Рішення № 95840949, 17.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3148/20

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп"

про стягнення заборгованості в сумі 947 973,10 грн.,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7"

про стягнення пені, штрафу та збитків,

за участю представників за первісним позовом:

позивача: Котенко Ю.М. (довіреність №75 від 15.10.2020 року);

Розбицького В.В. (довіреність №113 від 20.12.2020 року);

відповідача: Банцер О.В. - адвоката (довіреність №09 від 17.11.2020 року),

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 947 973,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору підряду №03/24-06-КП(І) від 24.06.2019 року, згідно з якими позивач зобов`язувався виконати підрядні роботи, а відповідач зобов`язувався прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідач роботи, виконані позивачем прийняв, проте оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 860 259,92 грн. боргу, 23 034,26 грн. пені, 10 929,52 грн. трьох процентів річних та 53 749,40 грн. суми гарантійного фонду.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" залишено без руху, на підставі п. п. 2, 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

13 листопада 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.12.2020 року.

07 грудня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" про стягнення пені, штрафу та збитків, яка прийнята до розгляду судом ухвалою суду від 09 грудня 2020 року.

Також, 07 грудня 2020 року представник позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про витребування доказів у відповідача за зустрічним позовом, а саме загального журналу робіт по об`єкту: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, Київська область, м. Бровари, вул. Чорновола В`ячеслава на території І житлового району. І черга будівництва".

08 грудня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача за первісним позовом подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

09 грудня 2020 року в засіданні представник відповідача за первісним позовом клопотання про витребування доказів підтримала.

09 грудня 2020 року представник позивача за первісним позовом у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування доказів, ухвалою суду від 09.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2020 року.

22 грудня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву №114 від 21.12.2020 року, а від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи №231/1 від 18.12.2020 року.

23 грудня 2020 року представники позивача за первісним позовом в засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник відповідача за первісним позовом у засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала, просила зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20.01.2021 року.

30 грудня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача за первісним позовом подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи №117 від 24.12.2020 року, 19 січня 2021 року подала доповнення до заперечень на зустрічну позовну заяву №3, а також клопотання про витребування доказів №4, в якому просила суд зобов`язати відповідача за первісним позовом надати суду журнал загальних робіт Генерального підрядника по об`єкту: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, Київська область, м. Бровари, вул. Чорновола В`ячеслава на території IV житлового району. І черга будівництва" та проектну документацію стадії "Робоча документація" по вищевказаному об`єкту, яке задоволенню судом не підлягало.

20 січня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на заперечення №08 від 16.01.2021 року, а через канцелярію Господарського суду Київської області представником відповідача за первісним позовом подано додаткові пояснення щодо обставин справи №09 від 16.01.2021 року.

20 січня 2021 року в підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про відкладення засідання для підготовки додаткових пояснень щодо обставин справи.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечувала.

Так, вищевказане клопотання представника позивача за первісним позовом підлягало задоволенню судом.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року підготовче засідання відкладено на 17 лютого 2021 року.

12 лютого 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли доповнення до заперечень на зустрічний позов №14.

17 лютого 2020 року в підготовчому засіданні представники позивача за первісним позовом заявлені вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник відповідача за первісним позовом у засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала, просила зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17 березня 2021 року.

12 березня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів №14/2 від 22.02.2021 року.

16 березня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на доповнення до заперечень на зустрічну позовну заяву №53 від 11.03.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що до клопотання про витребування доказів №14/2 від 22.02.2021 року та до відповіді на доповнення до заперечень на зустрічну позовну заяву №53 від 11.03.2021 року не долучено заяв про продовження строку, тому вищевказані клопотання та відповідь залишені судом без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

17 березня 2021 року в судовому засіданні представники позивача за первісним позовом заявлені вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала, просила зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із значним обсягом поданих доказів, необхідністю встановлення дійсних обставин справи, з метою дотримання принципів змагальності, та рівності сторін, розгляд справи по суті відбувся 17 березня 2021 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

24 червня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" (далі - відповідач) був укладений договір підряду №03/24-06-КП(І) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався виконати підрядні роботи, а відповідач зобов`язувався роботи прийняти та оплатити.

Згідно з п. 1.2. договору, склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання позивачу, визначаються даним договором, додатковими угодами до нього, додатками, локальним кошторисом та проектною документацією.

Відповідно до п. 1 додатку №1 до договору підряду №03/24-06-КП(І) від 24 червня 2019 року (далі - додаток №1 до договору), об`єкт та вид робіт, що виконуються за договором: улаштування декоративної штукатурки фасаду (з утепленням мінеральною ватою) житлового будинку №2 (секція 3) по об`єкту: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловим приміщенням, Київська область, м. Бровари, вул. Чорновола В`ячеслава на території IV житлового району, І черга будівництва" (за переліком та обсягом робіт згідно додатку №2 до договору).

Перед початком виконання робіт по даному договору позивач зобов`язаний надати та погодити у виробничому технічному відділі (ВТВ) відповідача технологічну карту на виконання робіт по договору та виконувати роботи у відповідності до неї.

Перед початком виконання робіт за договором, а в подальшому - не пізніше 20 числа кожного поточного місяця позивач зобов`язаний подавати до відділу матеріального постачання відповідача заявку на поставку матеріалів для виконання робіт по даному договору на наступний місяць виконання робіт. Позивач отримує матеріали для виконання робіт відповідача на складі останнього.

Позивач зобов`язаний виконувати роботи по даному договору із щоденним залученням не менше ніж 10 (десяти робітників, що безпосередньо виконують вказані роботи на об`єкті, та не менше ніж 8 (восьми) штук підйомних та підвісних колисок. Зменшення кількості таких робітників та зазначених механізмів позивача без отримання письмового погодження відповідача не допускається.

Побутові приміщення позивача, що розміщуються на об`єкті за рахунок позивача, використовуються виключно в виробничих цілях.

24 січня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №03/24-06-КП(І) від 24 червня 2019 р. (далі - додаткова угода №1).

Згідно з п. 1.1. додаткової угоди №1, об`єкт та вид робіт, що виконуються за даною додатковою угодою: виконання робіт з улаштування обмазочної гідроізоляції (заведення на 300 мм при гідроізоляції плит балконів та піддашків) на житловому будинку № 2 (секція 3) на об`єкті: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська область, м. Бровари, вул. Чорновола В`ячеслава на території IV житлового району» І черга будівництва» у складі та обсягах робіт, визначених додатком №1 «Договірна ціна» до даної додаткової угоди.

Перед початком виконання робіт позивач зобов`язаний: 1) отримати у виробничо-технічному відділі відповідача проектну документацію на виконання таких робіт з відміткою «до виконання»; 2) надати відповідачу документацію, що підтверджує якість використаних при виконанні робіт матеріалів (сертифікати, паспорти).

Позивач несе відповідальність за якісні та кількісні показники матеріалів, що поставляються для виконання робіт, їх відповідність фактичним умовам виконання робіт та проектному рішенню.

Також, сторонами був підписаний календарний графік виконання робіт (додаток №4 до договору підряду №03/24-06-КП(І) від 24 червня 2019 року).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що ним були виконані роботи в повному обсязі, на загальну суму 1 612 481,82 грн., проте відповідач роботи, виконані позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 671 597,81 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, 24 вересня 2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №59 від 22.09.2020 року, в якій просив відповідача оплатити виконані позивачем роботи та повернути частину гарантійного фонду.

Оскільки відповідач повністю виконані позивачем роботи не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 860 259,92 грн. боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 24 червня 2019 року був укладений договір підряду №03/24-06-КП(І), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався виконати підрядні роботи, а відповідач зобов`язувався виконані роботи прийняти та оплатити.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість робіт з урахуванням матеріалів визначається відповідно до додатків до даного договору, додаткових угод до договору та додатків до них.

Згідно з п. 2.2. договору, вартість робіт (договірна ціна) є твердою та узгоджується сторонами у додатках до даного договору, додаткових угодах до договору та додатках до них.

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору підряду №03/24-06-КП(І) від 24 червня 2019 року (далі - додатку №1 до договору), загальна вартість робіт за цим договором є твердою та становить: 2 393 122,36 грн. (два мільйони триста дев`яносто три тисячі сто двадцять дві грн. 36 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 398 853,73 грн. Роботи виконуються з використанням матеріалів поставки відповідача. Договірна ціна включає в себе вартість всіх супутніх витратних матеріалів та допоміжних робіт, а також вартість механізмів (колиски, риштування тощо та вартість робіт з їх монтажу/демонтажу), інструменту, спецодягу, витрати, що пов`язані з забезпеченням побутових приміщень позивача, на доставку матеріалів зі складу відповідача на місце виконання робіт по даному договору, та інші витрати на організацію робіт по даному договору.

Згідно з п. 1.2. додаткової угоди №1, договірна ціна за даною додатковою угодою є твердою та становить 2 701,87 грн. (дві тисячі сімсот одна грн. 87 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 450,31 грн. Договірна ціна включає вартість всіх витрат, що необхідні позивачу для виконання робіт за даною додатковою угодою.

Підпунктом п. 9.1.1. договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи відповідач проводить наступним чином: якщо додатками до даного договору або додатковими угодами до нього передбачений обов`язок відповідача сплатити на користь позивача авансовий платіж, відповідач перераховує на поточний рахунок позивача авансовий платіж у розмірі, визначеному сторонами у додатках до даного договору, додаткових угодах до даного договору та додатків до них.

Відповідно до п. 4 додатку №1 до договору, порядок розрахунків за виконані роботи: протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання даного договору відповідач перераховує на поточний рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 300 000,00 грн. (триста тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 50 000,00 грн.

Подальші розрахунки здійснюються відповідачем відповідно до п. 9.1.2. договору, а саме: на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, за винятком сум гарантійного утримання та авансу на підставі рахунку-фактури позивача.

Судом встановлено, що на виконання п. 4 додатку №1 до договору, 26 червня 2019 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 300 000,00 грн.

Згідно з п. 2.5. договору, остаточна вартість доручених позивачу робіт за даним договором визначається на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт, складених з урахуванням договірної ціни і фактично виконаних об`ємів робіт за звітний період.

Відповідно до п. 2.8. договору, ціна даного договору складає загальну суму договірних цін по даному договору (згідно додаткових угод до даного договору).

Пунктом 2.9. договору встановлено, що розрахунки між відповідачем та позивачем за виконані роботи згідно умов цього договору проводяться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України - в гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до 3.1. договору, якщо інше не передбачено даним договором та/або додатковими угодами до нього, позивач зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 2-х робочих днів з дати підписання даного договору та виконати належним чином роботи і передати їх відповідачу в терміни, визначені сторонами у додатках до даного договору, додаткових угодах до договору та додатках до них.

Згідно з п. 3.2. договору, роботи вважаються виконаними та прийнятими відповідачем тільки після їх передачі в установленому даним договором порядку за актом відповідачу та підписання акту введення в експлуатацію, якщо, згідно чинного законодавства, підписання акту введення в експлуатацію є обов`язковим для такого типу робіт.

Відповідно до п. 3.5. договору, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у даний договір шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Пунктом 3 додатку №1 до договору встановлено, що позивач зобов`язується розпочати виконання робіт з 01 липня 2019 року та виконати належним чином роботи і передати їх відповідачу протягом 90 (дев`яносто) календарних днів згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до договору). До дати початку виконання робіт по даному договору позивач зобов`язаний надати на підписання відповідачу попередньо узгоджений з останнім графік виконання робіт (додаток №3 до договору).

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди №1, позивач зобов`язується розпочати виконання робіт з дати підписання даної додаткової угоди та виконати належним чином роботи і передати їх відповідачу протягом 5 (п`яти) календарних днів.

Згідно з п. 4.1. договору, відповідач зобов`язаний прийняти разом в установленому порядку та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 4.2. договору, відповідач зобов`язаний повідомити позивача про виявлені недоліки в роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі виконання позивачем робіт, відповідачем були виявлені недоліки, у зв`язку з чим, відповідач звертався до позивача з листами щодо їх усунення, що підтверджується витягом із загального журналу робіт відповідача за період з 09.12.2019 року до 14.02.2020 року, а також листами №88 від 31.03.2020 року та від 10.04.2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що відповідач зобов`язаний забезпечити позивачу вільний, безперервний і безперешкодний доступ на будівельний майданчик для виконання робіт.

Згідно з п. 4.14. договору, позивач зобов`язаний виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами даного договору або додатками до нього та в установлені даним договором строки роботи відповідно до проектної документації, вимог ДБН України, СНіП та додатків до даного договору.

Відповідно до п. 4.19. договору, позивач зобов`язаний передати відповідачу закінчені роботи у порядку, передбаченому законодавством та даним договором.

Пунктом 4.29. договору встановлено, що позивач зобов`язаний щомісячно до 25 числа звітного місяця надавати відповідачу документи по обліку робіт в капітальному будівництві (форми № КБ-3 та акти здачі-приймання виконаних робіт).

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з п. 10.1. договору, передача-приймання виконаних робіт у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт ф.КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту закінчення робіт та надання позивачем вказаних актів відповідачу на підпис, або відповідач надає мотивовану відмову від прийняття робіт та підписання вказаних документів в той же строк. У випадку ненадання обґрунтованої причини відмови від підписання актів виконаних робіт в зазначений строк - акт вважається підписаним.

Судом встановлено, що 05 травня 2020 року позивач виконав роботи в повному обсязі, а відповідач їх прийняв, на загальну суму 1 612 481,82 грн., що підтверджується підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт:

№1 за вересень 2019 року пов. 3-14 в осі 17/А-Г від 23 вересня 2019 року на суму 151 071,76 грн.;

№2 за вересень 2019 року пов. 3-14 в осях 10\2/В-А та пов. 3-12 в осях 10\2/Д-Г від 23 вересня 2019 року на суму 68 836,49 грн.;

№3 за вересень 2019 року пов. 3-14 в осях 10\1-18А від 23 вересня 2019 року на суму 212 894,27 грн.;

№1 за травень 2020 року пов. 3-14 в осі 17/А-Г від 05 травня 2020 року на суму 129 438,61 грн.;

№2 за травень 2020 року пов. 3-14 в осях 10\2/В-А та пов. 3-12 в осях 10\2/Д-Г від 05 травня 2020 року на суму 289 244,65 грн.;

№3 за травень 2020 року пов. 3-14 в осях 10\1-18А від 05 травня 2020 року на суму 116 794,01 грн.;

№4 за травень 2020 року пов. 3-14 в осі 17/Д-Ж від 05 травня 2020 року на суму 370 059,47 грн.;

№1 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 21 141,24 грн.;

№2 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 65 722,98 грн.;

№3 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 58 287,95 грн.;

№5 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 126 288,52 грн.;

№6 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 2 701,87 грн., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з п.п. 9.1.2. договору, подальші розрахунки за виконані роботи відповідач проводить протягом 10-ти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, крім випадків, зазначених у пп. 9.4., 9.5., 12.10., 12.11. цього договору.

Відповідно до п. 9.2. договору, остаточні взаєморозрахунки за даним договором проводяться відповідачем за фактично виконані обсяги робіт з урахуванням усунення недоліків робіт за рахунок позивача.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що роботи вважаються оплаченими належним чином в день здійснення відповідачем платежу на користь позивача, тобто списання грошових коштів з поточного рахунку відповідача.

Судом встановлено, що відповідач роботи, виконані позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 671 597,81 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків за період: 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року, 4 квартал 2019 року, за період з 01.01.2020 року до 26.05.2020 року та за 2 квартал 2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

07 грудня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" про стягнення пені, штрафу та збитків.

У зустрічному позові представник позивача за зустрічним позовом проти задоволення первісного позову заперечувала, послалась на те, що обов`язок оплати виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт для позивача за зустрічним позовом не настав, проти стягнення з нього пені та трьох процентів річних заперечувала, вважала, що відповідач за зустрічним позовом повинен сплатити позивачу за зустрічним позовом пеню в сумі 293 109,26 грн. та штраф у сумі 239 312,24 грн., у зв`язку із порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо строків виконання робіт. Також відповідач за зустрічним позовом повинен сплатити позивачу за зустрічним позовом штраф у сумі 239 312,24 грн. за допущення недоліків у роботах під час їх виконання та прострочення строку їх усунення, штраф у сумі 239 312,24 грн. за зменшення відповідачем за зустрічним позовом передбаченої умовами договору кількості робітників та механізмів без письмової згоди позивача за зустрічним позовом, а також збитки, спричинені останньому неповерненням матеріалів, невикористаних відповідачем за зустрічним позовом під час виконання підрядних робіт.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3 додатку №1 до договору, відповідач за зустрічним позовом (далі - позивач) зобов`язується розпочати виконання робіт з 01 липня 2019 року та виконати належним чином роботи і передати їх позивачу за зустрічним позовом (далі - відповідач) протягом 90 (дев`яносто) календарних днів згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до договору). До дати початку виконання робіт по даному договору позивач зобов`язаний надати на підписання відповідачу попередньо узгоджений з останнім графік виконання робіт (додаток №3 до договору).

Так, позивач повинен був розпочати роботи 01 липня 2019 року та закінчити їх до 28 вересня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав роботи, а відповідач прийняв їх 05 травня 2020 року, про що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2020 року пов. 3-14 в осі 17/А-Г від 05 травня 2020 року на суму 129 438,61 грн.; №2 за травень 2020 року пов. 3-14 в осях 10\2/В-А та пов. 3-12 в осях 10\2/Д-Г від 05 травня 2020 року на суму 289 244,65 грн.; №3 за травень 2020 року пов. 3-14 в осях 10\1-18А від 05 травня 2020 року на суму 116 794,01 грн.; №4 за травень 2020 року пов. 3-14 в осі 17/Д-Ж від 05 травня 2020 року на суму 370 059,47 грн.; №1 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 21 141,24 грн.; №2 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 65 722,98 грн.; №3 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 58 287,95 грн.; №5 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 126 288,52 грн. та №6 за травень 2020 року від 05 травня 2020 року на суму 2 701,87 грн.

У судових засіданнях, а також у запереченнях проти зустрічної позовної заяви, представники позивача послались на те, що розпочати та закінчити підрядні роботи вчасно позивачу перешкоджало знаходження на будівельному майданчику баштового крану, а також інші обставини, на які послався позивач у листах, направлених відповідачу, №13 та №14 від 16 липня 2019 року, №24 від 21 серпня 2019 року, №30 від 09 вересня 2019 року, №31 від 12 вересня 2019 року, №36 від 09 жовтня 2019 року та №48 від 12 листопада 2019 року.

Доводи представника позивача спростовуються п. 7.1 договору, відповідно до умов якого підписання даного договору уповноваженими представниками зі сторони відповідача та зі сторони позивача засвідчує, що будівельний майданчик (фронт робіт), підготовлений відповідачем у повній відповідності до вимог даного договору, нормативних актів України та вимог ДБН і позивач прийняв будівельний майданчик (фронт робіт) та готовий приступити до виконання робіт у погоджені сторонами строки.

У зустрічній позовній заяві представник відповідача просила суд стягнути з позивача пеню в сумі 293 109,26 грн. за прострочення виконання робіт, а також штраф за прострочення виконання робіт більш, ніж на десять календарних днів, у сумі 239 312,24 грн.

Згідно з п. 4.22. договору, позивач зобов`язаний не пізніше одного робочого дня з дати встановлення обставин, що перешкоджають виконанню позивачем своїх зобов`язань за даним договором, письмово інформувати відповідача про такі обставини, а також про заходи, необхідні для їх усунення, в противному випадку позивач не має права посилатись на наявність таких обставин.

Відповідно до п. 3.5. договору, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у даний договір шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Судом встановлено, що додаткових угод щодо зміни строків виконання робіт сторонами укладено не було.

Так, підстави вважати, що строк виконання робіт змінювався, відсутні.

Відтак, позивачем порушені умови договору щодо строків виконання робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 12.13. договору, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає три роки. Нарахування штрафних санкцій припиняється тільки після виконання зобов`язання в натурі.

Так, сторони погодили нарахування штрафних санкцій до моменту їх виконання в повному обсязі.

Згідно з п. 8.2. додатку №1 до договору, за недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт, позивач сплачує відповідачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожний день затримки виконання робіт/виправлень дефектів робіт.

Так, розмір пені, враховуючи період заборгованості з:

29.09.2019 року до 24.10.2019 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 16,5%, складає 56 254,77 грн.;

25.10.2019 року до 12.12.2019 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 15,5%, складає 99 593,23 грн.;

13.12.2019 року до 30.01.2020 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 13,5%, складає 86 742,49 грн.;

31.01.2020 року до 12.03.2020 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 11,0%, складає 60 416,53 грн.;

13.03.2020 року до 23.04.2020 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 54 924,12 грн.;

24.04.2020 року до 04.05.2020 року, від ціни позову 2 393 122,36 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 11 507,91 грн.,

а разом 369 439,05 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем пеня визначена в розмірі 293 109,26 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, штраф застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Згідно з п. 8.3 додатку №1 до договору, за прострочення передбачених даним договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів, позивач сплачує відповідачу штраф в розмірі 10% від ціни даного договору.

Ціна даного договору складає загальну суму договірних цін по даному договору (згідно додаткових угод до даного договору) (п. 2.8. договору).

Судом встановлено прострочення виконання зобов`язання позивачем більше, ніж на 10 календарних днів, оскільки роботи передані позивачем відповідачу 05 травня 2020 року, а згідно з умовами договору, позивач зобов`язувався закінчити роботи 28 вересня 2019 року.

Так, 10% від ціни договору (2 393 122,36 грн.) становить 239 312,24 грн., які підлягають стягненню.

У зустрічній позовній заяві відповідач також послався на те, що позивачем були допущені недоліки під час виконання робіт, які позивачем вчасно усунуті не були, тому відповідач просив стягнути з позивача штраф у сумі 239 312,24 грн.

Відповідно до п. 12.1. договору, позивач відповідає за повне і якісне виконання робіт за даним договором у відповідності до діючих будівельних норм і умов даного договору. У разі порушення діючих будівельних норм та умов та/або виконання неякісних робіт, відповідач вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від договору та/ або позивач сплачує відповідачу неустойку відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них.

Судом встановлено, що позивачем були допущені недоліки під час виконання робіт, що підтверджується, зокрема, листом №88 від 31.03.2020 року.

Вищевказані недоліки вчасно усунуті не були, що підтверджується листами №15 від 06.02.2020 року та №36 від 24.04.2020 року.

Згідно з п. 8.3 додатку №1 до договору, за прострочення передбачених даним договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів, позивач сплачує відповідачу штраф в розмірі 10% від ціни даного договору.

Оскільки позивачем були допущені порушення строків виправлення недоліків більше, ніж на 10 календарних днів, стягненню з позивача підлягає штраф у розмірі 10% від ціни договору (2 393 122,36 грн.), що становить 239 312,24 грн., які підлягають стягненню.

Звертаючись із зустрічною позовною заявою, представник відповідача просила суд стягнути з позивача штраф за зменшення кількості робітників та механізмів, встановлених умовами договору, без згоди відповідача.

У судових засіданнях та у відповідях на вимоги №45 від 06 листопада 2019 року та №29 від 17 березня 2020 року представники позивача послались на те, що кількість працюючих робітників на об`єкті, а також кількість підйомних та підвісних колисок, були достатніми для виконання обсягу робіт.

Відповідно до п. 1 додатку №1 до договору, зокрема, позивач зобов`язаний виконувати роботи по даному договору із щоденним залученням не менше ніж 10 (десяти) робітників, що безпосередньо виконують вказані роботи на об`єкті, та не менше ніж 8 (восьми) штук підйомних та підвісних колисок. Зменшення кількості таких робітників та зазначених механізмів позивача без отримання письмового погодження відповідача не допускається.

Згідно з п. 8.4. додатку №1 до договору, в разі укладання позивачем з третіми особами (субпідрядниками) договору про виконання робіт на Об`єкті та/або зменшення кількості робітників позивача та/або механізмів, що залучені позивачем до виконання робіт на об`єкті, без отримання на це письмової згоди відповідача, позивач зобов`язаний сплатити відповідачу штраф у розмірі 10% від ціни даного договору за кожний випадок порушення.

Як встановлено судом та не заперечується представниками позивача, позивачем до виконання робіт залучались робітники та механізми в кількості меншій, ніж встановлено умовами договору.

Так, позивачем порушено умови п. 1 додатку №1 до договору, тому стягненню з позивача підлягає штраф у розмірі 10% від ціни договору (2 393 122,36 грн.), що становить 239 312,24 грн.

Також відповідач просив стягнути з позивача збитки у сумі 312 534,44 грн. з ПДВ., спричинені відповідачу, у зв`язку з неповерненням останнім невикористаних під час виконання робіт матеріалів.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Згідно з ч. 2 ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п. 8.1. договору, роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для виконання робіт за даним договором, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та нормативним документам у галузі будівництва, проектній документації та даному Договору.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, відповідач має право здійснювати технічний нагляд та контроль за виконанням робіт.

Згідно з п. 8.3. договору, технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом: проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі, із залученням незалежних експертів; участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам; проведення перевірок наявності у позивача документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт; перевірки ведення документації про виконання даного договору та виконання позивачем вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів.

Відповідно до п. 8.4. договору, для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт (будівництвом об`єкта), позивач зобов`язаний на вимогу відповідача надавати йому необхідні інформацію та документи.

Згідно з п. 7 додатку №1 до договору, звіт про використання матеріальних ресурсів поставки відповідача, відповідно до п. 4.15 договору позивачем подається щомісячно разом з актами виконаних робіт у вигляді акту прийому-передачі змонтованого матеріалу. До розгляду не приймається остаточний акт приймання виконаних будівельних робіт без подань позивачем звіту про використання матеріальних ресурсів поставки відповідача та без повернення позивачем невикористаного залишку матеріалу відповідача. Акт прийому-передачі матеріалів в роботу повинен бути підписаний уповноваженими особами сторін.

За твердженнями представника відповідача, на виконання вищевказаних пунктів договору, відповідачем здійснювався технічний нагляд і контроль за виконанням робіт, у ході яких було встановлено використання будівельних матеріалів позивачем на суму меншу, ніж йому було передано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем передано позивачу матеріалів на загальну суму 1 290 046,72 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205 за 24.06.2019 - 31.12.2020 та накладними на переміщення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивачем під час виконання підрядних робіт використано матеріалів на загальну суму 1 029 601,35 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205 за 24.06.2019 - 31.12.2020 та актами прийому-передачі змонтованого матеріалу до актів виконаних робіт за вересень 2019 року та травень 2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Документів, що підтверджували б повернення відповідачу будівельних матеріалів на суму 312 534,44 грн. з ПДВ, суду не надано.

Так, стягненню з позивача підлягають 312 534,44 грн. з ПДВ. збитків за неповернення матеріалів.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача суму гарантійного фонду у розмірі 53 749,40 грн.

Згідно з п. 9.5. договору, з метою забезпечення виконання зобов`язань, в тому числі усунення недоліків виконаних робіт позивачем по договору, відповідачем формується Гарантійний фонд утримання відповідачем грошових коштів від суми платежів за виконані роботи з оплати по актах виконаних робіт ф.КБ-2В та довідці про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3. Розмір коштів, які утримуються до Гарантійного фонду, визначається відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них. У випадку наявності вимог, в тому числі матеріального характеру, що стосуються якості робіт позивача та дефектів, відповідач має право їх задовольнити за рахунок коштів Гарантійного фонду.

Суми вищевказаного утримання (Гарантійного фонду) підлягають сплаті позивачу (за виключенням коштів, що враховані відповідачем на відшкодування вимог матеріального характеру) у термін, що визначається відповідно до додатків до договору, додаткових угод до договору та додатків до них, крім випадків, зазначених у п. 9.4. цього договору.

Пунктом 5 додатку №1 до договору встановлено, що відповідачем формується Гарантійний фонд утримання відповідачем 5% від суми платежів за виконані роботи оплати по актах виконаних робіт ф.КБ-2В та довідці про вартість виконаних підрядних робіт Ф.КБ-3.

Суми вищевказаного утримання (Гарантійного фонду) підлягають сплаті позивачу (за виключенням коштів, що враховані відповідачем на відшкодування вимог матеріального характеру) рівними частками протягом 6-ти (шести) календарних місяців з дати підписання відповідачем останнього акту виконаних робіт по даному договору. Кожна частка вказаних платежів підлягає сплаті протягом 10 календарних днів місяця, наступного за місяцем повернення коштів гарантійного утримання (за умови надходження відповідного звернення позивача).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість виконаних робіт становила 1 612 481,82 грн.

Так, сума гарантійного фонду в розмірі 5 % складає 80 624,09 грн.

Сторонами погоджено, що сума гарантійного фонду підлягає сплаті позивачу рівними частками протягом 6-ти календарних місяців з дати підписання відповідачем останнього акту виконаних робіт по даному договору. Кожна частка вказаних платежів підлягає сплаті протягом 10 календарних днів місяця, наступного за місяцем повернення коштів гарантійного утримання (за умови надходження відповідного звернення позивача).

Так, відповідач повинен був повертати позивачу гарантійний фонд у сумі 13 437,35 грн. щомісячно протягом шести місяців.

Оскільки роботи виконані позивачем та передані відповідачу, поверненню позивачу підлягають кошти гарантійного фонду за 4 місяці, сума яких становить 53 749,40 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 23 034,26 грн. та три проценти річних у розмірі 10 929,52 грн.

Згідно з п. 12.10. договору, відповідач має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов даного договору, а також на суми інших платежів, які позивач повинен здійснити на користь відповідача згідно даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог представник відповідача послалась на те, що обов`язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи не наступив, оскільки згідно з умовами договору остаточний розрахунок здійснюється відповідачем із позивачем за зустрічним позовом протягом 10-ти банківських днів після підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт, крім випадків, зазначених у п.п. 9.4, 9.5, 12.10, 12.11 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2019 року та 31 березня 2020 року відповідач звертався до позивача із вимогами про сплату штрафів за порушення умов договору.

Відповідно до п. 12.10. договору, відповідач має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов даного договору, а також на суми інших платежів, які позивач повинен здійснити на користь відповідача згідно даного договору.

Як встановлено судом, позивачем були порушені умови договору щодо строків виконання робіт, їх якості, позивачем без згоди відповідача залучались до виконання робіт робітники та механізми в кількості меншій, ніж встановлено умовами договору, а також позивачем відповідачу спричинені збитки.

Так, стягненню з позивача підлягає пеня у розмірі 293 109,26 грн. за прострочення виконання робіт та штраф за прострочення виконання робіт більше, ніж на десять календарних днів, у сумі 239 312,24 грн., штраф у сумі 239 312,24 грн. за допущені порушення строків виправлення недоліків більше, ніж на десять календарних днів, штраф у сумі 239 312,24 грн. за зменшення кількості робітників та механізмів, встановленої умовами договору, без згоди відповідача, та збитки, спричинені відповідачу неповерненням матеріалів, невикористаних позивачем під час виконання підрядних робіт у розмірі 312 534,44 грн., на загальну суму 1 323 580,42 грн.

Документів, що підтверджували б сплату позивачем вищевказаної заборгованості відповідачу, суду не надано.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач зобов`язаний оплатити позивачу вартість виконаних позивачем підрядних робіт у сумі 860 259,91 грн., а також повернути суму гарантійного фонду у сумі 53 749,40 грн., всього 914 009,31 грн.

Так, платіж відповідача у сумі 914 009,31 грн. зменшується на величину пені, штрафів та збитків, нарахованих відповідно до умов договору позивачу, на суму 1 323 580,42 грн., на підставі п. 12.10. договору.

Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 23 034,26 грн. пені та 10 929,52 грн. трьох процентів річних.

Судом встановлено, що відповідач скористався правом, закріпленим у п. 12.10. договору, а відповідно до п. 9.1.2. договору, остаточний розрахунок відповідачем не проводиться, якщо мають місце випадки, передбачені п. 9.4. та п. 12.10. договору.

Оскільки позивач документів, що підтверджували б сплату відповідачу суми пені, штрафів та збитків, нарахованих у зв`язку із порушенням ним умов договору, суду не надав, відтак відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому вимоги позивача про стягнення пені та трьох процентів річних є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи взаємозалік вимог позивача та відповідача, суд дійшов висновку про те, що стягненню з позивача підлягає борг у сумі 409 571,11 грн., тому первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 409 571,11 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ст. 224, ч. 1 ст. 225, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 8 ч. 2 ст. 16, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 601, ст. 610, п. 3 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 623, ч. 1 ст. 837, ч. ч. 1, 2 ст. 840, ч. ч. 1, 3 ст. 843, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 875, ч. ч. 1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ч. ч. 1, 2 ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ст. 118, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у первісному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" до товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" про стягнення заборгованості в сумі 947 973,10 грн.

Задовільнити частково зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" про стягнення пені, штрафу та збитків.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління 7" (04074, місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12, ідентифікаційний код 40103590) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14, офіс 205, ідентифікаційний код 38912368) 409 571,11 грн. (чотириста дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну грн. 11 коп.) боргу; 6 143,57 грн. (шість тисяч сто сорок три грн. 57 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Суддя С. Грабець