Рішення № 95838460, 19.03.2021, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/683/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2021 р. Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді Яценка Є. І.,

при секретарі Оданець С. В.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Зачепилівка Харківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення Ѕ вартості спільного майна подружжя,

УС Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , у якому заначила, що вона з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2002 р., за час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Шлюб між сторонами розпався, з червня 2019 р. вони разом не проживають, діти проживають із позивачем ОСОБА_1 . Із позовної заяви вбачається, що за час перебування у шлюбі сторонами було придбано майно - автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 бежевого кольору 25.10.2016 за 125 000.00 грн. Згідно інформації з інтернет ресурсу перевірки автомобіля станом на 01.07.2020 автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1 перереєстровано 02.01.2020 на іншу фізичну особу та змінено державний номер на НОМЕР_2 . Позивач зазначає, що коштів з продажу автомобіля вона не отримувала, як і не надавала згоду на його продаж. Тому позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору від 02.01.2020 р. в ТСЦ № 3650 та стягнути з відповідача Ѕ частини вартості майна - 62 500,00 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майна автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору від 02.01.2020 р. в ТСЦ № 3650 . Вимоги щодо стягнення з відповідача Ѕ частини вартості майна - 62 500,00 грн. підтримала та просила ці вимоги задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, вказавши, що ціна автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску вказана позивачем у розмірі 125 000,00 грн. завищена, договору про купівлю продаж даного автомобіля у нього немає з причин його втрати.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майна автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору від 02.01.2020 р. в ТСЦ №3650 , суд відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, приймає цю відмову позивача.

Майнові відносини, які складаються між подружжям урегульовано у нормах СК України.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.

Згідно із п.1,2,3 ч.1 статтею 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

У частині сьомій названої статті передбачено, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Крім того, у статті 58 СК України вказано, що і дохід, який приносить річ, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є також власністю цього з подружжя.

І саме той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім`ї, насамперед дітей (частина перша статті 59 СК України).

У статті 60 СК України зазначено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також вказано, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Можна зробити висновок, що за загальним правилом майно, набуте одним з подружжя до шлюбу, є його особистою приватною власністю, як і доходи, які воно приносить, тоді як спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте під час шлюбу.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25.12.2002, актовий запис №80, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_5 виданим 25.12.2002 р. Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області.

Судом також встановлено, що разом із позивачем ОСОБА_1 проживають її спільні з відповідачем діти:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З відповідача відповідно до судового наказу Зачепилівського районного суду Харківської області № 626/1389/19 від 17.07.2019 стягуються аліменти на користь позивача на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі Ѕ частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам №6007 від 22.01.2020 виданої Красноградським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 за виконавчим листом №626/1389/19 від 17.07.2019 станом на 01.01.2020 має заборгованість у розмірі 24 652,41 грн.

Також у судовому засіданні було встановлено, що 25.10.2016 р. сторонами було куплено автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1 , що не заперечувалося відповідачем, а отже є їхньої спільною сумісною власністю, придбаний, як вказала позивачка ОСОБА_1 за 125 000,00 грн., проте відповідного договору сторонами представлено у судовому засіданні не було.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.12.2020 р. за клопотанням позивача ОСОБА_1 у територіальному сервісному центрі МВС України № 6345 в Харківській області було витребувано інформацію та належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу від 25.10.2016 р. та від 02.01.2020 р. автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який змінено на номерний знак НОМЕР_2 .

Судом відповідно до листа територіального сервісного центру МВС України № 6345 в Харківській області №31/20/5-222 від 05.12.2020 встановлено, що матеріали від 25.10.2016, які стали підставою для перереєстрації надати неможливо, оскільки вони були знищені. Натомість було надано копію договору купівлі-продажу транспортного засобу 6345/20201852484 від 02.01.2020 автомобіля ЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, бежевого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , укладеного між ОСОБА_2 ( власником транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 від 25.10.2016 р. ) та ОСОБА_8 . Згідно договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу склала 30 000, 00 грн.

Конституція України у статті 41 гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При цьому у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Згідно з частиною першою статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Із змісту п.23 цієї ж постанови вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Пункт 24 постанови передбачає, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Із п.30 постанови вбачається, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Враховуючи те, що відповідач здійснив відчуження спільного сумісного майна - автомобіляЗАЗ-DAEWOO SENS 2011 року випуску, проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї, хоча сторони мають п`ятьох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , врахувавши при поділі майна подружжя, вартість спірного автомобіля на момент його придбання сторонами спільно під час перебування їх у шлюбі 25.10.2016, шляхом визнання за останньою 1/2 частку грошової компенсації вартості спірного транспортного засобу.

При визначенні вартості частки спільного майна, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд бере до уваги суму заявлену ОСОБА_1 у позові в розмірі 125 000,00 грн., оскільки відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, не надав суду висновок ринкової вартості спірного майна на момент розгляду справи, не навів жодних доказів, які б спростували твердження позивача про заявлену нею вартість спірного автомобіля. Отже стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає Ѕ частина вартості спірного майна - 62 500,00 грн.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 21.09.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі, а оскільки позов задоволено, то відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, що становить на момент звернення із позовом до суду 1 681,60 грн., оскільки ОСОБА_1 було заявлено дві позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,12,13,141, 206, 259,263,264,265 ЦПК України, статтями 21, 57, 58, 59, 60, 61, 63, 70, 71 СК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення Ѕ вартості спільного майна подружжя - задовольнити.

В порядку розподілу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , Ѕ частину вартості майна - 62 500,00 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , судовий збір на користь держави у розмірі 1 681,60 грн., який перерахувати: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення складено 26 березня 2021 року.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко