Рішення № 95834653, 23.03.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4152/20

Провадження № 2/346/234/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Лейб`юка Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона працювала лікарем-стоматологом-ортопедом госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР, що підтверджується записом у її трудовій книжці.

У липні 2020 року її ознайомлено з наказом генерального директора КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР № 202 від 26.06.2020 року "Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР", повідомлено про скорочення госпрозрахункового ортопедичного відділення з 31.08.2020 року та вивільнення з 31.08.2020 року у зв"язку із скороченням штату працівників, а саме на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

28.08.2020 року генеральним директором вказаної лікарні видано ще один наказ «Про скорочення штатних посад та чисельності працівників структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР № 250, яким доповнено п.6, а саме вказано, що у штатний розпис структурного підрозділу "Поліклініка" КНП «Коломийська ЦРЛ" КРР кабінет невідкладної стоматології ввести 9,75 ставки посади лікаря стоматолога, замість 8 ставок, які були у п.6 попереднього наказу № 202 від 26.06.2020 року.

На підставі вказаних наказів 31.08.2020 року генеральним директором вказаної ЦРЛ видано наказ № 258-к, яким звільнено позивача з посади лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із скороченням штату працівників.

Позивач зазначає, що їй не запропоновано посаду за спеціальністю лікаря-стоматолога у новоствореному структурному підрозділі "Поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР.

Так, наказом № 202 від 26.06.2020 року її повідомили про вивільнення без пропонування інших вакантних посад по спеціальності лікаря-стоматолога, які утворюються у структурному підрозділі «Стоматологічна поліклініка», тоді як інших лікарів повідомлено про зміну істотних умов праці.

Відповідач запропонував позивачу тимчасову посаду лікаря-лаборанта структурного підрозділу "Дитяча лікарня" та тимчасову посаду лікаря-лаборанта структурного підрозділу "Поліклініка", що всупереч ст.49-2 КЗпП України не відповідає ні її спеціальності (стоматологія), ні кваліфікації. Посаду лікаря-стоматолога структурного підрозділу "Поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР кабінет невідкладної стоматології позивачу не було запропоновано, хоча згідно з п. 6 наказу № 202 від 26.06.2020 року передбачено 8 ставок лікаря-стоматолога, а згідно з наказом № 250 від 28.08.2020 року додано ще 1,75 ставки, тобто разом у кабінеті невідкладної стоматології передбачено 9,75 ставки лікаря-стоматолога.

Позивач стверджує, що працювала на посаді лікаря-стоматолога більше 30 років, а останні 2 роки та 7 місяців лікаря-стоматолога-ортопеда, не втратила категорії та спеціальності лікаря-стоматолога, має вищу кваліфікаційну категорію лікаря-стоматолога, за весь час роботи не допускала порушень вимог трудової дисципліни, проходила атестацію підвищення кваліфікації в 2004, 2010, 2014, 2015 роках, що підтверджується сертифікатом лікаря-спеціаліста від 30.05.2003 року, посвідченням про вищу категорію від 20.05.2010 року, копією трудової книжки, посвідченнями про проходження підвищення кваліфікації. Вказана інформація перебувала в її особовій справі та була відома роботодавцю.

Термін дії посвідчення про кваліфікаційну категорію у позивача закінчився 25.05.2020 року, однак, відповідно до п. 8 наказу Міністерства охорони здоров`я № 446 атестації та присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії лікарів переноситься на період дії карантину, і термін дії посвідчень про кваліфікаційну категорію, який спливає у період дії карантину продовжується на 1 рік (тобто до 25.05.2021 року).

Тобто на день видання наказу № 202 від 26.06.2020 року позивач мала достатню кваліфікацію для зайняття посади лікаря-стоматолога у новоствореному структурному підрозділі, однак, відповідачем не враховані ці обставини, оскільки надано перевагу у праві залишення на роботі іншим працівникам, які мають менший стаж та досвід роботи за спеціальністю.

02.07.2020 року позивач звернулася із заявою до відповідача з проханням повідомити про те, чому її кандидатуру не розглядали на посаду лікаря-стоматолога кабінету невідкладної стоматології. Відповіддю від 20.07.2020 року її повідомлено про те, що госпрозрахункове ортопедичне відділення, де позивач працює, в штатному розписі КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР не передбачено, та повідомлено, що позивачем не пред`явлено жодних підтверджуючих документів адміністрації КНП, що надавало б перевагу в залишенні на роботі.

03.08.2020 року позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій просила вказати, які документи необхідно пред`явити для підтвердження на прийняття на нові посади, на яку отримала аналогічного листа без відповіді по суті звернення.

28.08.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідомити за якими критеріями встановлювалось переважне право на залишенні на роботі для посади лікаря-стоматолога; чи створювалася комісія щодо розгляду і оцінки кандидатів для визначення переважного права залишення на роботі серед лікарів-стоматологів; якщо така створювалась - то надати для огляду копії всіх рішень, які приймалися комісією; якщо не створювалась - то повідомити як саме визначалась продуктивність праці кожного працівника; чи досліджувалась її особова справа, вивчалась та оговорювалася її кандидатура при визначенні працівників з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці. Однак, відповіді так і не отримала.

Тому позивач просить визнати незаконним і скасувати наказ генерального директора КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР № 202 від 26.06.2020 року « Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР у частині вивільнення позивача з 31.08.2020 року; визнати незаконним і скасувати наказ генерального директора вказаної ЦРЛ № 258-к від 31.08.2020 року про звільнення позивача із займаної посади згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України; поновити її на посаді лікаря-стоматолога структурного підрозділу «Поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР кабінет невідкладної стоматології; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві просять позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що відповідач при звільненні позивача допустив порушення норм трудового законодавства, якими встановлено обов`язок роботодавця запропонувати вивільнюваному працівнику іншу роботу на тому самому підприємстві, установі чи організації та порушив переважне право позивача на залишенні на роботі. Позивач також зазначила, що нею не заперечується той факт, що про звільнення її усно повідомлено за 2 місяці до наступного звільнення, тобто про скорочення та її звільнення,однак, поставити свій підпис в наказі про ознайомлення з ним вона відмовилась, тому її було повідомлено про те, що складатиметься акт про її відмову від ознайомлення та від підпису. Точної дати такого повідомлення вона не пам`ятає, це було в кінці червня чи на початку липня 2020 року, а згодом вона почала звертатись з письмовими заявами до керівництва лікарні з метою надання інформації щодо такого звільнення. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 року по 23.03.2021 року (141 робочий день) в сумі 17 213,28 грн. Представник позивача вказав, що позивач має більше 30 років стажу, вищу категорію та високу продуктивність праці, однак, на роботу були взяті інші працівники, які мають меншу кваліфікацію.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних у відзиві на позов. В останньому вказано, що згідно з ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство, установа, організація, тобто роботодавець, має право самостійно визначати організаційну структуру, а також встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.

З метою проведення балансування власних видатків в межах виділених кошторисних призначень генеральним директором КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР видано наказ № 202 від 26.06.2020 року «Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка " КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР", виходячи з функцій та обсягу медичної допомоги, керуючись ст. 51 Бюджетного кодексу України; п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 11 від 23.01.2015 року щодо упорядкування структури штатної чисельності працівників у межах затверджених асигнувань на оплату праці, не допускання збільшення такої чисельності, крім випадків, пов`язаних з відкриттям (розширенням) установ та збільшенням кількості одержувачів відповідних послуг для задоволення суспільних потреб; п. 28 постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року, згідно з якою розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками; листом-погодженням першого заступника голови Коломийської районної державної адміністрації щодо внесення змін в структуру КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР № 103/010-66/162 від 06.02.2020 року; на підставі листа-погодження голови профспілкового комітету вказаної ЦРЛ № 16 від 22.06.2020 року; протоколу № 4 засідання профспілкового комітету структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» від 29.05.2020 року та листа Первинної профспілкової організації «Вільна профспілка медичних працівників Коломийщини» № 1006/01-07/12 від 11.06.2020 року.

При звільненні позивача дотримано вимог ст. ст. 40,43 КЗпП України, сплачені кошти, що підлягали до сплати при звільненні та проведено повний розрахунок по день звільнення, також належним чином попереджено про звільнення з посади. Вказує, що при звільненні позивачу запропоновано інші посади, які найбільше підходять їй за фахом, однак, остання категорично від них відмовилась, а тому звільнення відбулось згідно з чинним законодавством.

Як вбачається з наказу № 250 від 28.08.2020 року скорочено госпрозрахункове ортопедичне відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР, в тому числі і 1,0 ставку посади лікаря стоматолога-ортопеда, яку займала саме позивач.

Безпідставним є твердження позивача, що термін дії посвідчення у період дії карантину продовжується на 1 рік, оскільки останні 2 роки 7 місяців вона працювала на посаді лікаря стоматолога-ортопеда. Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА № 851/02-15/23 від 25.08.2020 року для подовження діючої кваліфікаційної категорії, термін якої спливає у період карантину до 31.12.2020 року, необхідно подати документи головним штатним спеціалістам та експертам ДОЗ ОДА за відповідними профілями, до переліку документів входять: заява, ксерокопія посвідчення; ксерокопія трудової книжки (вказувати «працює по теперішній час», тобто вказаний період позивач працювала на зазначеній посаді і термін дії її посвідчення про кваліфікаційну категорію не може бути продовжено.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 195 від 25.12.1992 року передбачено посади, які може обіймати спеціаліст в установах охорони здоров`я, в тому числі і лікар-стоматолог може обіймати лікарські посади всіх найменувань в лабораторії, зазначені посади підходять під освітньо-професійний рівень позивача, однак, вона від цих посад відмовилась.

Оскільки керівництвом КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР суворо дотримано вимог діючого трудового законодавства при звільненні позивача із займаної посади, тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити. Щодо посилання позивача на осіб з нижчою категорією, то останні мають переважне право на залишенні на роботі, зокрема, як учасник АТО, державне замовлення (цільове направлення), а також особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною та учасник ліквідації на ЧАЕС. З приводу продуктивності праці позивача представник відповідача зазначив, що позивач працювала в госпрозрахунковому відділі, який не міг себе самостійно забезпечувати та утримувався дотаційно, тобто про продуктивність праці мова йти не може.

24.02.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що серед 13 працівників, яким запропоновано посади лікарів стоматологів у структурному підрозділі «Поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» кабінет невідкладної стоматології тільки 7 мають вищі категорії, 4 мають ІІ категорію та 2 без категорії. Тобто, роботодавець не проводив відбір кандидатур, виходячи з норм законодавства, яке передбачає переважне право у залишенні на роботі мають працівники з вищою кваліфікацію та вищою продуктивністю праці. Крім того, з наданого відповідачем протоколу № 634 засідання робочої комісії щодо визначення переважного права на залишення на роботі працівників СП «Стоматологічна поліклініка» від 29.07.2020 року вбачається, що при реєстрації посад у штатному розписі кабінету невідкладної стоматології на розгляд винесено питання про врахування діючих кваліфікаційних категорій лікарів-стоматологів, лікарів-стоматологів-терапевтів та лікарів-стоматологів-дитячих тільки відділення невідкладної стоматології та дитячого відділення СП «Стоматологічна поліклініка», а про розгляд кандидатур лікарів-стоматологів госпрозрахункового відділення СП «Стоматологічна поліклініка», де працювала позивач, навіть не розглядали, що є порушенням ст. 42 КЗпП України. Позивач вважає, що відбір повинен проводитись усіх працівників цієї спеціальності, в тому числі з госпрозрахункового відділу, а не тільки з числа лікарів невідкладної стоматології та дитячого відділення. Роботодавець грубо порушив вимоги законодавства щодо визначення переважного права залишення на роботі, не врахував кандидатуру позивача на посаду лікаря стоматолога кабінету невідкладної стоматології.

Щодо твердження відповідача щодо пропонування позивачу інших вакантних посад, які їй найбільше підходять за фахом, позивач вказала, що їй запропоновано посаду біолога у СП «Дитяча лікарня» та посаду лаборанта тимчасово (у зв`язку із знаходженням основного працівника у відпустці по догляду за дитиною), що не може вважатися вакансією, оскільки на період цієї відпустки за працівником зберігається робоче місце (посада). Роботодавець може прийняти на таке місце іншого працівника до фактичного виходу на роботу працівника, який перебуває в названій відпустці, тобто така посада не є вакантною і прийняття на цю посаду можливо тільки за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки основного працівника.

Позивач також зазначає, що роботодавець не проводив порівняльний аналіз її продуктивності праці та кваліфікації, хоча після одержання повідомлення про вивільнення вона зверталась із заявами про розгляд її кандидатури, вимагала надати перелік документів, необхідних для розгляду її кандидатури на посаду лікаря-стоматолога кабінету невідкладної стоматології, однак, він допустив грубе порушення ст. 42 КЗпП України про переважне право залишення на роботі.

Суд, заслухавши вступне слово осіб, які беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Пунктом 24 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" від 14.09.2006 №137-V, передбачено, що усі працівники мають право на захист у випадках звільнення.

Згідно зі ст. 24 частини ІІ Європейської соціальної хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов`язуються визнати право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов`язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов`язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.

Статтею 43 Конституції України визначено, зокрема те, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача стосуються порушення її трудових прав, зокрема щодо правомірності звільнення з роботи у в зв"язку зі скороченням чисельності штату.

Судом встановлено, що позивач 01.02.2014 року переведена на 1,0 ставки посади лікаря-стоматолога Коломийської стоматологічної поліклініки по обслуговуванню сільського населення, 13.10.2017 року переведена на 0,75 ставки лікаря-стажиста з ортопедичної стоматології госпрозрахункового відділення Коломийської стоматологічної поліклініки, а 02.01.2020 року - на 0,75 ставки лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка», що стверджується даними копії трудової книжки (а.с.27-32).

Згідно з копіями посвідчень від 30.11.2004 року, 15.12.2004 року, 22.01.2010 року, 26.02.2010 року, 23.12.2014 року, 10.04.2015 року позивач проходила підвищення кваліфікації (а.с. 33-38).

30.05.2003 року позивачу присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю стоматологія, що підтверджується копією сертифікату лікаря-спеціаліста від 30.05.2003 року, дійсний до 30.05.2008 року (а.с. 39).

Відповідно до копії посвідчення ОСОБА_1 присвоєна кваліфікаційна категорія за спеціальністю «стоматологія», категорія вища, продовжено по 25.05.2020 року (а.с.40).

Відповідно до штатного розпису госпрозрахункового ортопедичного відділення Коломийської стоматполіклініки на 2019 рік затверджено штат в кількості 20,25 посад, в тому числі завідуючий відділенням - лікар-стоматолог-ортопед - 1,0, а також лікар-стоматолог-ортопед - 8,0 штатних посад (а.с. 78).

Листом № 103/010-66/162 від 06.02.2020 року Коломийська РДА Івано-Франківської області, як орган управління, повідомила генерального директора КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР про те, що не заперечує проти внесення змін в структуру вказаної лікарні (а.с. 67).

Згідно зі штатним розписом госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» 27.05.2020 року затверджено штат в кількості 20,25 посад, в тому числі 9,0 посад лікарів (завідуючий відділенням - лікар-стоматолог-ортопед - 1,0, а також лікар-стоматолог-ортопед - 8,0 штатних посад (а.с. 79).

Наказом № 129 від 30.05.2020 року КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР створено комісію для визначення переважного права на залишенні на роботі працівників СП «Стоматологічна поліклініка» (а.с. 97).

Згідно з протоколом № 554 засідання робочої комісії щодо визначення переважного права на залишення на роботі від 11.06.2020 року госпрозрахункове терапевтичне та госпрозрахункове ортопедичне відділення ліквідовуються повністю як не прибуткові для установи, тому мова йде про залишення на роботі лікарів-стоматологів-терапевтів відділення невідкладної стоматології, лікарів-стоматологів-дитячих дитячого відділення, лікарів-стоматологів-хірургів, а також про середній та молодший персонал цих відділень. Згідно зі ст. 42 КЗпП України право на залишенні на роботі мають працівники СП «Стоматологічна поліклініка» (додаток 1, 2, 3). Вирішено провести звільнення працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України в кінці серпня 2020 року, виходячи функцій та обсягу медичної допомоги госпрозрахункових терапевтичного та ортопедичного відділень СП «Стоматологічна поліклініка», а також провести звільнення працівників, які не мають переважного права на залишенні на роботі згідно зі ст. 42 КЗпП України (а.с. 98-100).

В додатках 1, 2, 3 вказано перелік прізвищ лікарів-стоматологів-терапевтів, лікарів-стоматологів-хірургів, лікарів-стоматологів дитячих, а також про середній та молодший персонал із зазначенням кваліфікаційної категорії та переважного права (а.с. 104-106).

У звітах про діяльність та роботу СП «Стоматологічна поліклініка» за 2019 рік та станом на 01.06.2020 року проведено порівняльний аналіз продуктивності праці вищевказаних категорій лікарів (а.с.107-110).

Відповідно до листа № 16 від 22.06.2020 року Ради голів профкому закладів охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР, розглянувши повідомлення № 485/01-06/09 від 26.05.2020 року «Про скорочення чисельності та штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці згідно з п. 1 ст.40 КЗпП України» профспілковий комітет КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР дає згоду на проведення скорочення штату та чисельності працівників вказаної лікарні у другій половині серпня 2020 року (а.с. 68).

Наказом генерального директора КНП "Коломийська центральна районна лікарня" КРР №202 від 26.06.2020 року "Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР" скорочено госпрозрахункове ортопедичне відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР з 31.08.2020 року, тобто скорочено всі посади вказаного відділення: лікарів-стоматологів-ортопедів, завідувача виробництвом, зубного техніка, сестри медичної зі стоматології, молодшої медичної сестри кабінетної, молодшої медичної сестри зуботехнічної лабораторії. Тобто скорочено, зокрема, і посаду лікаря-стоматолога-ортопеда, яку займала позивач (а.с. 8-16).

Пунктом 6 вказаного наказу введено в штатний розпис структурного підрозділу «ПОЛІКЛІНІКА» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР кабінет невідкладної стоматології з 01.09.2020 року: 8,0 ст. посади лікаря-стоматолога; 2,0 ст. лікаря-стоматолога-хірурга; 6.0 ст. - сестри медичної зі стоматології; 1,0 ст. - молодшої медичної сестри.

Цим же наказом повідомлено про вивільнення 31.08.2020 року працівників структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату працівників, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 8-16).

Із вказаним наказом позивача ознайомлено, про що остання ствердила в судовому засіданні та не заперечується сторонами.

Відповідно до заяви від 02.07.2020 року ОСОБА_1 вказаного дня звернулась до генерального директора КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР з проханням повідомити про те, чому її кандидатуру не розглянуто на посаду лікаря-стоматолога кабінету невідкладної стоматології структурного підрозділу "Поліклініка", враховуючи її 30-річний стаж за спеціальністю лікар-стоматолог, а також посвідчення про вищу категорію (а.с.22).

Листом КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР №71-57 від 20.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що при видачі наказу № 202 від 26.06.2020 року враховано вимоги ст. 42 КЗпП України, згідно якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Вказано, що на даний час нею не пред`явлено жодних підтверджуючих документів, що надавало б перевагу в залишенні на роботі (а.с.25).

Протоколом № 634 засідання робочої комісії щодо визначення переважного права на залишення на роботі працівників СП «Стоматологічна поліклініка» від 29.07.2020 року внесено зміни до протоколу засідання № 554 від 11.06.2020 року, рекомендовано адміністрації лікарні зареєструвати в штатному розписі кабінету невідкладної стоматології СП «Поліклініка» посади лікарів стоматологів-терапевтів, лікарів-стоматологів та лікарів стоматологів-хірургів (а.с. 101-103).

03.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із проханням про надання переліку посад, які будуть вводитися та залишаться після скорочення структурного підрозділу "Поліклініка" кабінету невідкладної стоматології та які документи необхідно пред"явити для підтвердження на прийняття на дані посади, які з"являться після скорочення на умовах зміни істотних умов праці (а.с.23).

Відповідно до повідомлення про вакантні посади від 10.08.2020 року № 654/01-07-12 відповідач у зв`язку зі скороченням штатних посад, вивільненням працівників вказаної лікарні (наказ № 202 від 26.06.2020 року) попередив позивача про звільнення з посади лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового ортопедичного відділення СП Стоматологічна поліклініка» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 31.08.2020 року. В повідомленні вказано, що одночасно пропонують їй переведення на посади: 1) 1,0 ст. біолога СП «Дитяча лікарня» (тимчасово); 2) 0,5 ст. лаборанта відділення (тимчасово (а.с. 76)).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 195 від 25.12.1992 року передбачено посади, які може обіймати спеціаліст в установах охорони здоров`я, в тому числі і лікар-стоматолог може обіймати лікарські посади всіх найменувань в лабораторії (а.с. 80, 81).

Згідно з копією акту № 59 від 12.08.2020 року про відмову поставити підпис на повідомленні про вакантні посади № 654/01-07/12 від 10.08.2020 року позивач відмовилась поставити підпис про ознайомлення з повідомленням про вакантні посади (а.с. 74, 75).

13.08.2020 року відповідач листом №Н-60 повідомив ОСОБА_1 про те, що 26.06.2020 року її ознайомлено з наказом № 202 від 26.06.2020 року; 10.08.2020 року адміністрацією вказаної ЦРЛ їй запропоновано вакантні посади, а також зазначено, що госпрозрахункове ортопедичне відділення, де вона працює, в штатному розписі вказаної ЦРЛ не передбачено; з 01.09.2020 року в штатному розписі КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР передбачено кабінет невідкладної стоматології в структурному підрозділі «Поліклініка» із зазначенням кількості посад. При видачі наказу № 202 від 26.06.2020 року враховано вимоги ст. 42 КЗпП України та ОСОБА_1 не пред`явлено жодних підтверджуючих документів, що надавало б перевагу в залишенні на роботі ( а.с.26).

За змістом частин першої-третьої, п`ятої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

14.08.2020 року генеральний директор вказаної лікарні звернувся до голови профспілкового комітету лікарні з поданням про надання згоди на звільнення працівника згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме ОСОБА_1 , оскільки скорочено посаду лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового відділення СП «Стоматологічна поліклініка», яку вона займала, одночасно їй запропоновано вищевказані посади; іншої роботи, яку вона б могла виконувати за своїм фахом і кваліфікацією, на підприємстві не має (а.с. 77).

Відповідно до витягу з протоколу № 61а засідання профспілкового комітету працівників КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР від 17.08.2020 року вирішено провести звільнення працівників СП «Стоматологічна поліклініка» згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з причинами економічного характеру, виходячи з функцій та обсягу медичної допомоги, згідно з наказом № 202 від 26.06.2020 року «Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов праці структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР» 31.08.2020 року, в тому числі позивача ОСОБА_1 (а.с. 69-72).

Згідно з листом Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА № 851/02-15/23 від 25.08.2020 року для продовження діючої кваліфікаційної категорії, термін якої спливає у період карантину до 31.12.2020 року, необхідно подати документи головним штатним спеціалістам та експертам ДОЗ ОДА за відповідними профілями, до переліку документів входять: заява, ксерокопія посвідчення; ксерокопія трудової книжки (вказувати «працює по теперішній час» (а.с. 73)).

28.08.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання їй інформації про те, за якими критеріями встановлювалось переважне право на залишенні на роботі для посади лікаря-стоматолога; чи створювалася комісія щодо розгляду і оцінки кандидатів для визначення переважного права залишення на роботі серед лікарів-стоматологів; якщо така створювалась - то надати для огляду копії всіх рішень, які приймалися комісією; якщо не створювалась - то повідомити як саме визначалась продуктивність праці кожного працівника; чи досліджувалась її особова справа, вивчалась та оговорювалася її кандидатура при визначенні працівників з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці (а.с. 24).

Наказом генерального директора КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР № 250 від 28.08.2020 року "Про скорочення штатних посад, чисельності працівників структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР" скорочено госпрозрахункове ортопедичне відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР з 01.09.2020 року; введено (пункт 5) в штатний розпис структурного підрозділу "ПОЛІКЛІНІКА" КНП Коломийська ЦРЛ" КРР кабінет невідкладної стоматології 9,75 ставки посади лікаря-стоматолога (а.с.17-20).

Згідно з наказом генерального директора КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР № 258-к від 31.08.2020 року ОСОБА_1 звільнено 31.08.2020 року з посади лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу "Стоматологічна поліклініка" КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР" згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку зі скороченням штату працівників, проведено нарахування та виплату компенсації за невикористані відпустки та виплачено вихідну допомогу, з яким ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлена 08.09.2020 року, про що свідчить відмітка на вказаному наказі (а.с.21).

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров`я України № 22-04/Н-13372/11162-зв від 08.09.2020 року позивача повідомлено про те, що термін дії посвідчень про кваліфікаційну категорію, який спливає у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2, та протягом 30днів з дня відміни цього карантину, продовжується на 1 рік (а.с. 41).

Рішенням Коломийської міської ради № 203-5/2021 від 05.01.2021 року прийнято зі спільної власності громад сіл, селищ Коломийського району у комунальну власність Коломийської територіальної громади цілісного майнового комплексу КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради та права його засновника, перейменовано КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради на КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради, яке є правонаступником усіх прав та обов`язків КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР (а.с. 137-144).

Відповідно до статей 12, 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення.

Попередження має бути зроблено в такий спосіб, щоб у разі виникнення конфліктної ситуації роботодавець міг документально підтвердити факт попередження працівника не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

В судовому засіданні відповідач надав докази, підтвердивши те, що позивач дійсно була повідомлена про майбутнє звільнення у встановлений законодавством строк.

Зокрема, із змісту наказу від 26.06.2020 року вбачається, що з останнім позивача з ознайомлено 26.06.2020 року (акт).

При цьому позивач в судовому засіданні підтвердила, що її усно ознайомлено з наказом про наступне вивільнення, зокрема, про те, що вона підлягатиме звільненню через 2 місяці, однак, поставити підпис в такому наказі вона відмовилась, і її було повідомлено про те що комісією буде складено акт про її відмову від ознайомлення та від підпису. Крім того, позивач у відповіді на відзив ствердила, що після одержання повідомлення про вивільнення вона зверталась із заявами про розгляд її кандидатури, вимагала надати перелік документів, необхідних для розгляду її кандидатури на посаду лікаря-стоматолога кабінету невідкладної стоматології. Вказаний факт визнається сторонами.

Отже, судом встановлено, що 26.06.2020 року позивача попереджено про те, що у зв`язку зі скороченням штату працівників її буде звільнено з посади, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, позивачу 10.08.2020 року запропоновано переведення на вакантні посади біолога СП «Дитяча лікарня» та лаборанта відділення (тимчасово).

Так, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Таким чином, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення та виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні вакансії, які відповідали її кваліфікації, протягом усього періоду, з часу її попередження 26.06.2020 року про звільнення і до дня звільнення.

Будучи поінформаваною про наявність вакантних посад з часу попередження про наступне вивільнення позивач не подала заяви (згоди) на її переведення на вакантні посади, що в свою чергу вказує на відмову від запропонованих посад.

А тому, оскільки позивач до дня звільнення (31.08.2020 року) не подавала відповідачу письмову заяву про переведення її на одну з посад, які їй запропоновано, то наказом КНП "Коломийська ЦРЛ" КРР № 258-к від 31.08.2020 року ОСОБА_1 , як лікаря-стоматолога-ортопеда госпрозрахункового ортопедичного відділення структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» правомірно звільнено у зв`язку зі скороченням штату і чисельності працівників.

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80, 104, 111 ЦК України, статтях 62, 66, 79, 92 ГК України. Згідно з цими нормами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Згідно зі ст. 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04.02.1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Суд звертає увагу, що стаття 40 КЗпП України складається з декількох частин, однак у наказі про звільнення роботодавець посилається лише на пункт статті і не вказує при цьому його частину, хоча і зазначає причину - скорочення чисельності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем дотримано процедури звільнення позивача з роботи, оскільки ним вжито заходи, передбачені ст. 49-2 КЗПП України щодо працевлаштування позивача.

Зокрема, відповідач, як роботодавець, виконав свої обов`язки, передбачені ст. 49-2 КЗпП України, запропонував позивачу усі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам (професії та спеціальності позивача), які існували на підприємстві протягом усього періоду, як з часу її попередження про звільнення, так і на день звільнення, зокрема посади біолога СП «Дитяча лікарня» та лаборанта відділення.

Позивач була обізнана про наявність посад, проте вона своєї згоди на переведення на запропоновані їй посади не надала та не вчинила необхідних дій для свого переведення на запропоновані посади.

Крім того, не є підставою для скасування оспорюваних наказів твердження позивача про те, що вона має переважне права на залишення на роботі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За змістом статті 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі може надаватися іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач здобула спеціальність в Івано-Франківському медінституті, який закінчила 21.06.1986 року. Згідно з посвідченням позивачу присвоєно вищу категорію лікаря за спеціальністю «Стоматологія» (а.с.28,40).

Разом з тим, ст.ст. 42, 49-2 КЗпП України зазначено, що право вивільнюваного робітника на першочергове залишення на роботі може йти у випадку звільнення робітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності або штату одночасно з існуванням аналогічних посад, які обіймають інші працівники.

Однак, якщо посада, яка підлягає виключенню зі штатного розпису, єдина, то, відповідно, і конкурувати працівникові на умовах, визначених даною статтею, нема з ким.

А тому, з огляду на те, що інші аналогічні посади, кваліфікацію працівників яких можливо було порівняти з кваліфікацією позивача для з`ясування питання про дотримання права на першочергове залишення на роботі, були відсутні, а у новому штатному розписі такої посади не передбачено, то в даному випадку вимоги ст. 42 КЗпП України не застосовуються.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2020 року в справі № 756/1072716 юридична особа самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Закриття структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. І ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами.

У постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 року у справі № 6-1264цс17 вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

Роботодавець вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Так як обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

При вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі звільненого у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права в тотожних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в справі № 367/3870/16-ц (провадження № 61-38248св18).

Таким чином судом встановлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату, відповідачем у встановлений строк повідомлено позивача про зміни в організації виробництва і праці та про майбутнє звільнення, запропоновано всі наявні на підприємстві посади за весь період до дня звільнення, на переведення на які вона згоду не надала, отримано згоду профспілки на її звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, тому суд вважає, що при звільненні позивача у зв`язку зі скороченням штату працівників роботодавцем дотриманий встановлений законодавством про працю порядок.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваних наказів та поновлення позивача на посаді. Позовна вимога про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та ст.ст. 40, 42, 49-2, 232 КЗпП України, та керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 89, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу генерального директора КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР № 202 від 26.06.2020 року «Про скорочення штатних посад, чисельності працівників та зміну істотних умов структурного підрозділу «Стоматологічна поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР у частині вивільнення ОСОБА_1 з 31.08.2020 року; про визнання незаконним і скасування наказу генерального директора вказаної лікарні № 258-к від 31.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , поновлення на її посаді лікаря-стоматолога структурного підрозділу «ПОЛІКЛІНІКА» КНП «Коломийська ЦРЛ» КРР кабінет невідкладної стоматології та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, м. Коломия, вул. І.Мазепи, 134, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 25596594.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Яремин М. П.