сторони погодили викласти пункт 3.2. Договору в редакції, зміст якої передбачає лише загальну кількість товару, який передається Покупцеві за Договором. Примітка, яка містилась в редакції договору Покупця щодо періодичності відвантаження, а саме: "з щомісячним відвантаженням 25 куб.м", включена зі змісту Договору.

Згідно з протоколом узгодження розбіжностей від 17.07.2020, сторони погодили, що приймають пункти 3.1., 3.2., 4.1., 7.1., 8.1., 12.2. Договору купівлі-продажу пиломатеріалів №3/20/ОНФ-2 від 16.06.2020 у погодженій редакції сторін, що викладена у даному протоколі узгодження розбіжностей. Сторони погодили, що приймають п. 3.1.3.2. 4.1. 7.1. 8.1. 12.2 Договору купівлі-продажу пиломатеріалів № 3/20/ОНФ-2 від 16.06.2020р. у погодженій редакції Сторін, що викладена у даному протоколі узгодження розбіжностей.

Виходячи з положень ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, необхідною умовою застосування відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафної санкції та її конкретного розміру.

В пункті 9.3. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної передачі товару, у строки визначені Договором, Продавець сплачує пеню, виходячи із двох облікових ставок НБУ станом на день оплати від ціни партії, що підлягала прийняттю, за кожен день прострочки.

Зміст вказаного пункту свідчить, що в Договорі визначено вид правопорушення, за який застосовується відповідальність Продавця, а саме - несвоєчасна передача товару, у строки визначені Договором.

Частиною першою ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка, тощо.

Як вже встановлено, умови Договору, з урахуванням змісту протоколу узгодження розбіжностей від 17.07.2020, не встановлюють строк поставки товару за Договором, тоді як пункт 9.3. Договору передбачає відповідальність за несвоєчасну передачу товару саме у строки, визначені Договором.

З приводу обґрунтування позивача стосовно того, що останнім днем передачі товару є останній день строку, на який було укладено Договір, а саме 31.12.2020, з дати якої позивач розпочинає обраховувати період прострочення, суд зазначає наступне.

Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України (строк (термін) виконання зобов`язання), якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними поняттями.

У відповідності до наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування штрафної санкції у вигляді пені згідно п. 9.3. Договору за невиконання відповідачем в період строку дії Договору зобов`язання з поставки всієї кількості товару.

Інших підстав для стягнення пені позивач не наводить.

Одночасно суд зазначає про безпідставність тверджень відповідача стосовно того, що після 31.12.2020 у ДП "Онуфрівське лісове господарство" припинено обов`язок з поставки товару.

Приписи ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Припинення строку дії Договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним. Зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов Договору чи ні.

Умови укладеного між сторонами Договору також не передбачають припинення зобов`язання з поставки товару після закінчення строку дії Договору.

З підстав викладеного, позивач згідно ст. 663 Цивільного кодексу України має право вимагати поставку товару за Договором у відповідності до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вищевикладеного, суд відмовляє повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про стягнення з ДП "Онуфріївське лісове господарство" пені за невиконання договору купівлі-продажу пиломатеріалів № 3/20/ОНФ-2 від 16.06.2020.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Щодо інших судових витрат, суд зазначає, що згідно позовної заяви позивачем наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

У відзиві на позов відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в розмірі 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та відправку поштової кореспонденції.

В судовому засіданні 24.03.2021 до початку судових дебатів представниками позивача і відповідача подано заяви шляхом їх оголошення про подання доказів на підтвердження судових витрат після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд враховує, що положеннями частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, зроблена стороною у справі до закінчення судових дебатів, має здійснюватися виключно у письмовій формі.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 920/810/18.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи викладене, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін на 07.04.2021 о 10:00 год., про що зазначає в резолютивній частині рішення, та встановлює сторонам строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених судових витрат не пізніше 29.03.2021.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін 07.04.2021 о 10:00 год.

Встановити сторонам строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат, не пізніше 29.03.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" електронною поштою: aleprim2006@ukr.net та Державному підприємству "Онуфріївське лісове господарство" за адресою: 28100, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. Першотравнева, 1А.

Повне рішення складено 29.03.2021.

Суддя В.В.Тимошевська