Рішення № 95839794, 29.03.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2021 року Справа № 903/67/21

за позовом: Заступника керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ, Волинська обл.

до відповідача: фізичної особи - підприємця Костючик Ганни Петрівни, с. Дубечне, Старовижівський р-н, Волинська обл.

про стягнення 142 477 грн. 75 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив: 03.02.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Заступника керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 34/4-130вих-21 від 01.02.2021 до фізичної особи - підприємця Костючик Ганни Петрівни про стягнення 142 477 грн. 75 коп.

Позовна заява обґрунтована нікчемністю додаткових угод № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018 до договору від 01.02.2018 № 03ВТ, а тому сплачені на їх підставі кошти є одержаними безпідставно.

Ухвалою суду від 04.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати прокурору та позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано прокурору та позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокурору та позивачу. Роз`яснено, що у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, прокурору та позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвалу суду від 04.02.2021 відповідач отримав 09.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039336353.

Строк для подання відзиву - по 24.02.2021.

24.02.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача, до якого долучена заява із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У відзиві відповідач позов заперечив, зазначає, що бажає, щоб справа розглядалась за правилами загального позовного провадження. Вказав, що до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок ціни позову, а також не додано доказів, які підтверджують обставину про переплату позивачем 142477 грн. 75 коп. в наслідок укладення додаткових угод № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018. Заперечує обставину нікчемності додаткових угод № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018, які укладались до договору № 03ВТ від 01.02.2018 на постачання продуктів харчування. Після підписання договору та при його виконанні від позивача у адресу відповідача надходили усні зауваження про необхідність покращення товару. А саме позивачем заявлена вимога про зменшення ваги пакування товару. На виконання зауважень позивача відповідачем в подальшому постачався товар вищої якості та в іншому пакуванні вагою 2,5 кг.

Вважає, що звернення з позовом прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області є необґрунтованим, оскільки Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Волинської області. Будь-яких дій щодо усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі» Управлінням Західного офісу Держаудитслужби не здійснено (а.с. 75-112).

Прокурором відзив отриманий 25.02.2021. Строк для подання заперечень - по 28.02.2021.

Прокурор у запереченнях на відзив (відправлених 26.02.2021) зазначає, що у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Аналогічне положення міститься у абз. 2 п. 11.1 Договору від 01.02.2018 № 03 ВТ.

Додаткова угода № 01 суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону щодо порядку та підстав зміни ціни договору, тому що ФОП Костючик Г.П. не надала в зверненні до управління освіти документальні дані, які б обґрунтовували коливання ціни як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення на філе куряче з 01.02.2018 по 05.02.2018. Використана статистична інформація свідчить лише про середні споживчі ціни на окремі продукти харчування, що склались в торгівельній мережі Київської області і згідно примітки наведені середні ціни призначені лише для розрахунків індексів споживчих цін та визначення вартісної величини прожиткового мінімуму і не можуть використовуватись для інших цілей. В листі Головного управління статистики Київської області від 05.02.2018 №12-20/269 зазначено про ціни за грудень 2017 року, а тому такий факт не може бути підставою для збільшення ціни в лютому 2018 року. За період часу проведення торгів до укладення першої додаткової угоди коливання ціни відбулось в сторону зменшення. Крім того, Костючик Г.П. не дотримала умов тендерних пропозицій, оскільки в тендерній документації зазначено про поставку товарів іншим суб`єктом.

Стосовно представництва інтересів держави в суді, то вказав, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. З ч. 2 ст. 129 Конституції України). Положення п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". Згідно листа Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 76/01-19 від 22.01.2021 моніторинг публічної закупівлі Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області не здійснювався та відповідно дані порушення не виявлялись, а за незаконними додатковими угодами кошти отримані не підконтрольною органам Державної аудиторської служби установою, а фізичною особою- підприємцем, то правові підстави для пред`явлення даного позову в інтересах Державної аудиторської служби відсутні (а.с. 113-131).

Враховуючи відзив на позов та клопотання відповідача про витребування доказів, Володимир-Волинська місцева прокуратура подала клопотання від 03.03.2021 №34/4-307вих21 про долучення до матеріалів справи копій накладних та реєстру платіжних документів по договору №03 Вт від 01.02.2018 з доказами надіслання відповідачу (а.с. 132-220).

Подані прокурором документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.03.2021 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Костючик Ганни Петрівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про витребування доказів відмовлено.

Виконавчий комітет Нововолинської міської ради у листі №226/01-26 від 01.03.2021 зазначає про покращення якості товару (курячого філе), що постачався ФОП Костючик Галиною Петрівною згідно договору № 03 від 01.02.2018 в період з лютого 2018 року по березень 2019 року та про підвищення ціни на цій підставі. В чому полягало покращення якості не зазначає (а.с. 221).

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 10.03.2021 зазаначає, що всупереч нормам ГПК України до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок ціни позову, а також не додано доказів, які підтверджують обставину про переплату позивачем 142477 грн75 коп. в наслідок укладення додаткових угод № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018. Дана позиція узгоджується із положеннями ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також із нормами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного .банку України від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (із змінами). До позовної заяви не додані розрахункові документи, які б свідчили про кількість та суму поставленої продукції, а також сплату грошових коштів позивачем відповідачу, а отже неможливо здійснити правильний розрахунок суми грошових коштів за товар, яка була одержана відповідачем. Обставина покращення якості товару (філе куряче), яке поставлялось позивачу відповідно до договору №03 ВТ від 01.02.2018 про закупівлю філе курячого з додатковими угодами до договору № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018, № 04 від 14.12.2018, № 05 від 26.12.2018, № 06 від 27.12.2018, № 07 від 11.03.2019 підтверджується листом позивача № 226/01-26 від 01.03.2021 (а.с. 221-234).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

За наслідками проведених відкритих торгів на закупівлю системи публічних закупівель "Prozorro" UА-2017-12-30-000038-b, замовником яких є Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, предмет закупівлі - м`ясо (філе куряче, охолоджене - 12 000 кг), строк поставки від 29 січня до 31 грудня 2018 року було визначено переможцем Фізичну особу-підприємця Костючик Ганну Петрівну, пропозиція якої за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документації (протокол №06 від 19.01.2018, а.с. 15-16).

01.02.2018 між Управлінням освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Костючик Ганною Петрівною (виконавець) було укладено договір №03 ВТ про закупівлю товарів за державні кошти (а.с. 24-26).

За умовами договору виконавець зобов`язується у 2018 році поставити замовнику товар, зазначений в закупівлі "М`ясо (філе куряче, охолоджене - 12 000 кг)", ідентифікатор закупівлі: UA-2017-12-30-000038-b, а замовник - прийняти і оплатити такий товар згідно з умовами даного договору (п. 1.1). Найменування та асортимент товару: ДК 021:2015 (CPV) 15110000-2 - м`ясо (філе куряче, охолоджене - 12 00 кг) (п. 1.2). Кількість товару: Філе куряче охолоджене - 12 000 кг (п. 1.2.1). Ціна договору становить 938 400 грн. 00 коп., з них: 635 600 грн. 00 коп. за рахунок кошів загального фонду; 302 800 грн. 00 коп. за рахунок коштів спеціального фонду (п. 3.1). Ціна за одиницю товару: Філе куряче охолоджене - 78 грн. 20 коп. за кг (п. 3.3.1). Строк (термін) поставки товару: лютий - грудень 2018 року (п. 5.1). Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності) і діє до 31 грудня 2018 року та/або повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (повного використання коштів, передбачених затвердженими кошторисами на відповідний рік) (п. 10.1).

Згідно п. 11.1 договору сторони погодили, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договору;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення ( без зміни кількості ( обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими вносились зміни в п. 3.3. договору:

- додатковою угодою № 01 від 05.02.2018 збільшено ціну за одиницю товару: філе куряче свіже чи охолоджене - 86 грн. 02 коп../кг;

- додатковою угодою № 02 від 01.03.2018 збільшено ціну за одиницю товару: філе куряче свіже чи охолоджене - 94 грн.62 коп./кг;

- додатковою угодою № 03 від 26.10.2018 збільшено ціну за одиницю товару: філе куряче свіже чи охолоджене - 104 грн. 08 коп./кг;

- додатковою угодою № 04 від 14.12.2018 зменшено кількість товару філе куряче охолоджене до 8 104, 690 кг та встановлено ціну договору - 843 572 грн. 55 коп.;

- додатковою угодою № 05 від 26.12.2018 зменшено кількість товару філе куряче охолоджене до 8 104, 690 кг та встановлено ціну договору - 641 684 грн.15 коп.;

- додатковою угодою № 06 від 27.12.2018 встановлено ціну договору 770 020 грн. 15 коп.;

- додатковою угодою № 07 від 11.03.2019 встановлено ціну договору - 770 020 грн. 15 коп.

Внаслідок укладення додаткових угод ціна на закупівлю філе зросла до 104 грн. 08 коп/кг. Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ФОП Костючик Г.П. 142 477 грн. 75 коп безпідставно отриманих коштів.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст. 173 ГК встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Згідно ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В силу ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно договору № 03 ВТ від 01.02.2018 сторонами досягнуто згоди по всіх його істотних умовах.

Частиною 5 ст. 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін, у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України).

У наведеному приписі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору, встановленої статтею 629 ЦК України.

В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 у справі №904/8354/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Аналогічна підстава для внесення змін до договору узгоджена сторонами у п.п. 8 пункту 11 договору від 01.02.2018.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю визначено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.

Таким чином, сторони у випадку коливання ціни на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10%, з урахуванням попередніх змін. Однак, у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду, зокрема від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Як встановлено судом, договір постачання товарів було укладено 01.02.2018, а вже 05.02.2018 сторони збільшили ціну товару до 86 грн. 02 коп. і 01.03.2018 до 94 грн. 62 коп., що не відповідає принципам Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

На підтвердження підвищення збільшення ціни товару позивачем надані довідки Головного управління статистики у Київській області №12-20/269 від 05.02.2018, №12-20/412 від 23.02.2018, №072-08/450-18 від 25.10.2018.

Разом з тим, довідки Головного управління статистики не є тим документом, який підтверджує коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до договору. Відповідно дані, викладені у довідці, не можуть підтверджувати вартість продукції станом на дату укладення додаткової угоди до договору, а також підтверджувати наявність коливання ціни станом на дату укладення додаткових угод до договору.

Костючик Г.П. не дотрималась тендерної пропозиції не змінювати ціну протягом 90 днів з дня розкриття пропозиції. Інформація про ціни на філе за грудень 2017 року, які зазначені в листі Головного управління статистики у Київській області від 05.02.2018 №12-20/269 та надані до клопотання про збільшення ціни, була відома на момент подання тендерних пропозицій.

Додаткові угоди, якими змінено ціну одиниці товару, укладені з порушенням чинного законодавства.

Відповідачем не враховано, що внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Водночас, у даній справі наявності визначених Законом підстав для внесення змін до договору сторонами спору не доведено, а судом не встановлено. Оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднено у мереж інтернет 30.12.2017. Кінцевий строк подачі тендерних пропозицій 16.01.2018. Торги відбулись 17.01.2018. Інформація про ціни, на які посилається відповідач, вже була відома. У листах Головного управління статистики у Київський області від 05.02.2018 №12-20/269 (а.с. 29), від 23.02.2018 №12-20/412 (а.с. 32), листі Головного управління статистики у Волинській області від 25.10.2018 №04-2-08/450-18 (а.с 35) наявні середньомісячні ціни на окремі продовольчі товари в торгівельній мережі України та Київської області, а не щодо коливання цін на ринку товару. У листах наявне застереження, що наведені середні ціни призначені лише для розрахунків індексів споживчих цін і не можуть використовуватись для інших цілей, зокрема, не можуть бути підставою для оцінки тендерних пропозицій визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно листа Головного управління статистики у Волинській області (а.с. 43) за період з проведення торгів та до укладення додаткової угоди №1 коливання цін відбулось в сторону зменшення.

У клопотанні про зміну ціни на 10% відповідач посилається на зміну кон`юнктури ринку в сторону збільшення ціни, проте у запереченнях на позов стверджує про поліпшення якості товару. Належних та допустимих доказів поліпшення якості курячого філе сторони не подали. Заява свідка, декларація виробника, накладні де постачальник - ПАТ "Миронівський ххлібопродукт", покупець - ПП "Поліссяхарчпрод" (а.с. 93, 94, 101-104), не можуть бути такими доказами. З накладних на поставку філе управлінню освіти не вбачається зміна якості товару. Всі обставини щодо товару узгоджувались сторонами в процедурі закупівлі та при укладенні договору. До тендерної пропозиції відповідач долучила декларацію виробника, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи ТОВ «Компанія Хотей» (а.с 116-123).

Підставою збільшення ціни у всіх спірних угодах зазначені листи статистики про середні споживчі ціни. Поліпшення якості не було предметом додаткових угод. Нікчемність додаткової угоди №01 від 01.02.2018 є підставою нікчемності наступних, оскільки вони укладались з врахування першої.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже зміни істотної умови договору про закупівлю - ціни згідно з додатковими угодами № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018 до договору внесено всупереч приписам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає випадки недійсності договору про закупівлю, та передбачає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Ст. 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові №903/887/19 від 10.11.2020.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин враховуючи, що додаткові угоди № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018 до договору укладені всупереч вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", дані правочини є нікчемними, а тому, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу Закону.

Висновок щодо нікчемності додаткових угод викладений в аналогічній справі у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04.06.2019 № 916/3156/17.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно накладних (а.с. 134-217) відповідачем здійснено поставку курячого філе в кількості 7 869,651 кг на суму 770 020 грн. 15 коп., зокрема 26 накладних по 45 кг на суму 121 773 грн. 60 коп., 25 накладних по 30 кг на суму 78 060 грн. 00 коп., 5 накладних по 75 кг на суму 39 030 грн. 00 коп., 1 накладна на 78, 0515кг на 8 123 грн. 60 коп., 7 накладних по 60 кг на суму 43 713 грн. 60 коп., 3 накладних по 15 кг на суму 4 683 грн. 60 коп., 3 накладних по 90 кг на суму 28 101 грн. 60 коп., 1 накладна на 105 кг на суму 10 928 грн. 40 коп., 2 накладних по 29 кг на суму 5 487 грн. 96 коп., 4 накладних по 28 кг на суму 10 597 грн. 44 коп., 1 накладна на 58 кг на суму 5 487 грн. 96 коп., 8 накладних по 42 кг на суму 31 792 грн. 32 коп., 6 накладних по 75 кг на суму 42 579 грн. 00 коп., 8 накладних по 15 кг на суму 11 354 грн. 40 коп., 6 накладних по 30 кг на суму 17 031 грн. 60 коп., 2 накладні по 56 кг на суму 10 597 грн. 44 коп., 9 накладних по 45 кг на суму 38 321 грн. 10 коп., 6 накладних по 90 кг на суму 51 094 грн. 80 коп., 2 накладних по 98 кг на суму 18 545 грн. 52 коп., 3 накладних по 105 кг на суму 29 805 грн. 30 коп., 3 накладних по 120 кг на суму 34 063 грн. 20 коп., 1 накладна на 35 кг на суму 3 311 грн. 70 коп., 7 накладних по 60 кг на суму 39 740 грн. 40 коп., 3 накладні по 84 кг на суму 23 884 грн. 24 коп., 1 накладна на 126 кг на суму 11 922 грн. 12 коп., 2 накладні по 52,4 кг на суму 9 014 грн. 90 коп., 1 накладна на 53,3 кг на суму 4 584 грн. 87 коп., 1 накладна на 79,3кг на суму 6 821 грн. 39 коп., 1 накладна на 77, 8 кг на суму 6 692 грн. 36 коп., 1 накладна на 91,4 кг на суму 7 862 грн. 23 коп., 1 накладна на 77,1 кг на суму 6 632 грн. 14 коп., 1 накладна на 34,6 кг на суму 2 976 грн. 29 коп., 1 накладна на 63,3 кг на суму 5 445 грн. 07 коп.

За отриманий від відповідача товар позивач розрахувався в повному обсязі у сумі 770 020 грн. 15 коп., що підтверджується інформацією про проведені платежі (а.с. 133) та не заперечується сторонами.

Разом з тим за умовами договору (без врахування змін згідно додаткових угод №№ 01, 02, 03) та тендерною пропозицією ФОП Костючик Г.П. вартість поставленого товару становить 615 406 грн. 71 коп. (7 869,651х78,20), що свідчить про безпідставну переплату в сумі 154 613 грн. 44 коп.

Отже враховуючи те, що відповідач за нікчемними додатковими угодами № 01 від 05.02.2018, № 02 від 01.03.2018, № 03 від 26.10.2018 одержав (набув) від Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради грошові кошти в сумі 154 613 грн. 44 коп., суд дійшов висновку про стягнення з ФОП Костючик Г.П. на користь Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради безпідставно отриманих коштів в сумі 142 441 грн. 75 коп. (в межах заявлених позовних вимог).

Доводи відповідача про відсутність підстав звернення з позовом заступника прокурора, оскільки є орган, уповноважений здійснювати захист порушених прав у суді - Західний офіс Держаудитслужби України, є безпідставними, так як вирішення судом питання наявності у прокурора повноважень для звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави у цій справі не суперечить правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс-19), згідно з яким сам факт не звернення до суду Західного офісу Держаудитслужби України, Відділу освіти та культури Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказані позивачі неналежно виконують свої повноваження щодо повернення безпідставно виплачених грошових бюджетних коштів, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, п. 35).

Володимир-Волинська місцева прокуратура звернулась з листом №34/4-92вих-21 від 21.01.2021 до Управління освіти про надання інформації чи проводилась Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області перевірка щодо державних закупівель впродовж 2018-2020 років, зокрема, за договором про закупівлю товарів за державні кошти №03ВТ від 01.02.2018 філе курячого на суму 938 400 грн., укладеного із ФОП Костючик Г.П.

Управління освіти у листі від 22.01.2021 №76/01-19 повідомило, що перевірка відкритих торгів управлінням Західного офісу Дераудитслужби не проводилась (а.с. 56).

У листі від 21.01.2021 №68/01-19 управління освіти повідомило, що ними не будуть вживатись заходи представницького характеру щодо визнання в судовому порядку недійсним додаткових угод №01 від 05.02.2018, №02 від 01.03.2018, №03 від 26.10.2018 до договору №03ВТ від 01.02.2018 та повернення безпідставно сплачених коштів (а.с. 54).

Володимир-Волинська місцева прокуратура листом від 01.02.2021 №34/4-121вих-21 повідомила управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради про намір пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради до ФОП Костючик Г.П. про повернення безпідставно сплачених коштів в сумі 142 477 грн. 75 коп. (а.с. 57).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/118 від 26.05.2020.

Згідно п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно підп. 2, 3, аб. 3 п.п. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 20 п. 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (ст. 1 даного Закону).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п. п. 8, 11 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Абзацом 6 п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, орган державного фінансового контролю - Держаудитслужба, її міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до аб. 3, 4 п. 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Крім того, вказаним Порядком передбачено особливості ревізії місцевого бюджету. Так, відповідно до п. 54 Порядку до проведення ревізії місцевого бюджету органи державного фінансового контролю можуть залучати інші органи державної влади в установленому законодавством порядку.

Результати ревізії місцевого бюджету відображаються у зведеній довідці, яка формується на підставі актів ревізій та інших матеріалів, оформлених за результатами контрольних заходів (п. 55 Порядку).

З наведеного слідує, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави. Оскільки перевірка відкритих торгів Управлінням Західного офісу Держаудитсулужби не проводилась, то у неї не виникло право на звернення до суду в інтересах держави.

Аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 07.11.2018 у справі №820/8558/15, від 03.10.2018 у справі №804/8443/16.

Крім того прокурор звернувся з позовом перед спливом строку позовної давності.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костючик Ганни Петрівни ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (45400, Волинська обл, м. Нововолинськ, пр. Дружби, 27, код ЄДРПОУ 02141696)

- 142 477 грн. 75 коп. сплачених бюджетних коштів (сто сорок дві тисячі чотириста сімдесят сім грн. 75 коп.)

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костючик Ганни Петрівни ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка 15, код 02909915)

- 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук